Аналіз ділової активності підприємств

10.1. Критерії ділової активності.

10.2. Оцінка ефективності використання коштів підприємства.

10.3. Аналіз показників оборотності.

10.4. Аналіз стабільності економічного росту підприємства

Основні поняття: ділова активність, оборотність коштів, критерії ділової активності, ефективність використання коштів, стабільність економічного росту.

10.1. Критерії ділової активності

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але й відносними показниками, у число яких входить система показників рентабельності.

У широкому змісті поняття «рентабельність» означає прибутковість, прибутковість. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва (обігу) і, крім того, складуть суму прибутку, достатню для нормального його функціонування.

Оцінюючи динаміку основних показників, необхідно зіставити темпи їхньої зміни. Оптимальним уважається наступне співвідношення:

Т^РБ > Т^N > T^B > 100%,

де Т^PБ, Т^N, T^B — відповідно темпи зміни загального прибутку підприємства, обсягу реалізації, суми активів (капіталу).

Дане співвідношення означає, що:

1. прибуток збільшується більше високими темпами, чим обсяг реалізації, що свидельствует про відносне зниження витрат виробництва й обіги;

2. обсяг продажів росте боле високими темпами, чим активи підприємства, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

3. економічний потенціал підприємства зріс у порівнянні з попереднім періодом.

Розглянуте співвідношення у світовій практиці одержало назву «золоте правило економіки підприємства». Однак у практичній діяльності підприємства досить часто відступають від цього правила. До причин виникнення відхилень ставляться; додаток капіталу в сфері освоєння нових технологій виробництва, модернізації й реконструкції діючих підприємств.

10.2. Оцінка ефективності використання коштів підприємства

Для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства застосовуються показники, що характеризують інтенсивність використання всіх ресурсів і їхніх видів: основних, нематеріальних і оборотних активів.

Узагальнюючим показником ефективності використання ресурсів підприємства є ресурсоотдача – відношення виторгу від реалізації продукції до величини авансованого капіталу. Показник характеризує розмір виручки від реалізації продукції, що доводиться на одну гривню коштів, вкладених у діяльність підприємства.

Оцінка ефективності використання основних коштів підприємства. Раціональність і повноту використання функціонуючих основних виробничих засобів характеризує економічний ефект, отриманий за певний період у вигляді відповідного обсягу і якості продукції. Показником, що відображає випуск продукції з меншою кількістю засобів, є загальна фондовіддача виробничих засобів, або їхня оборотність. Його обчислення можна провадити або за вартістю реалізованої продукції, або по її собівартості.

З воротним цьому показнику є показник загальної фондоемкости продукції.

де ₁ — фондовіддача виробничих засобів;

₁₁ – загальна фондоемкость продукції.

П оказник фондовіддачі тісно пов'язаний із продуктивністю й фондовооруженностью праці. Взаємозв'язок між цими показниками можна виразити наступними формулами:

₁ = N : F = (N/R) : (F/R) = ₃ : ₃₁.

де _{3 -}продуктивність праці;

_{31 -}фондовооруженность праці.

Таким чином, основною умовою росту фондовіддачі є випереджальний ріст продуктивності праці стосовно росту його фондовооруженности.

При розрахунку показника фондовіддачі у вартості засобів ураховуються не тільки власні, але й орендовані засоби. Не враховуються засоби, що перебувають на консервації, резервні й здані в оренду іншим підприємствам.

Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі приводяться в порівнянний вид: обсяг продукції коректується на місце, що мало, зміна цін на продукцію й вплив на неї структурних зрушень, а вартість основних засобів - на їхню переоцінку й зміну вартості основних засобів соціального, екологічного призначення й ін.

Оцінка ефективності використання нематеріальних активів підприємства. Економічний ефект від використання нематеріальних активів виражається в загальних результатах діяльності підприємства:

1. росту обсягу продажів продукції на основі підвищення е якості й відповідної надбавки в ціні товару;

2. конкурентоспроможності продукції й розширенні ринків збуту;

3. економії поточних витрат шляхом скорочення тривалості виробничого циклу;

4. зниження норм видатку матеріальних ресурсів;

5. збільшенні прибутку.

Таким чином, при оцінці ефективності використання нематеріальних активів варто виходити з того, що темпи зростання прибутку повинні випереджати темпи росту виторгу від реалізації продукції й вартості нематеріальних активів.

Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства. Критерієм ефективності використання оборотних коштів може бути відносна мінімізація авансируемых оборотних коштів, що забезпечує одержання максимально високих виробничих і фінансових результатів діяльності підприємства.

Виходячи із зазначеного критерію, ефективність використання оборотних коштів може характеризуватися системою наступних показників:

• коефіцієнт випередження темпів росту обсягу продукції над темпами росту залишків оборотних коштів;

• показники оборотності оборотних коштів.

Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потреба в них, дозволяє підприємствам вивільняти частину оборотних коштів на потреби господарства або для додаткового випуску продукції.

У виробничій діяльності при аналізі стану підприємства велика увага приділяється оцінці інтенсивності використання оборотних коштів (поточних активів), оскільки від швидкості перетворення їх у готівку залежить ліквідність підприємства і його шанси на успіх. Швидкість оборотності оборотних коштів характеризується наступними показниками.

Т ривалість одного обороту всіх оборотних коштів L^E розраховується по формулі:

де Е - середня вартість всіх оборотних коштів;

T-T- тривалість аналізованого періоду в днях;

N^P - виторг від реалізації продукції.

К ількість оборотів або прямій коефіцієнт оборотності kⁿ обчислюється по формулі:

К оефіцієнт закріплення оборотних коштів розраховується по формулі:

Показники оборотності можуть обчислюватися по всіх оборотних коштах у цілому й окремо по матеріальних оборотних коштах і дебіторській заборгованості. Число днів в аналізованому періоді (Т) прийнято вважати: у кварталі - 90; у півріччі - 180; у році - 360.

Показники оборотності оборотних коштів рівняються з аналогічними показниками попередніх періодів.

Прискорення оборотності оборотних коштів означає економію всіх видів ресурсів і вивільнення коштів з обороту. Ця обставина дозволяє підприємству обходитися меншою сумою оборотних коштів для забезпечення випуску й реалізації продукції.

За результатами оборотності розраховують суму економії (перевитрати) оборотних коштів. Для визначення суми економії оборотних коштів у результаті прискорення їхньої оборотності встановлюють потреба в оборотних коштах за звітний період. При цьому враховується фактичний виторг від всієї реалізації за аналізований період і швидкість обороту за попередній період. Економія (перевитрата) оборотних коштів розраховується як різниця між даною умовною сумою оборотних коштів і сумою коштів, що фактично беруть участь в обороті.

Для обчислення економії (перевитрати) нормованих оборотних коштів у порівнянні із планом використовується наступна формула:

д е Е^Н — економія (перевитрата) оборотних коштів;

Е_Ф^Н — фактичні середні залишки нормованих оборотних коштів;

N_Ф^Р — фактична реалізація;

N_П^Р — планова реалізація;

Е_П^{Н -}планова величина нормованих оборотних коштів.

Оскільки узагальнюючими показниками ефективності роботи підприємства є величина прибутку й рівень загальної рентабельності, необхідно враховувати фактори, що впливають на величину й швидкість оборотності оборотних коштів: масштаби діяльності підприємства; характер діяльності (галузева приналежність); тривалість виробничого циклу; кількість і розмаїтість споживаних видів ресурсів; географія постачальників і споживачів продукції; система розрахунків за продукцію; платоспроможність клієнтів; якість банківського обслуговування; темпи зростання виробництва й реалізації продукції; інфляція й т.д.