2.2.3. Організація сезонних робіт

Сезонними вважаються роботи, які через природні й кліма­тичні умови виконуються не весь рік, а протягом певного періо­ду (сезону), але не більше 6 місяців. Сезонні роботи перед­бачені у лісовій, торфяній та переробній галузях промисловості, лісовому і сільському господарствах, транспортно-дорожному комплексі та санаторно-курортних закладах і закладах відпочин­ку, їх організовують підприємства, установи, організації за спри­янням державної служби зайнятості й місцевих органів виконав­чої влади для підвищення ефективності виробництва трудонедостатніх регіонів та прискорення їх економічного розвитку.

Направлення робітників на сезонні роботи здійснюють цен­три зайнятості за угодами з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, які потребу­ють додаткової робочої сили, і ґрунтуються на добровільних засадах. Переважне право мають громадяни, зареєстровані як безробітні. При направленні на підприємство заповнюється картка персонального обліку громадян, які звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у пра­цевлаштуванні на сезонні роботи. Не допускається направлення на сезонні роботи громадян, які підлягають призову на військову службу в період виконан­ня сезонних робіт.

Оплата праці здійснюєть­ся на основі трудових договорів за фактично виконану роботу згідно з нормами, розцінками, тарифними ставками, які діють на підприємстві, і не може бути нижчою, ніж розмір мінімаль­ної заробітної плати.

Державний центр зайнятості контролює діяльність обласних центрів зайнятості на предмет організації ними сезонних робіт та сприяння підприємствам у комплектуванні їх робочою силою. Центри зайнятості трудонедостатніх регіонів вивчають попит підприємств на сезонну робочу силу, умови оплати праці та по­буту, домовляються з ними про можливість укладання договорів на проведення таких робіт та інформують обласні центри за­йнятості не пізніше, ніж за 2 місяці до початку сезонних робіт. Узагальнена інформація оперативно доводиться до обласних центрів зайнятості трудонадлишкових регіонів. Для оперативної організації сезонних робіт центри зайнятості трудонадлишкових регіонів ведуть облік громадян, які бажають взяти участь у сезонних роботах, враховуючи їх статевий, віко­вий та професійно-кваліфікаційний склад. Пропозиція робочої сили доводиться до відома центрів зайнятості трудонедостатніх регіонів. Договори про проведення сезонних робіт погоджуються з місцевими органами самоврядування. На­правлення громадянина для працевлаштування на підприємство здійснюється районним центром за­йнятості, який уклав договір з підприємством. Проїзд до місця роботи опла­чують бажаючі працювати на сезонних роботах. Державний центр зайнятості розробляє статистичну звітність, яка відображає організацію та прове­дення сезонних робіт за сприянням державної служби зайнято­сті шляхом міжтериторіального перерозподілу робочої сили.

Зняття з обліку безробітних, які ви­явили бажання працювати на сезонних роботах, здійснюється шляхом закриття картки персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного), із внесенням до неї відповід­ного запису. Картка закривається на підставі направлення цен­тру зайнятості з дня початку сезонних робіт відповідно до укла­деного договору. У картці робиться запис про працевлаштуван­ня на сезонну роботу, зазначається номер договору між центром зайнятості й підприємством і дата початку роботи. Після закін­чення строку дії трудового договору громадяни мають право на перереєстрацію в державній службі зайнятості за місцем пос­тійного проживання. Громадяни, які раніше перебували на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають ро­боту, та безробітні, і зняті з обліку у зв'язку з виїздом на сезонні роботи у разі повторного звернення до центру зайнятості під­лягають реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про зайнятість населення". Громадяни, які самостійно прибули до трудонедостатнього регіону в пошуку сезонної роботи і звернулися до місцевого центру зайнятості за сприянням у працевлашту­ванні, реєструються у центрі зайнятості за місцем тимчасового перебування. При направленні на підприємство заповнюється картка персонального обліку громадян, які звернулися до дер­жавної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні на сезонні роботи, яка потім закривається на підставі направлення центру зайнятості з дня початку сезонної роботи відповідно до укладеного договору. У картці зазначається номер договору між центром зайнятості та підприємством і дата початку роботи або номер і дата наказу про прийняття на роботу. Громадяни, які прибули до трудонедостатнього регіону в пошуку сезонної ро­боти, не можуть бути визнані безробітними за місцем тимчасо­вого перебування.

ВРАЗЛИВІ КАТЕГОРІЇ

Різні категорії громадян мають неоднакові можливості для працевлаштування. Це громадяни, звільнені з військової служби, та члени їх сімей; молодь (особливо до 18 років); жінки; громадяни, звільнені з закладів, що виконують покарання; інваліди; біженці та змушені переселенці. Основною метою роботи з даними категоріями є недопущення застійного та хронічного безробіття засобами активних форм працевлаштування, таких як: організація та проведення громадських робіт; сприяння само презентаці та підприємницькій діяльності; організація тимчасової зайнятості підлітків; реалізація програми «Молодіжна практика для випускників навчальних закладів; квотування робочих місць для громадян, що особливо потребують соціального захисту; здійснення компенсаційних виплат роботодавцям при влаштуванні цих категорій громадян.

Надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних

Під дотацією розуміють кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок без­робіття для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаш­тованих за направленням державної служби зайнятості, надані роботодавцю, який створює додаткові робочі місця для праце­влаштування безробітних. Додаткове робоче місце розглядається як робоче місце, на яке прийнята на постійну роботу особа за направленням державної служби зайнятості з числа зареєстро­ваних безробітних за умови відсутності на підприємстві скоро­чення чисельності працюючих за професією (спеціальністю), за якою працевлаштовується безробітний, протягом останніх шес­ти місяців.

Вимоги до роботодавців: 1) бути зареєстрова­ним як платники внесків на загальнообовязкове державне со­ціальне страхування на випадок безробіття; 2) не мати заборгованості за страховими внесками на дату звернення за дотацією; 3) відсутність застосування до них фінансових санкцій за пору­шення норм Закону України "Про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення" протягом 6 місяців, що передували місяцю розгляду питання про надання дотації; 4) працевлаштування безробітного на строк понад 2 роки за направленням державних центрів зайнятості.

Центр зайнятості надає направлення на працевлаштування особі за умови перебування її на обліку в державній службі за­йнятості як безробітного не менше 6 місяців. Для осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкуру­вати на ринку праці, вказаний термін обмежений 3 міся­цями: 1) жінки, які мають дітей ві­ком до шести років; 2) одинокі матері, котрі мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів; 3) молодь, яка закін­чила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх шко­лах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах різ­них рівнів акредитації, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце; 4) діти (сироти), котрі залишилися без піклування батьків, а також особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного із батьків або особи, що їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; 5) особи передпенсійного віку; 6) особи, звільнені після відбуття покарання або приму­сового лікування. Перевага в наданні дотації надається робото­давцям, які створюють додаткові робочі місця для працевлаш­тування безробітних, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, понад установлену квоту.

Обмеження щодо надання дотацій: надаються в межах коштів Фонду, передбачених бюджетом та кошторисами на цю мету.

Дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактич­них витрат на заробітну плату прийнятих за направленням дер­жавної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць. Ці витрати включають: 1) основну заробітну плату (тарифну ставку чи посадовий оклад); 2) додат­кову заробітну плату (доплати за умови праці); 3) суми страхо­вих внесків (збору), що сплачують роботодавці до Фондів: загальнообов'язкового державного соціального страхування на випа­док безробіття; пенсійного, соціального страхування від нещас­них випадків та професійних захворювань; соціального страху­вання з тимчасової непрацездатності.

Дотація підлягає поверненню роботодавцем у повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції у випадках: 1) розі­рвання трудового договору з працівником у зв'язку зі скорочен­ням чисельності або штату працівників; 2) невиконанням робо­тодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудо­вого договору.

У разі переведення працівника за його згодою з робочого місця, на яке надавалася дотація, якщо він працював на ньому понад 6 місяців, на постійну роботу на інше робо­че місце на цьому підприємстві зі збереженням гарантій зайня­тості, передбачених умовами надання дотації, виплата дотації не припиняється.

Питання про можливість надання роботодавцю дотацій роз­глядається комісією, створення якої ініціює робочий орган вико­навчої дирекції Фонду, у складі представників виконавчої ди­рекції Фонду, районних та міських державних адміністрацій, громадських організацій роботодавців, професійних спілок за їх згодою, на підставі: 1) письмової згоди роботодавця, про що робиться відмітка на направленні на працевлаштування з на­данням дотації роботодавцю для прийняття на роботу на відпо­відне робоче місце безробітного за направленням служби зайня­тості з умовою надання дотації; 2) довідки роботодавця про від­сутність скорочення на підприємстві протягом останніх шести місяців чисельності (штату) працівників за професією (спеціаль­ністю), на яку працевлаштовується безробітний, підтвердженої центром зайнятості; 3) відомостей центру зайнятості про реє­страцію роботодавця як платника внесків на загальнообов'язко­ве державне соціальне страхування на випадок безробіття, про відсутність заборгованості щодо їх сплати на дату звернення та відсутність застосування до роботодавця протягом останніх ше­сти місяців фінансових санкцій за порушення норм Закону Украї­ни "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість на­селення". Рішення комісії має рекомендаційний характер. Остаточне рішення про надання роботодавцю дотації приймає директор центру зайнятості за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове державне соціаль­не страхування на випадок безробіття. Питання про можливість надання роботодавцю дотації роз­глядає директор центру зайнятості протягом п'яти календарних днів. У разі прийняття позитивного рішення роботодавцю про­тягом п'яти календарних днів направляється проект договору між центром зайнятості та роботодавцем про надання дотації. У договорі про надання дотації визначаються: 1) чисельність безробітних, які будуть прийняті на роботу за направленням державної служби зайнятості; 2) професійно-кваліфікаційний склад безробітних, якими мають бути укомплектовані робочі місця за направленням державної служби зайнятості; 3) гаран­тії зайнятості безробітних, які будуть працевлаштовані на робо­чі місця; 4) строки надання центру зайнятості документів, що підтверджують виплату заробітної плати особам, працевлаштова­ним за направленням центру зайнятості; 5) порядок перераху­вання дотації; 6) строки набрання чинності договором (договір набирає чинності з дня прийняття на роботу безробітного за на­правленням центру зайнятості, оформленого наказом робото­давця); 7) взаємна відповідальність сторін за порушення умов договору та порядок розгляду спорів.

Відповідальність за порушення умов та порядку надання до­тації несе керівник центру зайнятості. У разі порушення гаран­тій зайнятості осіб, направлених центром зайнятості для праце­влаштування, роботодавець повертає суму одержаної дотації та втрачає право звертатися про чергове її наданням протягом трьох років.