3.3. Екологічні проблеми літосфери

Літосфера – це зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору частину верхньої мантії; вона складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід.

Функції літосфери як елемента біосфери:

• на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина;

• літосфера містить – корисні копалини – енергетичну сировина, руду металів, мінеральні добрива, будівельних матеріалів;

• верхня тонка оболонка біосфери на материках – це ґрунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основним джерелом отримання продуктів харчування для людей.

Ґру­нти – органо-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це природні у творення які характеризуються родючістю – здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності.

Дуже важливим компонентом ґрунту є гумус (перегній) – органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих рослин під впливом діяльності мікроорганізмів, які переробляють їх, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, сполуками азоту та іншими речовинами. Родючість ґрунту залежить від кількості гумусу й товщини шару ґрунту.

Ґру­нти піддаються забрудненню, яке можна розділити на механічне, хімічне та біологічне.

Механічне забруднення – це забруднення ґрунтів крупним ма­теріалом у вигляді будівельного бруду, скла, кераміки та інших речовин.

Біологічне забруднення пов’язане з привнесенням до ґрунту та розмноженням в ньому небезпечних для людини органі­змів. Основні показники біологічного забруднення – бактеріологічний, гельмінтологічний та ентомологічний (комахи). Всі ці види забруднення контролює санстанція.

Хімічне забруднення пов'язано з проникненням до ґрунту речовин, які змінюють природну концентрацію хімічних елемен­тів ґрунту. Хімічне забруднення є найпоширенішим, найнебезпечнішим і довгостроковим.

Ділянка території міста на якій показник концентрації хімічних елементів відрізняється від геологічного фону – має назву геохімічної аномалії. Геохімічні аномалії в межах яких вміст небезпечних речовин досягає значних меж, називають зоною забруднення.

Основних показником рівня забруднення є коефіцієнт концентрації (коефіцієнт забруднення), який розраховується за формулою:

К=С/С_ф, К=С/С_ГДК (1)

Але є і сумарне забруднення ґрунтів:

Z=ΣК_n-(n-1), (2)

де n – число елементів.

Цей коефіцієнт використовується для оцінки рівня небезпечності забруднення ґрунтів. Коли цей показник Z=16 – припустимий рівень забруднення; Z=16-32 – помірно небезпечний, Z=32-128 – небезпечний рівень забруднення; Z>128 – надзвичайно небезпечна ситуація

Забруднення ґрунтів проходить в результаті викидів промислових підприємств, транспорту, тепло­енергетики, систем водовідведення та відстійників, а також за рахунок використання добрив та пестицидів.