- •1. Дайте визначення особливої частини кримінального права як частини галузі права, як структурної частини кримінального закону, як навчальної дисципліни, як частини кримінально-правової науки.
- •2. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права (вказати чинники, які зумовлюють єдність загальної та особливої частини кримінального права, а які відмінність).
- •3 Дайте визначення терміну "криміналізація".
- •4 Дайте визначення терміну "декриміналізація".
- •6 Назвіть критерії, на основі яких повинна будуватися Особлива частина кримінального закону, вкажіть які з них враховані у побудові Особливої частини кк України.
- •7 Назвіть елементи Особливої частини кк України.
- •8 Види та структура норм Особливої частини кк України.
- •9 Дайте визначення понять та наведіть приклади «основного», «кваліфікованого», «особливо кваліфікованого» та «привілейованого» складів злочинів.
- •10 Дайте визначення понять та наведіть приклади забороняючої, роз'яснюючої (дефінітивної) та заохочувальної норм Особливої частини кк України (навести по 5 прикладів відповідних норм).
- •11 Дайте визначення понять та наведіть приклади називної, описової, відсильної та бланкетної норм Особливої частини кк України.
- •12. Поняття кримінально-правової кваліфікації, її зміст та види
- •14. Підстави кваліфікації злочинів
- •15. Назвати принципи кримінально-правової кваліфікації
- •1)Законність
- •24. Назвати випадки, коли у кримінально-правовій кваліфікації враховується санкція кримінально-правової норми.
- •25 Назвати основний безпосередній об'єкт державної зради.
- •26. Назвати ознаки основних складів злочинів, передбачених ст.Ст. 111, 112, 113,114 кк України.
- •31. Назвіть склади злочинів, у яких життя особи є основним, додатковим або факультативним безпосереднім об'єктом.
- •38. Назвати та розкрити зміст ознак привілейованих складів умисного вбивства (складів умисного вбивства з пом'якшуючими ознаками).
- •39. Назвати та розкрити зміст ознак тілесного ушкодження.
- •40. Назвати та розкрити зміст ознак тяжкого тілесного ушкодження.
- •41. Назвати і розкрити зміст ознак середньої тяжкості тілесного ушкодження.
- •48. Дайте визначення лікарської таємниці як предмета складу злочину незаконне розголошення лікарськоїтаємниці.
- •49. За зараження якими захворюваннями встановлена відповідальність в розділі 2 Особливої частини ккУкраїни.
- •50. Які злочини проти життя і здоров’я особи вчиняються спеціальним суб’єктом – медичним працівником?
- •52. Як розмежувати склади злочинів, передбачені ст.. 135 «Залишення в небезпеці» та ст.. 137 «Неналежневиконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей» кк України.
- •53. Як розмежувати склади злочинів незаконне проведення аборту та умисне тяжке тілесне ушкодження увигляді переривання вагітності?
- •54. Як розмежувати склади злочинів порушення порядку трансплантації та умисне тяжке тілесне ушкодження увигляді втрати органу?
- •55. Як розмежувати склади злочинів насильницьке донорство та умисне тяжке тілесне ушкодження?
- •56. Назвіть кваліфікуючі ознаки умисного вбивства, які характеризують: а) об’єкт складу злочину; б)об’єктивнусторону складу злочину; в)суб’єкта складу злочину; г)суб’єктивну сторону кладу злочину.
- •66.Тіл ушк якого ступеня тяжкості визначаються залежно від ступеня втрати працездатності?
- •67. Тіл ушк якого ступеня тяжкості визначаються залежно від тривалості розладу здоровя?
- •69.У яких злочинах здоровя особи може виступати осн. Беспосереднімобєктом?
- •70.Які положення ппвс не відповідають теорії крим права та ку?
54. Як розмежувати склади злочинів порушення порядку трансплантації та умисне тяжке тілесне ушкодження увигляді втрати органу?
Відмінність буде за способом, якщо вилучення органів вчинене насильницьким способом скояне кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, спосіб ненасильницький – порушення порядку трансплантації.
1) Розмежувати ці склади злочину можна перш за все за об”єктом злочину : основним об”єктом умисного ТТУ є здоров”я особи, основним об”єктомзлоч. передб. ст.143 ККУ „Порушення встановленого законом порядку трансплантаціїорганів або тканин людини” є так само здоров”я, але поряд з тим обов”язковим додатковим об”єктом даного злочину, залежно конкретної від форми цього злочину, є порядок проведення трансплантації органів чи тканин людини або торгівлі органами або тканинами людини як складових порядку забезпечення здоров”я населення.
2) Об”єктивна сторона порушення порядку трансплантації характеризується притаманними лише їй ососбливостями: може проявлятися у таких формах:
- порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
- вилученя у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин
- незаконна торгівля органами або тканинами людини.
- часть у транснаціоальних організаціях, які займаються вилученям у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин, незаконною торгівлею органами або тканинами людини.
Тоді як об”єктивна сторона УТТУ характеризується вчиненням суспільно-небезпечних дій які завдають шкоду здоров”ю людини.
3) Суб”єктивна сторона умисного заподіяння ТТУ характеризується умислом і до діяння і до наслідків – умисел може бути прямим або непрямим (ставлення до наслідків у вигляді смерті може бути необережним).
Мета умисного заподіяння ТТУ впливає на кваліфікацію цього діяння лише в одному випадку - коли нею є залякування потерпілого або інших осіб, мета є обов”язковою спеціальною ознакою порушення порядку трансплантації для однієї з форм цього злочину: вилученя у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації.
4) Суб”єкт в обох випадках є загальним, проте для порушення порядку трансплантації він є як правило, медичним працівником.
55. Як розмежувати склади злочинів насильницьке донорство та умисне тяжке тілесне ушкодження?
Якщо у особи вилучено кров в такій кількості що це створює небезпеку для життя в момент заподіяння, скоєне кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження. Якщо небезпека для життя не було, має місце насильницьке донорство.
Перш за все за ознаками об”єктивної сторони: умисне заподіяння тяжкого тіленого ушкодження може полягати у будь якому діянні небезпечному для життя в момент заподіння, або такому, що спричинило втрату будь – якого органу чи його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров”я, поєднаний із стійкою втратою працездатності не менш як на 1/3, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, тоді як об”єктивнасторна насильницького донорства полягає лише у вилученні крові у людини.
В обох злочинах суб”єктивна сторона характеризується умислом. Проте під час заподіяння УТТУ умисел може бути як прямим так і непрямим, а при насильницькому донорстві – умисел завжди прямий.
Крім того, для розмежуваня цих злочинів важливе значення має характеристика мети у суб”єктивній стороні – мета умисного заподіяння ТТУ впливає на кваліфікацію цього діяння лише в одному випадку - коли нею є залякування потерпілого або інших осіб. Насильницьке донорство завжди характеризується спеціальною метою – мета використання людини як донора – це означає, що вилучену у потерпілого кров винний у подальшому хоче безпосередньо використати для певних цілей.