- •1.1 Компонування конструктивної системи 3
- •1.2 Розрахунок і конструювання плити 5
- •1.3 Розрахунок і конструювання другорядної балки 14
- •1.1 Компонування конструктивної системи
- •1.2 Розрахунок і конструювання плити
- •Розрахунок навантажень, що діють на плиту
- •Підрахунок навантажень на перекриття торгівельного залу
- •1.2.2 Розрахункова схема плити
- •1.2.3 Статичний розрахунок плити
- •1.2.4 Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
- •1.2.5 Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
- •1.2.6 Конструювання плити
- •Армування плити окремими стержнями
- •1.3 Розрахунок і конструювання другорядної балки
- •1.3.1 Розрахункова схема балки
- •1.3.2 Статичний розрахунок балки
- •1.3.3 Уточнення розмірів поперечного перерізу балки
- •1 .3.4 Розрахунок міцності балки в нормальних перерізах
- •1.3.5 Розрахунок міцності балки за похилими перерізами
- •1.3.6 Побудова огинаючої епюри моментів
- •1.3.7 Побудова епюри матеріалів
1.3 Розрахунок і конструювання другорядної балки
Розрахунок виконуємо у два етапи: спочатку статичний за методом граничної рівноваги, а потім — конструктивний.
1.3.1 Розрахункова схема балки
Фрагмент конструкнивної схеми балки зображено на рисунку 1.6.
Рисунок 1.6 Фрагмент конструктивної схеми другорядної балки.
1-плита; 2-другорядна балка; 3-головна балка; 4-стіна.
За розрахункову схему балки беремо п’ятипролітну нерозрізну балку (рис.1.7). Розміри прольотів визначаємо за конструктивною схемою.
Рисунок 1.7 Розрахункова схема
та епюра згинальних моментів другорядної балки
Для використаних у п.1.2.2 розмірів перерізу ( , ) призначаємо довжину опирання балки на стіну (рис.1.6).
Розміри перерізу головної балки призначаємо зі співвідношень (с.288, [4]):
, приймаємо ;
, приймаємо .
Довжина розрахункових прольотів балки (рис.1.6):
;
.
Інтенсивність прикладеного до балки рівномірно розподіленого навантаження (з табл. 1.1), рівна
Тимчасове навантаження на балку:
;
тоді постійне навантаження на балку:
.
1.3.2 Статичний розрахунок балки
Розрахунковими перерізами балки при розрахунку її міцності за методом граничної рівноваги будують є 1-1, 2-2, 3-3, 4-4 (рис.1.7). Визначимо діючі в цих перерізах згинальні моменти й поперечні сили.
Переріз 1-1:
.
Опора А:
.
Переріз 2-2:
.
Опора В:
,
.
Переріз 3-3:
.
Переріз 4-4:
.
1.3.3 Уточнення розмірів поперечного перерізу балки
Прийняті в п.1.2.2 розміри поперечного перерізу балки необхідно уточнити, взявши за основу дані статичного розрахунку. Розрахунки ведемо за максимальним згинальним моментом (переріз 2-2). У перерізі 2-2 плита, монолітно зв’язана із балкою, участі у сприйнятті моменту не бере, оскільки вона перебуває в розтягнутій зоні. Тому розрахунковим є прямокутний переріз.
.
У цьому виразі невідомим є коефіцієнт . Знайдемо його, задавшись коефіцієнтом армування балки . Відносна висота стиснутої зони при цьому
.
Умова (п.3.11 [1]) виконується — , тут за формулою (25) [1] :
,
де за (26) [1] — характеристика стиснутої зони бетону.
За значенням із таблиці 20 [3] знаходимо: , .
.
Необхідна площа поздовжньої робочої арматури в перерізі 2-2:
.
Із сортаменту арматури призначаємо робочу арматуру у вигляді комбінації двох типів стержнів: 2Ø20 + 2Ø10. Фактична площа вибраних стержнів . Стержні Ø10 будуть також використані як конструктивна арматура.
Оскільки згідно із конструктивними вимогами таблиці 43 [3], для стержнів в балках висотою , товщина захисного шару бетону , то
.
Округливши отримане значення до 50 мм з надлишком, отримаємо висоту другорядної балки , що відповідає прийнятому в п.1.2.2 значенню.
Уточнюємо величину робочої висоти:
.
Оскільки в результаті уточнення висоти балки отримане значення відповідає прийнятому у п.1.2.2, то уточнення власної ваги не потрібне.