
- •Лекція 1 тема:Виникнення та розвиток нотаріату
- •1. Виникнення нотаріату в Західній Європі.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Лекция 2
- •2. Нотаріат латинської школи та законодавство України: порівняльний аспект
- •3 Нотаріат як інститут превентивного правосуддя
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 3: нотаріат в системі юстиції
- •1. Поняття нотаріату та нотаріальної діяльності
- •2. Норми, що регулюють нотаріальне провадження, у системі права
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1. Професія нотаріуса
- •2. Професійна етика нотаріуса
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 5: Організаційні основи діяльності нотаріату
- •1. Система та компетенція нотаріальних органів
- •2. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади нотаріуса
- •3. Приватна нотаріальна діяльність
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Лекция 6.
- •Тема 6: Нотаріальний процес
- •1. Поняття нотаріального продесу
- •2. Суб'єкти нотаріального процесу
- •3. Стадії нотаріального процесу
- •4. Нотаріальні провадження
- •Лекція VII
- •1. Поняття та система принципів нотаріального процесу
- •2. Зміст принципів нотаріального процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Глава VIII
- •1. Місце та час вчинення нотаріальних дій
- •2. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
- •3. Вимоги, що пред'являються до нотаріальних документів
- •4. Інші правила вчинення нотаріальних дій
- •Глава IX
- •1. Видача свідоцтва про право на спадщину
- •2. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя
- •3. Видача свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна, а також заставленого майна з публічних торгів (аукціонів).
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Глава X
- •1. Основні правила посвідчення правочинів
- •2. Посвідчення правочинів
- •3. Загальні правила посвідчення правочинів про відчуження нерухомого майна
- •4. Посвідчення договорів ренти
- •6. Посвідчення шлюбного договору
- •7. Посвідчення договорів застави (іпотеки)
- •8. Посвідчення заповітів
- •9. Посвідчення довіреностей
- •10. Засвідчення правильності копій (фотокопій) документів і витягів з них
- •11. Засвідчення справжності підпису на документах
- •12. Засвідчення правильності перекладу
- •13. Посвідчення фактів
- •14. Прийняття в депозит грошових сум і Цінних паперів
- •15. Вчинення морських протестів
- •Глава XI
- •1 Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
- •2. Накладання заборони відчуження нерухомого й рухомого майна
- •3. Прийняття документів на зберігання
9. Посвідчення довіреностей
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Відповідно до ст. 244 ЦК, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Отже, довіреність — це документ, що видається довірителем і містить обсяг повноважень представників щодо вчинення правочинів та інших правомірних дій, їх зміст і межі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до Закону має вчинятися правочин.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної чи юридичної особи, на ім'я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичним діями, що їх належить учинити представникові. Довіреність на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, та її скасування, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, відповідно до вимог Положення про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку.
При посвідченні довіреностей перевіряється дотримання вимог щодо тексту довіреності. У тексті довіреності мають бути зазначені місце й дата її складання (підписання), прізвища, імена та по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. У довіреностях на ім'я адвокатів зазначають статус останнього та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).
Строк дії довіреності зазначається літерами. Відповідно до чинного законодавства (ст. 247 ЦК), він встановлюється у довіреності. При вчиненні цієї нотаріальної дії нотаріус повинен роз'яснити довірителю, що якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність, в якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.
Довіреність, призначена для вчинення дій за кордоном, яка не містить указівок про строк її дії, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Довіреності від імені неповнолітніх до 14 років посвідчуються від імені законних представників після пред'явлення доказів таких повноважень. Довіреність від імені неповнолітніх від 14 до 18 років посвідчується від імені цих неповнолітніх, що діють за згодою законних представників.
При посвідченні довіреності на ведення справи в суді нотаріус роз'яснює довірителю, що уповноважена особи (представник) вправі вчиняти від його імені всі процесуальні дії. Обмеження повноважень представник«, щодо вчинення конкретних процесуальних дій мають бути обумовлені в довіреності.
На підставі п. 152 Інструкції, повноваження за нотаріально посвідченими довіреностями можуть бути передані телеграфом. Телеграма-довіреність складається з тексту довіреності та посвідчувального напису з розшифруванням підпису нотаріуса і його печатки.
У законі передбачені випадки неможливості посвідчення довіреності. Так, не можуть бути посвідчені довіреності на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем: оформлення заповіту, укладення шлюбу тощо. Не може бути посвідчена довіреність на ім'я недієздатної особи.
Особа, якій видана довіреність, може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Довіреність, що видається в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім довіреностей на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо).
При посвідченні довіреностей в порядку передоручення встановлюється факт видачі основної довіреності, де передбачені права на передоручення, або наявність обставин, що змусили представника за основною довіреністю до передоручення для охорони інтересів довірителя.
Нотаріус повинен також впевнитися, що видана в порядку передоручення довіреність, не містить більше прав, аніж їх передано за основною довіреністю.
При посвідченні такої довіреності нотаріус роз'яснює представникові довірителя, що в разі передачі своїх повноважень іншій особі, він повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника, як за свої власні.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані час і місце посвідчення основної довіреності, прізвище, ім'я та по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження, а в необхідних випадках і їх службове становище.
На основній довіреності робиться відмітка про передоручення. Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається в Державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса. При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням у тій самій державній нотаріальній конторі чи тим самим приватним нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.
Особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Згідно зі ст. 249 ЦК, відмова від цього права є нікчемною.
Нотаріус, завідувач Державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у Державному нотаріальному архіві і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається .ті примірника, що зберігається у справах нотаріуса та п Дічіжміїїіому нотаріальному архіві.
І Іоііідпмлошія особи, яка видала довіреність, пред- СТІІІІІІІІІСМ, п тпкож відомих їй третіх осіб, для пред- г'і'ііиішіі/і'іім нород якими була видана довіреність, про скасування довіреності, може бути оформлене нотаріусом в порядку ст. 84 Закону за правилами п. 275 Інструкції шляхом передавання відповідної заяви.
Посвідчені нотаріусами довіреності на право користування та розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, а також довіреності, видані в порядку передоручення на право розпорядженням майном, у тому числі транспортними засобами, їх скасування або припинення дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, встановленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.