• біоресурси 20% районів рибного промислу підірвані, а 50% - на межі виснаження;

• 70% Нерестилищ не придатні для розвитку мальків;

• забруднення морів та потепління клімату обумовило початок процесу вимирання коралів;

• за деякими розрахунками в XX ст. кількість живих організмів в морях і океанах зменшилась майже в чотири рази;

• за останні 50 років рівень кисню в деяких регіонах Світового океану знизився на 15%. В 1980 р. було відомо 162 „безкисневі мертві зони”, 1995- 305, 2007 – 405. Найбільші мертві зони розташовані в Балтійському морі, Мексиканський затоці.

• Україна: позитив - створено новий ботанічний заказник загальнодержавного значення на Чорному морі - „Філофорне поле Зернова”. Площа - 4 тис. км² .

Азовське море

Азовське море сьогодні є зоною екологічної катастрофи. Ще 1950 р. в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному морі, і в 12 разів більше, ніж у Балтійському. Раніше тут водилося риба 114 видів, загальний вилов її у сприятливі роки становив понад 300 тис. т на рік, переважно цінних порід. Тепер він зменшився в 6 разів.

Чорне море

• в 50-е годы встречалось 32 вида водорослей – сейчас всего 7;

• перестали быть промысловыми видами бычки, камбала, барабуля, морской язык, кефаль. Пропали атлантический осетр, скумбрия;

• в 90-х годах исчез тюлень-монах,

• сократилось до минимума количество дельфинов (особенно азовки) – запрет на промысел был введен в 1966г. – до этого СССР уничтожал ежегодно до 148 тыс. особей - у 50- х роках у Чорному морі було 2,5 млн. дельфінів, 1990 р. – 100 тис., а скільки тепер?

• зросла кількість одноклітинних організмів і медуз, а також шкідливих екзотичних організмів. Гребневик Mnemiopsis leidei, який вперше було виявлено в Чорному морі у 1982 р., призвів до підриву кормової бази риб, катастрофічного зменшення маси планктону (на початок 90-х років загальна біомаса переселенця в басейні Чорного моря оцінювалася в 1 млрд. тонн);

• практично зникли популяції вищих ракоподібних та придонних риб і суттєво скоротилися популяції великих планктонних ракоподібних;

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ З ЗАБРУДНЕННЯМ СВІТОВОГО ОКЕАНУ

• до системи контролю за забрудненням використовують авиацію, спеціальні суда, космичні супутники;

• досвід Швеції – використовуються спеціальної групи ізотопів для маркування палива на суднах з метою можливості визначення майбутніх забруднювачів;

Негативні наслідки добування корисних копалин.

СКОРОЧЕННЯ ЗАПАСІВ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

• сьогодні з надр Землі щорічно видобувається близько 20 млрд. т корисних копалин. При цьому разом з корисними копалинами з надр на поверхню піднімається ще більше пустих порід ( 150 млрд. т щороку);

• за сучасної технології видобування й переробки корисних копалин лише 1-5% речовини, що добувається з надр, використовується у вигляді продукції, вся решта йде у відвали й відходи;

• за XX ст. з надр Землі було видобуто корисних копалин більше, ніж за всю історію людства;

• починаючи з бронзового віку було виплавлене 16 млрд. т різних металів, у тому числі впродовж останніх 45 років – 11 млрд. т.;

• для того, щоб отримати 1 г золота, необхідно переробити 3,5 т породи, а при отримані 1 т заліза у відвали йдуть 14 т породи;

• відомих покладів нафти залишилось на 45 років, газу – 65, вугілля – 200;

• за даними ООН, ресурси 18 економічно найбільш важливіших мінералів знаходяться на межі зникнення – золото, срібло, сірка, цинк, вольфрам,…

НЕГАТИВНІ ЗМІНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

• внаслідок видобування, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження порожньої породи та відходів виробництва відбувається кон­центрація шкідливих елементів — важких металів, радіонуклідів тощо, що призводить до важких захворювань і навіть масової загибелі рослин і тварин;

• кар’єри, терикони, звалища, крім того, що займають великі площі земної поверхні, становлять джерело забруднення атмосфери й гідросфери: з них вітрами розноситься пил, деякі терикони димлять, викидаючи в повітря оксиди сірки; забруднені води з відвалів потрапляють у водоносні горизонти і водостоки;

• при розробці Курської магнітної аномалії був виритий кар’єр глибиною до 500 м і в довжину до 500 км.

• внаслідок зміни рівня ґрунтових вод спостерігається розвиток карстових пустот.

• Україна: останнім часом в Україні активізувалися екзогенні геологічні процеси – зсуви, селі, змиви, ерозія поверхні, карстоутворення, яроутворення, засолення грунтів, спровоковані людською діяльністю;

• Україна: в наслідок появи тисяч свердловин, шахт, кар’єрів майже на 70% території України значно знизилася сейсмостійкість, особливо на півдні, в Донбасі, Прикарпатті. Наслідком цього може бути підсилення землетрусів на 1 -1.5 бала;

• Україна: у Закарпатті наявність підземних пустот провокує утворення провалів в місті Борислав. Раніше в цій місцевості видобували озокерит;

• Україна: деякі з териконів у Донбасі від окислення та інших реакцій у своїй товщі загорілися, перетворившись у рукотворні невеликі вулкани;

• Україна тільки в Кріворизському залізорудному басейні під кар’єрами і шахтами знаходиться більше 30 тис. га;

• Україна в тому ж Криворізькому залізорудному районі з’явилися великі ділянки „місячного ландшафту”, де не може рости жодна рослина, жити жодна тварина;

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

• нині дедалі час­тіше техніко-будівельній діяльності на родючих землях передує знімання, переміщування та зберігання ґрунтів, які потім використовуються для по­криття інших територій з гіршими ґрунтами чи для рекультивації кар'єрів, териконів;

• на рекультивованих землях можна розводити сади, парки, створювати озера;