- •Загальні рекомендації
- •. Огляд засобів розробки програм
- •1 Загальні поняття
- •2 Системи програмування
- •3 Технології програмування
- •3.1 Алгоритмічне (модульне) програмування
- •3.2 Структурне програмування
- •3.3 Подієво-орієнтоване програмування
- •3.4 Об'єктно-орієнтоване програмування
- •3.5 Візуальне програмування
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •. Основні поняття алгоритмізації
- •1. Поняття алгоритму. Властивості алгоритму
- •2. Способи подання (опису) алгоритму
- •3. Правила оформлення блок-схем алгоритмів
- •4. Базові алгоритмічні конструкції
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •. Етапи розв’язування прикладних задач
- •1. Постановка задачі
- •2. Побудова моделі
- •3. Розробка алгоритму
- •4. Вибір структур даних
- •5. Розробка програми
- •6. Тестування програми
- •7. Аналіз результатів роботи програми
- •8. Корисні технологічні правила програмування
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •V. Практикум з програмування. Turbo pascal
- •Робота з інтегрованим середовищем розробника
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема №1 структура програми. Лінійна програма. Введення/виведення. Типи даних Теоретичні відомості
- •Var перелік імен змінних та їх типів;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема №2 програми розгалуженої структури Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема №3 цикли з параметром Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема №4 цикли з невідомим числом повторень Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема №5 використання масивів Теоретичні відомості
- •Var Ім'я : array[поч_індекс . . Кін_індекс] of Тип_даних;
- •Var Ім'я:array[поч_індекс1..Кін_індекс1,
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема №6 символьний тип даних, рядки Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема № 7 використання допоміжних програм Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема № 8 використання множин Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема № 9 обробка записів Теоретичні відомості
- •Var Ім’я_запису : Ім’я_типу;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Тема № 10 організація обробки файлів Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Рекомендована література
4. Вибір структур даних
Для програми обираються такі структури даних, складність використання яких не перевищує складності самої задачі. Тобто в одному разі (коли задача має невелику кількість даних) можна обмежитися використанням простих типів даних, а коли мова йде про обробку великої кількості якимось чином пов’язаних даних, слід користуватися груповими типами даних (структурами).
Не зважаючи на суб’єктивний підхід до цієї проблеми, вибір таких структур має бути найбільш ефективний. За мірою складності їх реалізації та обробки це можуть бути статичні структури (масиви, записи), динамічні структури (списки, стеки, черги).
5. Розробка програми
Згідно до складності задачі та вимог до її програмної реалізації досить неважко обрати мову програмування для реалізації розробленого алгоритму. Це може бути мова програмування з якою розробник має певний досвід роботи або така, що за логікою задачі найбільш їй відповідає (проблемно-орієнтована). Взагалі раціонально обирати такі мови, що забезпечуються Інструментальним Середовищем Розробника та відповідають сучасним вимогам (мови процедурні, об’єктно-орієнтовані).
Текст програми має бути зручним для читання, аналізу та модифікації. Для досягнення цього використовують відступи, коментарі, зручні для розуміння ідентифікатори об’єктів програми, пусті рядки, іменовані константи, оптимально спроектовані цикли.
Важливим питанням є також виправлення недосконалостей.
Можна виділити наступні класи недосконалості:
Доповнюючі один одного операції. Найбільш очевидна недосконалість, яка полягає в послідовному застосуванні двох доповнюючих один одного операторів до одного і того ж операнда. Оптимізуючі компілятори для більшості мов програмування видаляють такі конструкції, якщо вони зустрічаються.
Приклад:
P+Q Т
T*T+T-T R
вдосконалюючи одержимо
P+Q T
T*T R
Неоднозначні операнди. Ім'я операнда використовується для позначення різних об'єктів в різних місцях програми всякий раз, коли попереднє входження імені вже не потрібне і вводиться в дію подальше. Такий підхід дозволяє економити пам'ять в машинному коді, де відсутня можливість вказівки еквівалентності двох імен операндів. Проте, неоднозначне використання імен операндів веде до погіршення сприйняття програм.
Приклад:
P+Q R
R*R R
вдосконалюючи одержимо
P+Q T
T*T R
Синонімічні операнди. Протилежністю неоднозначності імен операндів є використання двох різних імен для одного і того ж об'єкту. Якщо дві і більш змінні використовуються так, що їх значення завжди повинні бути однаковими, то очевидна наявність синонімічних операндів.
Приклад:
P+Q TI
P+Q T2
Tl * Т2 R
вдосконалюючи одержимо
P+Q TI
TI*TI R
Загальні підвирази. У тих випадках, коли певна комбінація членів виразу повинна використовуватися більше одного разу, їй звичайно призначають нове ім'я і надалі посилаються на нього. При відхиленні від цього правила програма буде містити загальні підвирази.
Приклад:
(P+Q)*(P+Q) R
вдосконалюючи одержимо
Р+Q T
T*T R
Непотрібне присвоєння. Попередній недосконалості протиставляється випадок, коли комбінації членів виразу приписується окреме ім'я, але використовується воно надалі тільки один раз. Нове ім'я не служить якій-небудь корисній меті, оскільки відповідний підвираз не входить в інші частини програми.
Приклад:
P+Q TI
TI 2 R
вдосконалюючи одержимо
(P+Q) 2 R
Вирази, не представлені у вигляді добутку множників. Як відомо, вираз сприймається легше, якщо воно представлене у вигляді добутку множників.
Приклад:
P*P+2*P*Q+Q*Q R
вдосконалюючи одержимо
(P+Q) 2 R
Програми написані програмістами-початківцями звичайно містять досить велику кількість недосконалостей, зростання досвіду поступово веде до розробки більш досконалих алгоритмів і програм.