Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва та архітектури

Кафедра цивільної оборони

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни «Цивільна оборона»

на тему: «Будівництво захисних споруд Цивільної оборони»

Варіант

	Виконала студентка гр ЕК-51 -
	Перевірив Стефанович І.С.

Київ 2012

Вступ

Розміщення і будівництво захисних споруд необхідно проводити у відповідності до вимог БНіП II-11-77*. Захисні споруди на об'єкті повинні розташовуватись з урахуванням своєчасного укриття людей та мінімальної вартості будівництва. Досягнути цього можливо при виконанні наступних вимог:

• захисні споруди належить розташовувати у місцях найбільшого скупчення виробничого персоналу;

• сховища належить розташовувати у підвальних та цокольних поверхах будинків і споруд; окремо стоячі сховища повинні будуватись тільки при неможливості улаштування вбудованих сховищ;

• вбудовані сховища належить розташовувати по можливості під будівлями найменшої поверховості, а окремо стоячі - на відстані від будинків і споруд, яка дорівнює їіхній висоті;

• вбудовані сховища і ПРУ потрібно розташовувати в будівлях І та II ступеня вогнестійкості з виробництвом категорії В та Г за пожежною небезпекою;

• сховища необхідно розташовувати не, ближче 15 м від водопровідних, теплових та каналізаційних магістралей діаметром більше 200 мм та, окрім того, вони мають бути захищені від можливого затоплення ґрунтовими і дощовими водами, а також іншими рідинами при руйнуванні ємкостей, розташованих на поверхні землі або в будинках і спорудах.

Вихідні дані для розрахунково-графічної роботи

Таблиця 1

№ варіанту	Потужність ядерного вибуху, кт	Віддаль обєкту від центру вибуху, км	Швидкість середнього вітру, км/год	Примітка
	20	2	50	1. Сховища ЦО вбудованого типу і окремо стячі мають перекриття товщиною: - бетон – 40 см - гідроізоляційний шар – 30 см глина 2. Гранично допустима доза опромінювання на протязі 4 діб не більше 50 рентген.

Умови для розрахунку сховища ЦО

Таблиця 2

№ варіанту	У сховищі чоловік		Тип будівлі	Число поверхів, висота будівлі	Тип укриття	Місце розміщення укриття	Передбачити у сховищі
	всього	жінок
	700	180	Пром.	3;9м	СХ, вбуд	Підвал h=2.5м	ПК, ДЕС

1.1 Визначення максимальних значень параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на об'єкті.

Визначимо максимальний надлишковий тиск ударної хвилі ДРірсб, очікуваний на об'єкті.

ΔР _треб = Δ Р _{ф мах}

Вихідні дані:

- об'єкт розташовано на відстані R=2 км від центру вибуху;

- потужність ядерного вибуху q=20 кт;

- вид вибуху: наземний

Рішення: Із додатка «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані від центра до вибуху» знаходимо надлишковий тиск для ядерного вибуху 20 кт на відстані 2 км від центра:

- при наземному вибухові: ΔР _треб =18 кПа.

Знайдені значення ΔР _треб будуть максимальними, оскільки вони відповідають випадку, коли центр вибуху буде на мінімальній відстані від об'єкта, тобто:

- при наземному вибухові: Δ Р _{ф мах} =18 кПа.

Висновок: Об'єкт може опинитися у зоні слабких руйнувань осередку ядерного ураження. Зона характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 11 кПа до 20 кПа . В цій зоні будівлі і споруди отримують слабкі руйнування, утворюються окремі пожежі.

1.2 Оцінка стійкості об'єкта до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення.

Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об'єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може визвати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприємства на деякий час, за який рівні радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин не зменшиться до значень, не загрожуючих для людей. Тому головна ціль оцінки уразливості об'єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей в конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Вихідні дані:

- промислова будівля віддалена від центру вибуху на 2 км

- потужність ядерного вибуху q= 20 кт,

- швидкість середнього вітру V_{в сер}= 50 км/год.,

- промислова будівля має 3 поверхи,

- сховище для укриття працюючих вбудоване в промислову будівлю (перекриття з бетону товщиною 40 см та гідроізоляційний шар - 30 см глини).

Рішення:

1.Визначаємо максимальне значення рівня радіоактивного зараження та дозу проникаючої радіації, які очікуються на території промислової будівлі, для чого з додатка «Рівні радіації на вісі сліду наземного ядерного вибуху на 1 год. після вибуху» знаходимо значення рівня радіації на відстані R= 2 км для q= 20 кт та V_{в сер}= 50 км/год, Р, мах= 2400 Р/год.

2.Визначаємо коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем.

Коефіцієнт ослаблення дози радіації сховищем розраховуємо окремо Для радіоактивного зараження по таким вихідним даним: перекриття сховища складається з шару бетону товщиною d₁=40 см та шару глини d₂=30 см. Шари половинного послаблення матеріалів від радіоактивного зараження знайдемо з додатка «Товщина половинного послаблення радіації для різних матеріалів». Вони складають: від радіаційного зараження для бетону d₁ = 5,7 см, для глини d₂= 6,3см.

Коефіцієнт, який враховує умови розташування сховища, знаходимо по таблиці «Коефіцієнт умов розміщення сховища Кр». Для вбудованого всередині промислової будівлі сховища К_р= 8. Тоді:

К_{осл.уб РЗ} = K_p П 2^hі/dі ,де:

К_р - коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища;

h, - товщина і-го захисного шару, см;

d_і- товщина шару половинного послаблення і-го, матеріалу захисного шару;

К_{осл.убРЗ} =8(2^40/5,7×2^30/6,3)=8(2 ^7,02×2 ^4,76)= 28133,472

3.Визначаємо дозу радіації, яку можуть отримати робітники та службовці, знаходячись у сховищі при максимальному рівні радіації:

Д _уб.РЗ=Д _{рз мах}÷К _{осл.уб.РЗ} = 7100,157 ÷ 28133,472 = 0,252 Р, де

Д _рзмах - найбільша доза на відкритій місцевості за 4 доби

Д _рЗмах=5Р₁(t_н^-0.2-t_к^-0.2) = 5 × 2400 (1,04^-0,2-97,04^-0,2 ) = 7100,157 Р,де:

Р₁ - найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху (2400 Р/год);

t_н - час зараження відносно моменту вибуху:

t_н=(R_x÷V _в.cp) + t_вик. = (2/50)+1 = 1,04 год, де:

R_x - віддаль захисної споруди від місця ядерного вибуху (2 км);

V _в.cp - швидкість середнього вітру (50 км/год);

t_вик - час викидання радіоактивних речовин (1 год), t_вик =1год

t_к - час закінчення опромінювання,

t_к= t_н + t_р= 1,04 + 96 = 97,04 год (tp = 4 доби =96 год).

50 Р - гранична доза опромінювання за tp = 4 доби, яка викличе захворювання. Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначається за формулою:

К _{осл.р3треб}= Д _{рз мах}/50 = 7100,157 / 50 = 142,0

Висновок: Сховище забезпечує надійний захист персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за 4 доби перебування у ньому складає 0,252 Р, що значно менше допустимої норми однократного опромінювання.