- •Мислення – це психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і зв’язків між ними у предметах і явищах об'єктивної дійсності.
- •Поняття – це форма мислення, в якій відображається суть предметів і явищ реального світу в їх істотних, необхідних ознаках і відношеннях.
- •5. Види мислення. Розвиток мислення. Поняття про інтелект.
- •6. Поняття про уяву. Види уяви. Процеси уяви.
- •Процеси уяви здійснюються різними способами. Найбільш вживаними із них є наступні:
Процеси уяви здійснюються різними способами. Найбільш вживаними із них є наступні:
Аглютинація (від лат. agglutinare – склеювати) – створення нового образу шляхом сполучення елементів, взятих з різних уявлень. Наприклад, образ русалки в казках, яка має голову і тулуб – жінки, а хвіст – риби. Цей прийом не набув великого поширення, оскільки образи його важко втілюються в предметні речі. А втім, приклади матеріалізації таких образів у реальному житті маємо – це танк, акордеон, амфібія, тролейбус.
Гіперболізація – характеризується збільшенням предмета зміною кількості частин предмета (дракон, який має сім голів); або їх зміщенням.
Літота – на відміну від гіперболізації характеризується зменшенням предмета (хлопчик – мізинчик). Цей прийом використовується у народних казках, фантастичних творах.
Підкреслення – акцентування якоїсь частини образу або певної якості. За допомогою такого прийому створюються шаржі, карикатури.
Схематизація – образ уяви, в якому розбіжності зменшуються, а риси схожості виступають на перший план. Прикладом може бути орнамент, елементи якого взяті художником із рослинного світу.
Типізація – виділення істотного в однорідних фактах і втілення їх у конкретних образах. Це найскладніший прийом. Він широко використовується в літературі.
Творчий процес уяви базується на виникненні асоціацій, хоча їх специфіка відрізняється від звичного ходу асоціацій, підпорядковуючись думкам, емоціям, бажанням, що переважають у психіці людини-митця. Механізм асоціацій той самий (асоціація за схожістю, за суміжністю, за контрастом), відбір уявлень визначається саме цими переважними тенденціями.