2. Анімаційно-дозвілллєва діяльність в санаторно-курортних організаціях

2.1. Організація дозвілля і розваг в санаторно-курортних установах

Організація відпочинку рекреантів на курортах є одним із найважливіших завдань фахівців курортної справи. Роль дозвілля у формуванні сучасного способу життя величезна. Дозвілля визначають як засіб відновлення сил в процесі будь-якої діяльності, аматорських занять тощо. Численні опитування показують, що основною метою приїзду на курорт у 50 – 70 % випадків є відпочинок. Цей відсоток дещо вищий для морських курортів і нижчий для вузькоспеціалізованих.

Організація дозвілля відпочиваючих – складне завдання, пов'язане, насамперед, із великою кількістю вільного часу у курортника в період перебування в оздоровниці.

Основними проблемами у цій сфері є.

• недотримання профілю та спеціалізації здравниць, що призводить до формування змішаного контингенту з різними, часто протилежними інтересами (дорослі і діти, сімейні й самотні, які прибули переважно на лікування або для відпочинку);

• протиріччя між необхідністю дотримання лікувально-охоронного режиму і дозвіллєвої активністю, особливо виражені у вечірній час;

• відсутність контролю (недостатній контроль) за станом здоров'я хворих;

• невідповідність форм і методів діяльності працівників дозвільної сфери зростаючому культурному рівню відпочиваючих;

• відставання матеріальної бази дозвільної сфери від сучасних вимог.

Дві перші проблеми вирішити поки не вдається Більш того, всі спроби зробити це ведуть до переважання одного з пріоритетних напрямів на шкоду іншому. Якщо виходити з основного призначення санаторіїв – санаторно-курортного лікування, то, безумовно, інші види діяльності не повинні вступати в протиріччя з вирішенням цього завдання. Проте, практично всі санаторії приймають людей, які бажають просто відпочити, і змушені піклуватися про організацію їхнього вільного часу.

Підходи до реалізації профілактичного напрямку також вимагають лібералізації. Ще більше значення дозвіллєвому напрямку надається в пансіонатах і будинках відпочинку.

У будь-якому випадку слід керуватися принципом: розважальні заходи па курортах повинні бути організовані так, щоб не порушувати загальний шумовий режим і не заважати відпочинку тих людей, які не беруть в них участь.

В останні роки в організації дозвілля відпочиваючих відбуваються значні зміни. Це обумовлено:

• запозиченням досвіду зарубіжних курортів;

• зростанням освітнього та культурного рівня населення;

• впровадженням нових технологій індустрії розваг;

• зміною структури використання вільного часу;

• активізацією гастрольної та концертної діяльності професіоналів театру та естради.

Вибір конкретних форм дозвіллєвої діяльності залежить від можливостей матеріальної бази здравниць, її місця розташування (в межах курорту чи окремо розташована), наявності природних факторів (гір, водойм, ліси), контингенту відпочиваючих (дорослі, діти, сім'ї), а також рівня професійної підготовки працівників дозвільної сфери.

Найбільш традиційними локальними (на рівні одного закладу) формами організації дозвілля на курортах є спортивно-масова робота, екскурсійна робота, покази кінофільмів, проведення вечорів відпочинку, ігри, дитячі розваги.

Спортивно-массова робота проводиться силами співробітників, що займаються питаннями ЛФК. Тому керівники двох підрозділів (спортивно-масової роботи та організації дозвілля і розваг) повинні спільно планувати свою діяльність і перебувати в постійному контакті.

Екскурсійна робота може здійснюватися як власними силами, так і з залученням спеціалізованих організацій. У першому випадку слід мати на увазі, що ця діяльність ліцензується і вимагає наявності кваліфікованих, підготовлених і сертифікованих фахівців. Крім того, необхідні підготовлені за встановленою формою карти маршрутів, затверджені виконавці-гіди і транспорт. Для використання в цих цілях власного транспорту санаторій також повинен мати ліцензію на пасажирські перевезення.

У разі залучення до екскурсій спеціалізованих організацій (туристсько-екскурсійних фірм) потрібно укласти договір про співпрацю, де мають бути обумовлені обсяг екскурсійної діяльності та маршрути, відповідальність за ризики та невиконання зобов'язань, порядок організації екскурсій, вимоги до персоналу санаторію та форми його участі (сухі пайки, оповіщення, транспорт тощо), фінансові аспекти. Туристсько-екскурсійна організація повинна мати ліцензію на право заняття даним видом діяльності.

Практика показує, що на курортах для проведення екскурсій краще залучати спеціалізовані організації. Окремо розташованим здравницям доводиться розраховувати на власні сили.

Показ кінофільмів, настільки популярний раніше, в епоху супутникового телебачення себе вичерпав. Останнім часом спостерігається пожвавлення цієї діяльності на основі використання сучасних технологій (показ останніх кіноновинок в невеликих аудиторіях за допомогою обладнання для домашніх кінотеатрів з високою якістю звуку та зображення, використання внутрішнього інтерактивного телебачення з індивідуальним вибором програм безпосередньо в номері)

Вечори відпочинку як і раніше є найпопулярнішою формою розваги на курортах. Варіанти їх проведення можуть бути найрізноманітнішими (танцювальні вечори, вечори знайомств, дискотеки, танцювальні конкурси, святкові вечори та ін.) Проводяться ці заходи як власними силами, так і з залученням творчих працівників з боку. Для якісної їх організації потрібні досить дороге обладнання і спеціальні майданчики (закриті або відкриті).

В останні роки значно розширився спектр водних розваг. На морських курортах дуже популярні не тільки прогулянки на човнах, а й катання на яхтах, гідроциклах, віндсерфінг, водні лижі, «банани», параплани тощо. Однією з серйозних проблем при цьому залишається безпека відпочиваючих при розвагах на воді

Бібліотечна робота також затребувана відпочиваючими. Наявність вільного часу дає можливість приділити увагу і цьому напрямку організації дозвілля. Необхідно зазначити, що робота бібліотекаря не повинна обмежуватися тільки видачею книг, але і передбачати проведення тематичних заходів (днів поезії тощо) для певного контингенту відпочиваючих і участь у пропаганді здорового способу життя.

Більярд, шахи та інші ігри також популярні і не вимагають великих організаційних зусиль. Треба зазначити, що при наданні на прокатній основі вони можуть бути джерелом невеликого додаткового доходу.

Організація дозвілля дітей та дитячі розваги є обов'язковими у випадку прийому дитячого контингенту. Для цього необхідні додатковий штат вихователів, наявність дитячих ігрових кімнат, а в деяких випадках і навчальних класів. В оздоровницях для сімейного відпочинку у батьків повинна бути можливість залишити дітей під наглядом вихователів на час прийому процедур або занять іншою діяльністю.

На великих курортах працівники служби дозвілля активно використовують для розваги відпочиваючих загальнокурортні заходи та концерти, проведені гастролюючими «зірками» естради, театру і кіно. До загальнокурортних заходів можна віднести кінофестивалі, покази мод, виставки та ярмарки. На більшості курортів проводяться Дні міста, відкриття літнього сезону, морські свята та ін.

На завершення слід зазначити, що у сфері дозвілля і розваг, як у жодній іншій, дуже багато залежить від особистості культпрацівника, його професіоналізму, творчої активності та бажання працювати в контакті з відпочиваючими. Найвищої оцінки заслуговує робота культорганізаторів, яким вдається сформувати з відпочиваючих колектив, виявити в ньому неформальних лідерів і залучити їх до проведення розважальних заходів. Залучення споживача в процес надання послуг є сьогодні головним пріоритетом у сфері сервісу, особливо в справі організації дозвілля. Залучення відпочиваючих до підготовки та проведення концертів, вечорів відпочинку, конкурсів та інших заходів дозволяє не тільки задовольнити їх потреби, а й створити теплу дружню атмосферу. Вирішення цього завдання значно полегшується в умовах масових (змінних) заїздів відпочиваючих.