Вплив різноманітних факторів на ступінь відкритості продихів та інтенсивність транспірації

Із внутрішніх факторів на процес транспірації впливає структура мезофілу і покривних тканин листка, водоутворювальна здатність колоїдів цитоплазми, водопроникність клітинної мембрани і інші показники, які залежать від видової специфіки рослин.

Фактори зовнішнього середовища впливають на процес транспірації опосередковано (через вплив на внутрішні фактори), так і безпосередньо,

1) вологість повітря - чим менша відносна вологість повітря, тим вища інтенсивність транспірації;

2) температура - з підвищенням температури збільшується кількість водяної пари, яка насичує даний простір, (транспірація збільшується);

3) світло - підвищує температуру листка і цим посилює процес транспірації:

– під впливом світла збільшується проникність цитоплазми для води, що також підвищує і її випаровування;

– впливає на відкриття продихів;

4) вологість ґрунту - із зменшенням вологості ґрунту транспірація зменшується;

5) вітер - переміщуючи шари повітря, сильно збільшує швидкість випаровування;

6) добові коливання впливають на процес транспірації.

Загальна характеристика транспірації і її фізіологічне значення

Верхнім кінцевим рушієм, який забезпечує пересування води вверх по рослині, є сисна сила транспіруючих клітин листкової паренхіми. Чим активніше проходить транспірація, тим більша сила верхнього кінцевого рушія. Транспірація - це фізіологічний процес випаровування води рослини.

К.А.Тімірязєв назвав транспірацію, в тому об'ємі, в якому вона проходить, необхідним фізіологічним

злом. Дійсно, ті розміри, в яких проходить транспірація, не є необхідні. Якщо вирощувати рослину в умовах високої або низької вологості повітря, то в першому випадку транспірація буде проходити із значно меншою інтенсивністю. Але ріст рослин буде однаковий, або навіть кращий там, де вологість повітря вища, а транспірація нижча. Наприклад, одна рослина кукурудзи за вегетаційний період випаровує 200 л води, а в перерахунку на 1 га посіву - 6000 т води, береза за один день випаровує 400 л води. Вологолюбні рослини за сезон випаровують 6000-10000 т, а одне дерево середньої величини – до 9-14 т.

Фізіологічне значення транспірації:

1. Транспірація служить засобом пересування води і розчинних речовин по стеблі рослини з кореневої системи.

2. Є засобом захисту рослин від перегріву. Температура інтенсивно транспіруючого листка може бути на 7°С нижчою температури листка, який в'яне.

3. Транспірація впливає на процеси фотосинтезу, бо поглинання вуглекислого газу з повітря проходить через продихи - орган випаровування води рослиною.

4. Зниження інтенсивності транспірації в результаті нестачі води підвищує температуру листків, порушує колоїдну структуру протоплазми, пригнічує фотосинтез, посилює процеси дихання. За певними межами ці порушення приймають паталогічний характер.

Методи дослідження і одиниці вимірювання транспірації

Методи, якими користуються при вивченні процесу транспірації поділяються на кількісні і якісні.

Одним із кількісних методів є ваговий, розроблений Івановим. Якісні методи ґрунтуються на вивченні стану продихового апарату: хлоркобальтовий метод, інфільтраційний метод відбитків, розроблений професором Чернівецького університету Г.Х.Молотковським та ін. Основними кількісними показниками, які характеризують процес випаровування є:

Інтенсивність транспірації - це кількість води, яка випаровується рослиною з одиниці площі листкової поверхні за одиницю часу.

m

ІТ=--------------------------------------------------- Г/М2 х ГОД.

S x t

У більшості рослин ІТ = 15-250 г/м2 х год. в день, і 1-20 г/м2 х год. вночі.

Продуктивність транспірації - кількість грамів сухої речовини, яка утворюється при випаровуванні