3.2 Національний банк України

Національний банк України по своєму правовому статусу є одним з найважливіших інститутів держави. Він не входить у жодну з галузей влади. Свою діяльність здійснює на принципах незалежності й економічної самостійності. Але цей головний орган банківської системи по ряду питань залежить від Центральної Ради, перед якою звітує про свою діяльність. Верховна Рада призначає половину складу Ради НБУ, а також слухає звіти його керівника про діяльність банку.

Рада Національного банку України у відповідності зі статтею 100 Конституції України розробляє основні принципи грошово – кредитної політики і здійснює контроль за її проведенням.

НБУ підтримує економічну політику Кабінету Міністрів, поки вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці. України. Голова Нацбанку чи один з його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів. Таким чином, НБУ як орган держави є рівноправним партнером державного органа виконавчої влади - Кабінету Міністрів України. Основна функція НБУ – забезпечення стабільності грошової одиниці. Адже національна грошова одиниця – це ознака економічного і політичного потенціалу країни, її незалежності.

Законодавство про центральний банк держави покладає на нього виконання інших функцій. До них насамперед відносяться визначення і проведення грошово – кредитної політики відповідно до заснованої Верховної Ради державної програми економічного розвитку.

Нацбанк України має монопольне право здійснювати емісію національної валюти України й організовувати її оборот. Це означає, що більше жоден суб'єкт банківської системи не може здійснювати цю функцію.

Центральний банк держави виступає також кредитором в останній інстанції для банків і кредитних організацій, організовує систему рефінансування, визначає для банків і інших кредитних організацій правила здійснення банківських операцій, бухгалтерського обліку, звітності і захисту інформації. З цією метою НБУ розробляє і підтверджує відповідні нормативні акти у виді положень постанов керуючих органів і т.д.

НБУ визначає систему, порядок і форми розрахунків, у тому числі між банками й іншими кредитними установами, напрямок розвитку сучасних електронних платіжних засобів, систем розрахунків, автоматизацію банківської діяльності і засобів захисту банківської інформації; здійснює банківське регулювання і контроль; веде Реєстр банків, їхніх філій і представництв; здійснює ліцензування банківських і інших операцій у передбачених законом випадках.

На НБУ покладена також важлива функція, як складання платіжного балансу і балансу міжнародних інвестицій України, здійснення їхнього аналізу і прогнозування.

Для міжнародного авторитету Нацбанку України величезне значення має покладання саме на нього функції представництва інтересів України в центральних банках інших держав, міжнародних банках і інших кредитних організаціях, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків. Центральний банк також здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль. Лише НБУ має право здійснювати операції з золотовалютним резервом і забезпечувати його нагромадження і заощадження.

Нацбанк України реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у банківській системі, бере участь у підготовці кадрів для банківської системи.

Крім зазначеного вище, до списку функцій НБУ відносяться також спостережливі, регуляторні і контрольні. Їхнє здійснення забезпечується через:

1. здійснення усіх видів перевірок банків на місцях, інших кредитних організацій і суб'єктів підприємницької діяльності в Україні, а також перевірку вірогідності інформації, що продається юридичними і фізичними особами під час реєстрації банків, кредитних установ і ліцензування банківських операцій;

2. пред'явлення вимог до проведення загальних зборів акціонерів банків і інших кредитних організацій і визначення питань, по яких повинні бути прийняті рішення.

НБУ має право направляти своїх представників для участі в роботі зборів акціонерів, засідань правління і ревізійної комісії інших банків.

НБУ має право застосовувати міри до порушників законодавства. У випадку порушення чи банком іншою кредитною організацією банківського законодавства України, нормативних актів НБУ, проведення операцій, що загрожують інтересам кредиторів і власників, НБУ має право жадати від банку і кредитної установи усунення виявлених порушень. Якщо ці вимоги не будуть виконані у встановлений термін, НБУ має право застосувати такі міри:

1. підвищити норму обов'язкових резервів;

2. зняти з чи банків інших кредитних установ штраф у розмірі неправомірно отриманого доходу;

3. відсторонити керівництво від керування і призначити тимчасову адміністрацію;

4. відкликати ліцензію на виконання окремих чи всіх банківських операцій.

Але звичайно міри повинні бути адекватні допущеним порушенням.

У випадку виникнення незадовільного фінансового стану комерційного чи банку іншої кредитної організації НБУ може вжити заходів до їхнього фінансового оздоровлення.

У теж час законодавство передбачає певні обмеження у відношенні вимог НБУ. Так, він не має права жадати від банків і інших кредитних організацій виконання операцій і інших дій, не передбачених законами України і нормативних актів НБУ.

Нацбанк здійснює аналіз діяльності комерційних банків і інших кредитних організацій з метою виявлення ситуацій, що загрожують інтересам вкладників і кредиторів, стабільності банківської системи в цілому. Але він не має відповідальності за зобов'язання комерційних банків і кредитних організацій, за винятком випадків, коли НБУ бере на себе такі зобов'язання, а банки не несуть відповідальності за зобов'язання НБУ.

Рішення НБУ з питань банківського регулювання і контролю можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому законодавством.

НБУ контролює діяльність своїх структурних одиниць і підрозділів через поводження внутрішнього аудита, що здійснюється його ревізійним керуванням, безпосередньо підлеглим главі НБУ. Комплексні проводки господарсько – фінансової діяльності структурних одиниць НБУ проводяться не рідше 1-го разу в рік.

Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір його складає 10 млн. гривень. Розмір капіталу може бути змінений відповідно до рішень Ради Національного банку.

Національний банк є економічно самостійним органом, що робить виплати за рахунок власних доходів у границях, затверджених законом у позначених цим законом випадках – за рахунок державного бюджету України.

Національний банк не відповідає за зобов'язання інших банків. А інші не відповідають за зобов'язання Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. Національний банк може відкривати свої філії і представництва в Україні.

Очолює Правління Національного банку Глава Національного банку. Чисельний і персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку.

Види операцій Національного банку ( стаття 42 ).

Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій проводить такі операції:

1. видає кредити комерційним банкам і іншим фінансово – кредитним інститутам для підтримки ліквідності при ставці не нижче ставки рефінансування Національного банку й у порядку, призначеним Національним банком;

2. проводить дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;

3. купує і продає на вторинному ринку цінні папери в порядку, передбаченому законодавством України;

4. відкриває власні кореспондентські і металеві рахунки в закордонних банках і веде рахунка банків – кореспондентів;

5. купує і продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

6. зберігає банківські метали, а також купує і продає банківські метали, дорогоцінні камені й інші цінності, пам'ятні й інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без ліцензування;

7. розміщають золотовалютні резерви чи самостійно через банки, уповноважені їм на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких по класифікації міжнародних рейтингових агенств відповідає вимогам до першокласних банок не нижче категорії А;

8. приймає на збереження й у керування державою цінні папери й інші цінності;

9. видає гарантії і поруки відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;

10. виконує операції по обслуговуванню державного боргу, зв'язані з розміщенням державних цінних паперів, їхнє погашення і виплату доходу по них;

11. веде власні рахунки працівників НБУ;

12. веде рахунка міжнародних організацій;

13. проводить безперечне притягання засобів своїх клієнтів відповідно до законодавства України по рішеннях суду.

Національний банк має право проводити й інші операції, необхідні для виконання своїх функцій.

Стаття 43. Участь у міжнародних організаціях.

Національний банк має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, а також відповідно до домовленості між ними й іноземними центральними банками.

Стаття 45. Організація валютного ринку.

Національний банк визначає структуру валютного ринку України й організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютні забезпечення.

Стаття 55. Мета і сфера банківського огляду.

Головна мета банківського регулювання і спостереження – безпека і фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк виконує функції банківського регулювання і спостерігає за діяльністю банків, а також інших фінансово – кредитних інститутів у границях і порядку, передбаченими законодавством України.

Національний банк постійно спостерігає за дотриманням банками й іншими фінансово – кредитними інститутами банківського законодавства, нормативних актів Національного банку й економічних нормативів.

Стаття 57. Доступ до інформації.

Для виконання своїх функцій Національний банк має право безоплатно одержувати від банків і інших фінансово – кредитних організацій інформацію про їхню діяльність відповідно до даної ліцензії і пояснення щодо отриманої інформації і проведених операцій.

Для підготовки банківської і фінансової статистики, аналізу економічної ситуації НБУ має право одержувати необхідну інформацію від органів державної влади й органів місцевого керування і суб'єктів панування усіх форм власності.

Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених законодавством України.