- •1.1 Компонування конструктивної системи 3
- •1.2 Розрахунок і конструювання плити 5
- •1.3 Розрахунок і конструювання другорядної балки 14
- •1.1 Компонування конструктивної системи
- •1.2 Розрахунок і конструювання плити
- •Розрахунок навантажень, що діють на плиту
- •Підрахунок навантажень на перекриття торгівельного залу
- •1.2.2 Розрахункова схема плити
- •1.2.3 Статичний розрахунок плити
- •1.2.4 Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
- •1.2.5 Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
- •1.2.6 Конструювання плити
- •Армування плити окремими стержнями
- •1.3 Розрахунок і конструювання другорядної балки
- •1.3.1 Розрахункова схема балки
- •1.3.2 Статичний розрахунок балки
- •1.3.3 Уточнення розмірів поперечного перерізу балки
- •1 .3.4 Розрахунок міцності балки в нормальних перерізах
- •1.3.5 Розрахунок міцності балки за похилими перерізами
- •1.3.6 Побудова огинаючої епюри моментів
- •1.3.7 Побудова епюри матеріалів
1.2.2 Розрахункова схема плити
За розрахункову схему плити вважаємо нерозрізну балку, що є смугою шириною 1м, вирізаною із перекриття уздовж головних балок (рис.1.1). Опори балки розміщуватимуться в місцях спирання на другорядні балки (рис.1.4). Оскільки насправді таких опор 35, то за розрахункову схему вважаємо п’ятипролітну балку.
Рисунок 1.3 Фрагмент конструктивної схеми плити.
1-плита; 2-другорядна балка; 3-головна балка;
4-стіна; 5-розподільна залізобетонна подушка
Задаємося розмірами поперечного перерізу другорядної балки згідно із рекомендаціями (напр. с.13 [8]):
, приймаємо ;
, приймаємо .
Визначаємо розміри прольотів плити переходячи від конструктивної схеми (рис.1.3) до розрахункової (рис.1.4).
;
.
Рисунок 1.4 Розрахункова схема і епюра моментів плити
1.2.3 Статичний розрахунок плити
Розрахункові зусилля в найбільш небезпечних перерізах 1-1, 2-2, 3-3, 4-4 визначаємо за формулами (6,104)-(6,107) [4]:
Переріз 1-1 (прольотний момент у крайньому прольоті):
.
Переріз 2-2 (опорні моменти на других від кінців опорах):
.
Переріз 3-3 (прольотні моменти у середніх прольотах):
.
Переріз 4-4 (опорні моменти на середніх опорах):
.
1.2.4 Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
Параметри і (рис.1.5) уточнюємо, взявши значення армування за п.3.17 [3]:
,
де за табл.13 [1] для бетону класу В20;
за табл.22 [1] для арматури класу А-І;
згідно з поз.2а табл.15 [1].
Знайдемо значення за формулою п.3.18 [3]:
.
Знайдемо за формулою (25) [1] :
,
де за (26) [1] — характеристика стиснутої зони бетону;
— граничне напруження в арматурі стиснутої зони (для важкого бетону від навантажень за поз.2а табл.15 [1].
Умова (п.3.11 [1]) виконується — .
Робоча висота перерізу з формули (28) [1]:
.
Вважаючи діаметр робочої арматури і товщину захисного шару (за рекомендаціями п.5.5 [3]), знаходимо потрібну висоту перерізу плити (рис.1.5):
.
Товщина плити повинна для цивільних будинків повинна бути не меншою ніж 50мм (п.5.3 [1]).
Приймаємо , що відповідає припущенню у таблиці 1.1.
Фактична робоча висота перерізу:
.
Рисунок 1.5 Розрахунковий переріз плити: — робоча висота перерізу; — діаметр арматури; — товщина захисного шару.
1.2.5 Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
Площу робочої арматури знаходимо для найбільш завантажених перерізів — 1-1, 2-2, 3-3, 4-4 (рис.1.4).
У першому прольоті (переріз 1-1) за формулою (22) [3]:
За таблицею 20 [3] знаходимо інтерполяцією .
За формулою (23) [3]:
.
На першій проміжній опорі В (переріз 2-2) за формулою (22) [3]:
.
.
.
На середніх опорах і в середніх прольотах (перерізи 3-3 та 4-4) за формулою (22) [3] для плит, які за периметром не повністю обперті на балки (між осями А і Б та Е і Ж):
.
.
Для плит між осями 2-9 у середніх прольотах і на середніх опорах (перерізи 3-3, 4-4), оскільки вони обперті на балки за всім периметром, згинальний момент можна зменшувати на 20% (c.324 [4]). Для цих частин плити:
.
.