- •Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування .
- •Чорна металургія
- •Кольорова металургія
- •Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики. Альтернативні джерела енергії. Традиційні види енергії.
- •Теплоенергетика і її вплив на навколишнє середовище
- •Ядерна енергетика і її вплив на навколишнє середовище
- •Альтернативні джерела енергії
- •Особливості впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище, забруднення довкілля добривами та пестицидами
- •Транспортна система як споживач палива, джерело шуму і забруднення навколишнього середовища. Види забруднень від автотранспорту
- •Наземний транспорт
- •Авіація і ракетоносії
- •Негативні впливи автотранспорту на навколишнє середовище
- •Шумовий вплив
- •Урбанізація, її вплив на природу і здоров’я населення. Урбоекологія.
Чорна металургія
Процеси виплавки чавуну і переробки його на сталь супроводжуються викидом в атмосферу різних газів. Викид пилу в розрахунку на 1т. передільного чавуну складає 4,5 кг., сірчистого газу - 2,7 кг. і марганцю 0,5 - 0,1 кг. Разом з доменним газом в атмосферу в невеликих кількостях викидаються також сполуки миш'яку, фосфору, сурми, свинцю, пари ртуті і рідких металів, ціанистий водень і смолисті речовини.
Значним джерелом забруднення повітря сірчистим газом є агломераційні фабрики. Під час агломерації руди відбувається вигоряння сірки з тиритів. Викид сірчистого газу при агломерації може бути у розмірі 190 кг. на 1 т. руди, тобто одна стрічкова машина дає близько 700 т. сірчистого газу за добу.
Значну роль у забрудненні атмосфери грають викиди мартенівських і конверторних сталеплавильних цехів. При веденні мартенівського процесу пил утворюється з металевої шахти (сталевий брухт при її окислюванні, зі шлаку, руди, вапняку , що йдуть на окислювання домішок шихти, і з доломіту, що застосовується для заправлення підлоги печі). У період кипіння сталі виділяються також пари окисів шлаку і металу, гази. Розміри часток пилу не перевищує 3 мкм. При безкисневому процесі на 1 т. мартенівської сталі виділяється 3000 - 4000 м3 газів з концентрацією пилу в середньому 0,5 г/м3. У період подачі кисню в зону розплавленого металу пилоутворення багаторазово збільшується, досягаючи 15-52 г/м3. Крім того, плавлення сталі супроводжується вигорянням деякої кількості вуглецю і сірки, у зв'язку з чим у газах мартенівських печей, що відходять при кисневому дутті, міститься до 60 кг. окису вуглецю і до 3 кг. сірчистого газу в розрахунку на 1 т. виданої сталі. Головною особливістю конверторного процесу є одержання сталі з рідкого чавуну без застосування палива. Димові гази, що утворюються, складаються з часток окисів кремнію, марганцю і фосфору. У складі диму міститься значна кількість окису вуглецю - до 80%. Концентрація пилу в газах що відходять, складає приблизно 15 г/м3. Основна маса пилу -90%, складається з часток розміром 0,2 -1 мкм.
Сучасні заводи чорної металургії в більшості випадків мають у своєму складі цехи коксування вугілля і відділення по переробці коксового газу. Коксохімічні підприємства забруднюють атмосферне повітря пилом і сумішшю летких сполук. При коксуванні 1т. вугілля утворюється 300-320 м3 коксового газу. У його сполуки входять: водень - 50-62% (об'ємних), метан -20-34%, окис вуглецю - 4,5-4,7%, вуглекислий газ -1,8-4%, азот - 5-10%, вуглеводні - 2-2,6% і кисень -0,2-0,5%. У деяких випадках, наприклад, при порушенні режиму роботи батарей коксування чи допоміжних відділень утилізації, в атмосферу викидаються значні кількості неочищеного коксового газу.
Кольорова металургія
Вона також служить джерелом забруднення атмосфери пилом і газами. Викиди кольорової металургії містять токсичні пилоподібні речовини, миш'як, свинець і інші, тому вони особливо небезпечні. При одержанні металевого алюмінію електролізом з газами, що відходять від електролізних ванн, в атмосферне повітря виділяється значна кількість газоподібних і пилоподібних фтористих сполук. При одержанні 1 т. алюмінію в залежності від типу і потужності електролізера витрачається від 33 до 47 кг. фтору, при цьому близько 65% його потрапляє в атмосферу.
Вугільна промисловість
Джерелом забруднення є відвали порожньої породи, чи так звані териконники. Усередині териконників у наслідок самозаймання тривалий час іде горіння вугілля, яке супроводжується виділенням сірчистого газу, окису вуглецю, продуктів сублімації смолистих речовин. Териконники є джерелом пилу.
Нафтовидобувна, нафтопереробна, нафтохімічна промисловість
Повітряні викиди цих видів промисловості містять велику кількість вуглеводнів, сірководню і інших газів. Викид в атмосферу шкідливих речовин на нафтопереробних заводах відбувається, головним чином, у наслідок недостатньої герметизації устаткування. Заводи синтетичного каучуку викидають в атмосферу такі шкідливі речовини, як стирол, дивініл, ацетон, ізопрен і ін.
Промисловість будівельних матеріалів
Виробництво цементу і будівельних матеріалів також може бути джерелом забруднення атмосфери різним пилом. Основні технологічні процеси цих виробництв - здрібнювання і термічна обробка шихт, напівфабрикатів та інших продуктів у потоках гарячих газів, що супроводжується викидом пилу в атмосферу.
Хімічна промисловість
Більшість хімічних сполук є дуже токсичними для організму людини. До основних викидів підприємств хімічної промисловості відносяться окис вуглецю, окиси азоту, сірчистий ангідрид, аміак, пил від неорганічних виробництв, органічні речовини, сірководень і сірковуглець, хлористі сполуки, фтористі сполуки й інші.