- •Семестр 1. Практичне заняття 7. Інфекційна безпека. Інфекційний контроль
- •Інфекція, інфекційний процес Поняття інфекції, інфекційного процесу
- •Способи передачі інфекції
- •Внутрішньолікарняна інфекція Визначення і масштаб проблеми внутрішньолікарняної інфекції
- •Групи ризику розвитку внутрішньолікарняної інфекції
- •Особливості етіопатогенезу внутрішньолікарняних інфекцій
- •Види збудників, що викликають внутрішньолікарняну інфекцію
- •Резервуари (джерела) збудників внутрішньолікарняної інфекції
- •Класифікація предметів навколишнього середовища за категоріями ризику переносу влі (внутрішньолікарняної інфекції)
- •Способи передачі конкретних збудників
- •Способи передачі деяких розповсюджених збудників
- •Заходи профілактики і контролю внутрішньошікарняних інфекцій Поняття інфекційної безпеки та інфекційного контролю
- •Загальні заходи профілактики інфекції медичного персоналу
- •Навчання хворих і їхніх рідних заходам профілактики інфекції
- •Правила для пацієнтів і осіб, які доглядають за ними
- •Правила для відвідувачів
- •Техніка безпеки при роботі з біологічними рідинами
- •Рекомендації студентам, що проходять практику в закладах охорони здоров’я Засоби безпеки при роботі з кров'ю та іншими біологічними рідинами/тканинами
- •Обробка рук до і після виконання маніпуляції
- •Хірургічне оброблення рук за методом Спасокукоцького-Кочергіна
- •Хірургічне оброблення рук за методом Альфельда
- •Хірургічне оброблення рук за допомогою препарату с-4 (первомур)
- •Хірургічне оброблення рук за допомогою хлоргексидину біглюконату (пбітану)
- •Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами
- •Надягання стерильного халату і його знімання Надягання халату
- •Знімання халату
- •Надягання і знімання стерильних гумових (латексних) рукавичок, маски Надягання рукавичок
- •Знімання рукавичок
- •Знімання маски
- •Терміни і поняття, які необхідно запам’ятати
Особливості етіопатогенезу внутрішньолікарняних інфекцій
1. Розвиток їх на фоні наявного уже захворювання або стану (напр., пологи), що вимагають медичного втручання. З цим пов'язаний вихідний імуносупресивний стан пацієнта, зниження захисних сил його організму. Особливо складні взаємовідношення виникають при нашаруванні госпітальної інфекції (ГІ) на інфекційні захворювання.
2. Медичні втручання, пов'язані з наявністю первинного захворювання чи стану, що привів хворого до медичного закладу, є другою складовою фону, на якому розвивається ГІ (діагностичні дослідження, операції, медикаменти).
О
3
В даний час є відомості про більш, як 200 етіологічних агентів, в тому числі зовсім недавно ідентифікованих (легіонелли, ротавіруси, кампілобактєрії, збудники гепатитів С і Д, ВІЛ та інші). Серед цих мікроорганізмів переважають безумовні в минулому сапрофіти і симбіонти людини, а також умовно-патогенні збудники.
Види збудників, що викликають внутрішньолікарняну інфекцію
Причиною внутрішньолікарняних інфекцій можуть стати збудники відомих і поширених інфекційних хвороб. Для дитячих лікарень актуальні внутрішньолікарняні спалахи інфекцій із краплинним механізмом передачі (наприклад, вітряна віспа та ін.), для всіх стаціонарів — гострі респіраторні вірусні інфекції. Гострі кишкові інфекції при харчовому шляху передачі збудників можуть виявлятися у вигляді спалахів серед хворих усіх відділень лікарні. Зареєстровано зараження в стаціонарах вірусним гепатитом В, інфекцією ВІЛ тощо. Поряд із безумовними збудниками інфекційних хвороб причинами внутрішньолікарняних інфекцій можуть бути умовно-патогенні агенти, які спроможні викликати хворобу в ослаблених хворих або людей похилого віку. До таких збудників належать стафілококи, стрептококи, синьогнійна паличка, протей, кишкова паличка, сальмонели, ентеробактерії, ентерококи й інші мікроорганізми.
У лікарняних умовах в ослаблених і осіб, які протягом тривалого терміну одержують променеву терапію або антибіотики, може відбутися бурхливе розмноження непатогенної флори — постійних мешканців шкіри і слизових оболонок. Внутрішньолікарняні інфекції можуть бути екзогенного й ендогенного походження.
Стосовно до мікроорганізмів — збудників внутрішньолікарняних інфекцій — часто застосовують термін "госпітальний штам". Звичайно, при цьому мають на увазі культури, що викликали в стаціонарі епідемічний процес і відрізняються рядом характерних ознак, серед яких — підвищена токсичність, що поєднується з резистентністю до антибіотиків і дезінфектантів. Важливою і особливою рисою їх є невибагливість до умов середовища перебування і великі можливості розмноження.