Тема 13 - 14. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин.

Мета заняття: закріпити знання студентів з питань аудиту в сфері праці та аналізу основних трудових показників; визначити основні завдання аналізу кадрового потенціалу підприємства; охарактеризувати поняття прожиткового мінімуму та межі малозабезпеченості.

1. Поняття та методи аналізу трудових показників.

2. Основні завдання аналізу кадрового потенціалу підприємства.

3. Товари, які наповнюють споживчий кошик України.

4. Поняття прожиткового мінімуму та межі малозабезпеченості.

5. Аудит у сфері праці.

6. Якість життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин. Споживчий бюджет та його види.

Література: 5, 12, 15, 16, 25

Семінарське заняття 8. (2години)

Тема 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин.

Мета заняття: закріпити знання студентів з питань організації МОП, охарактеризувати роботу керівних органів МОП, визначити основні завдання Міжнародної організації праці, найважливіші конвенції та їх зміст.

1. Міжнародна організація праці: види діяльності та документи.

2. Основні завдання МОП.

3. Значення документу „Міжнародний кодекс праці”.

4. Керівні органи МОП.

5. Найважливіші конвенції Міжнародної організації праці та їх зміст.

Література: 8, 9, 17, 26, 28

Семінарське заняття 9. (2години)

Тема 16. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.

Мета заняття: закріпити знання студентів з питань регулювання міжнародних міграційних процесів, визначити систему регулювання заробітної плати в країнах з ринковою економікою та опрацювати зарубіжний досвід матеріального стимулювання.

1. Регулювання міжнародних міграційних процесів.

2. Системи регулювання заробітної плати більшості країн з ринковою економікою.

3. Регулювання міжнародних міграційних процесів: економічний аспект.

4. Порівняння системи регулювання заробітної плати більшості країн з ринковою економікою з вітчизняною системою.

5. Зарубіжний досвід матеріального стимулювання.

Література: 9, 17, 28, 12, 14

Критерій оцінювання семінарських занять

На оцінку за семінарське заняття впливають такі моменти:

• рівень опанування основними проблемами теми, рівень володіння категоріями і термінами;

• вміння пов’язати теоретичні положення з практикою;

• здатність студента відстоювати власні погляди та вести наукову дискусію;

• вміння логічно у відведений час викласти основні положення теми заняття і зробити відповідні висновки і узагальнення;

• участь студента в роботі під час проведення семінарського заняття, його активність

Максимальна оцінка за семінарське заняття – 4 бала.

“3,6 – 4 бала” ставиться тоді, коли студент виконує всі види робіт, передбачені планом заняття, бере активну участь в роботі, показує високий рівень підготовки.

“3,4 – 3,5 бала” ставиться тоді, коли студент повністю готовий до заняття, проте не до кінця зрозумів значення деяких понять, губиться в їх поясненні.

“3 – 3,3 бала” ставиться тоді, коли студент готовий до заняття, проте не може на достатньому рівні виконувати запропоновані завдання та чітко формулювати пояснення запропонованих проблем теми семінарського заняття.

« 2,6– 2,9 бала» виставляється тоді, коли студент орієнтується в темі заняття, бере участь в роботі, проте не на достатньому рівні виконує поставлені перед ним завдання, плутається в поясненнях.

«2,0 – 2,5 бала» ставиться тоді, коли студент слабо орієнтується в темі заняття, не повно відповідає на поставлені запитання, плутається в поясненнях запропонованих термінів.

“1,0 – 1,9 бала” ставиться тоді, коли студент мало орієнтується в темі заняття, не має сформованого бачення проблеми, виконує поставлені перед ним завдання з помилками.

«0,1– 0,9 бала» виставляється тоді, коли студент мало орієнтується в темі заняття, проявляє низьку активність під час роботи, на більшість з поставлених питань дає неправильну відповідь.