Система безпеки

1. Необхідність існування системи безпеки.

2. Суть системи безпеки.

3. Загальна модель системи безпеки.

4. Класифікація систем безпекию.

5. Принципи функціонування систем безпеки.

1. Необхідність існування системи безпеки.

Під час обгрунтування створення систем безпеки зазвичай йдеться про аргументацію необхідності захисту та просування тих чи інших інтересів певного об’єкта. Побудова будь-якої системи безпеки за своєю суттю є позитивним фактом. Створення систем безпеки сприяє задоволенню об’єктом власних потреб та інтересів і певним чином виступає гарантом їх забезпечення.

Формування системи безпеки відбувається через немож­ливість іншими шляхами забезпечити достатній рівень захи­щеності інтересів об'єкта.

Одним з фундаментальних завдань даної системи є забезпе­чення безпеки. СБ характеризується такими параметрами, як ста­більність, цілісність і гомеостаз системи. При чому під стабільністю розуміється стійкість системи до тривало діючих чинників впливу, а під гомеостазом — здатність систем зберігати базові параметри функціо­нування в умовах цілеспрямованого впливу.

Не можна не звертати увагу і на той факт, що активізація формування системи безпеки відбувається у періоди активізації алгоритмів дестабілізації. Духовний занепад, політична пасивність, економічне падіння, соціальна напруга, підвищена активність та агресивність конкурентів, корупція державних чиновників — ці та ряд інших чинників сприяють формуванню в об'єкта відчуття відчуженості від соціуму, держави. У цей період активуються алгоритми самозбереження і особи шукають гармонії, впевненості у майбутті. На цьому етапі можливі як позитивні інтегративні процеси, що знаходять свій вияв, напри­клад, у створенні нових систем безпеки, так і негативний, коли утворюються екстремістські організації. До речі, поява та різка активізація таких організацій зазвичай свідчить про послаблен­ня дії системи безпеки. Іншими словами: активізація теро­ристських груп є свідченням збою в алгоритмі управління сис­темою безпеки.

Наголосимо, що створення систем безпеки є прагненням об'єкта, опосередкованим прагненням окремо узятої людини до безпечного існування. Механізми створення терористських ор­ганізацій, як і антитерористичної коаліції є за своєю суттю од­наковими. Стрижневий компонент — безпека членів цих груп. Ренесанс ядерної епохи, знову ж таки, не є бажанням віднов­лення гонки озброєнь, а є прямим прагненням нації до безпеки.

Не можна не погодитись із Е. Любкемеєром, який виокрем­лює три принципові цілі побудови системи безпеки:

• запобігання загрози (небезпеки);

• захист від загрози (мінімізація втрат);

• зменшення загрози (зменшення інтенсивності загрози).

Базовою ціллю формування системи безпе­ки є управління безпекою, а отже і управління загрозами та не­безпеками.

Функціонування сформованої системи безпе­ки постійно супроводжується негативним впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Отже, система безпеки, існуючи у конфліктогенному середовищі, весь час перебуває у стані перманентної напруги. Цей стан для неї є природнім. Водночас постає необхідність у відпрацюванні параметрів допу­стимого рівня конфлікту, перевищення яких свідчитиме про на­явність реальної загрози безпеці.