Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова ек. аналіз розділ 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
77.82 Кб
Скачать

У відповідності з цими завданнями аналіз основних фондів про­водиться в таких напрямках:

  • структура основних фондів;

  • наявність стан і рух основних фондів;

  • використання основних фондів, виробничих потужностей, площ і обладнання;

  • резерви збільшення випуску продукції та підвищення рівня інших показників за рахунок кращого використання засобів праці.

Облік основних коштів у вартісному вираженні нази­вається їхньою оцінкою. Оцінка основних коштів підприємства — це грошове вираження їхньої вартості.

Залежно від характеру стану основних коштів, часу їхньої оцінки розрізняють наступні види оцінки основних коштів (у більшості груп ця класифікація оцінок відповідає П(С)БО 7 «Основні кошти»):

  • первісна вартість;

  • відбудовна вартість;

  • переоцінена вартість;

  • залишкова вартість;

  • справедлива вартість;

  • вартість, що амортизується;

  • ліквідаційна вартість;

  • балансова вартість.

Інформаційною базою аналізу є статистична звітність форма № 11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)» — річна; форма № 1 «Баланс»; форма № 5 «Примітка до річ­ної фінансової звітності» — річна; статистичні звітності з виробни­цтва і праці; паспорт окремих видів устаткування та інші внутрішньо­виробничі документи.

1.3. Методологічні засади організації аналізу використання матеріальних ресурсів на підприємстві

Нормальне функціонування виробництва вимагає повноцінного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Згідно з П(С)БО № 9, п. 6 матеріальними ресурсами треба вва­жати запаси предметів праці, які включають сировину, основні ма­теріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуго­вування виробництва та адміністративних потреб, і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства.

Враховуючи, що в більшості галузей матеріального виробництва матеріальні ресурси займають найбільшу частку у витратах на вироб­ництво, їх необхідно постійно поповнювати.

Звідси основним завданням матеріально-технічного постачання (МТП) є безперебійне і комплексне забезпечення підприємства ма­теріальними ресурсами для виконання виробничої програми з міні­мальними витратами.

В ході аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів слід розглядати:

    • відповідність плану постачання вимогам виробництва;

    • організаційні форми і види постачання;

    • виконання плану поставок матеріальних ресурсів (джерела, терміни, види тощо);

    • забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами;

    • вплив забезпеченості ресурсами на виконання виробничої програми;

    • вплив факторів на матеріалоємність продукції;

    • ефективність використання матеріальних ресурсів;

    • використання відходів виробництва;

    • стан і динаміка виробничих запасів;

    • резерви зниження матеріалоємності продукції за рахунок по­кращення використання матеріалів;

    • прямі зв'язки підприємства з постачальниками і питому вагу матеріальних ресурсів, які надходять по прямих поставках, до загального обсягу їх надходження.

Вивчають своєчасність укладання договорів на поставку матері­альних ресурсів з уточненням умов поставок.

Аналіз використання матеріалів здійснюється за наступ­ними узагальнюючими показниками:

  • матеріаловіддача (зняття продукції із гривні витрат на матеріали) — це відношення обсягу випущеної продукції до загальної суми матеріальних витрат;

  • матеріалоємність (сума матеріальних витрат на випуск однієї гривні продукції) — це відношення загальної суми матеріальних витрат на обсяг виготовленої продукції.

Між цими показниками існує зворотний зв'язок.

Розглядати показники матеріаловіддачі й ма­теріалоємності можна в цілому за всією товарною продукцією й за окремими виробами. Варто також вивчити динаміку зміни цих показників за ряд періодів, а також порівняти їх з даними іншими підприємств. І у висновку варто виявити причини зміни цих показників і можливі резерви економії.

У процесі аналізу можна використати також допоміжні показники рівня використання матеріальних ресурсів: ко­ефіцієнт використання матеріалів, рівень браку, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.

Джерелами інформації для аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів є дані статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів, плани матеріально-технічного постачання, матеріали бухгалтерського обліку і оперативної інфор­мації цехів, відділу постачання, нормативно-довідкові дані тощо.