Визначення об`єму та маси геометричних тіл
1 МЕТА РОБОТИ
За допомогою вимірів штангенциркулем визначити об`єм тіл ,та розрахувати густину.
3 ЗАВДАННЯ
3
.1
Виміряти масу деталей за допомогою
терезів.
3.2 Обчислити об’єм тіл
3.3 Розрахувати густину тіл
3
.4
За розрахованою густиною користуючись
довідником№1 визначити матеріал, з
якого виготовлені тіла
4 ОБЛАДНАННЯ
4.1 Штангенциркуль
4.2 Набір тіл різної геометричної форми
4.3.Терези
5 ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
За допомогою штангенциркуля можна виміряти довжину, зовнішній і внутрішній діаметр трубок, глибину отвору.
Знаючи ці розміри можна розрахувати об`єм геометричних тіл .
Ноніусом називають доповнення до звичайного масштабу ,яке дозволяє збільшити точність вимірів з наданим масштабом в 10-20 разів.
Лінійний ноніус уявляє собою невелику лінійку ,яка ковзає вздовж основного масштабу . На лінійці нанесено маленьку шкалу, яка складається з мм ділень.
Одним із приладів , у яких використовується ноніус є штангенциркуль.
Рядок виконання роботи
За допомогою штангенциркуля виміряти кожен , необхідний для обчислення об`єму параметр тіла.
Провести аналогічні виміри для тіла іншої геометричної форми.
Визначити для кожного тіла за допомогою терезів масу .
Розрахувати для кожного тіла об`єм використовуючи формулами геометрії
(
)
6.5 Визначити густину речовини із якої виготовлено тіла за формулою
Дані занести до таблиці 1:
Таблиця 1
№ п/п |
м |
в м |
с м |
D м
|
H м |
V
|
m кг |
|
|
речовина |
6.7.Знайти у довіднику близьку за значенням до обчисленої густину і визначити матеріал з якого виготовлено тіла
7 ЗВІТ ПОВИНЕН МІСТИТИ
7.1 Номер і тему лабораторної роботи.
7.2 Мету лабораторної роботи.
7.3 Результати вимірів і розрахунків.
7.4 Висновок.
8 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
8.1 Для виконання лабораторної роботи навчитися вимірювати (і робити відлік) за допомогою штангенциркуля.
Дати фізичний зміст поняття “густина”.
8.3
Вміти
перекладати у систему СІ:
1
;
1
; 1
.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватись до наступної лабораторної роботи.
ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 6
Спостереження процесів плавлення та кристалізації гіпосульфіта
1 МЕТА
Дослідити процеси плавлення та кристалізації.
2 ЗАВДАННЯ
2.1 За даними досліду побудувати на міліметровому папері графік плавлення та кристалізації гіпосульфіту.
2.2 За графіком визначити температуру плавлення гіпосульфіту (та кристалізації)
3 ОБЛАДНАННЯ
3.1Колба з гіпосульфітом .
3.2Посудина з водою.
3.3Лабораторна плитка.
3.4Термометр.
3.5Секундомір.
4 ВКАЗІВКИ НА ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
4.1 Фазові переходи 1 і 2 роду. (Л.1.,с.141)
4.2 Плавлення та кристалізація. (Л.1.,с139)
5 Теоретичні положення.
Графік, побудований у координатах „ температура – час”, відображує процеси, які відбуваються під час досліду при нагріванні і охолодженні з кристалізацією. Спочатку температура зростає пропорційно часу. Нахил прямої до осі абсцис залежить від потужності нагрівача. Під час плавлення температура речовини не змінюється, уся теплота іде на руйнування зв’язків у кришталевій решітці і збільшення кінетичної енергії молекул. Теоретично на цій ділянці графік уявляє собою пряму АВ, яка паралельна осі абсцис (рис 1). Але у зв’язку з тим, що температура у різних містах колби з гіпосульфітом внаслідок неідеальної теплопровідності неоднакова, а термометр вимірює температуру шару навколо головки, то у дійсності процес протікає по кривій.
Після того як температура гіпосульфіту піднялась приблизно до 50...60 C, колбу починають охолоджувати у холодній воді по можливості до більш низької температурі (лінія С1D). Якщо охолодження проводити достатньо швидко і без дотиків, розплав можна довести до переохолодженого стану.
Переохолоджений гіпосульфіт кристалізується з виділенням теплоти кристалізації при стряхуванні або попаданні у нього стороннього тіла і особливо при внесенні у розплав кристалика твердого тіла (центрів кристалізації). Теплота, яка при цьому виділяється, нагріває гіпосульфіт.
Якщо при кристалізації не охолоджувати колбу з гіпосульфітом, то температура може піднятися до точки плавлення (лінія DE), або процес кристалізації може відбуватися при більш низькій температурі.
рисунок 1