Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

Стаття 21. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

Стаття 22. Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.

До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до закону.

26. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних доку­ментів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господа­рювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.

27. Об'єкт аудиту

Предмет, на котрий направлена наша . цілеспрямована активність, наша

діяльність в діалектико-матеріалістичному розумінні, є об'єктом. Це

означає, що предмет у своїй початковій формі уже належить до сфери

суспільних відносин. Дещо стає об'єктом вивчення тільки після того, як

розвиток предметно-продуктивної діяльності суспільства дає йому

необхідну спрямованість і масштаб огляду.

Звідси, термін «об'єкт аудиту» слід розглядати як окремий елемент

предмета аудиту, на який направлена дія аудитора. Залежно від

направленості аудиту аудитор у своїй діяльності має справу з об'єктами,

досить різними за своїм складом, цільовою орієнтацією та іншими

характеристиками. Об'єктами аудиту є здійснювані господарські процеси,

які в сукупності становлять господарську діяльність суб'єкта, що

перевіряється. Об'єкти аудиту досить багатогранні, тому дати їх

вичерпний перелік неможливо. Сукупним об'єктом аудиту можна назвати

документально зафіксовану інформацію про наявність і рух засобів

підприємства та джерела їх формування.

Суб'єкт аудиту

Об'єкт і суб'єкт — це взаємодоповнюючі протилежності соціального процесу

і, перш за все, людської матеріально-виробничої діяльності, це сторони

одного цілого, які не мають сенсу, якщо їхня цілісність розпадається,

або якщо будь-яка категорія розглядається окремо від іншої.

будь-яка категорія розглядається окремо від іншої.

Якщо повернутися до визначення предмета аудиту, то ми розглядали його як

процеси і явища господарської діяльності, на вивчення яких спрямована

діяльність суб'єкта — аудитора. Тобто в процесі діяльності предмет

набуває значення об'єкта, а суспільна людина — значення суб'єкта.

Суб'єктами аудиту виступають фізичні особи та їх організації

{аудиторські фірми), діяльність котрих направлена на здійснення

незалежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії і події з

метою встановлення ступеня відповідності цих тверджень встановленим

критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.