Тема 2. Законодавчі та організаційно-правові умови здійснення нотаріальної діяльності

1. Джерела правового регулювання нотаріальної діяльності в Україні.

2. Структура органів нотаріату в Україні.

3. Правовий статус нотаріуса за законодавством України.

4. Порядок та умови здійснення нотаріальної діяльності.

5. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: порядок видачі та анулювання.

1. Джерела правового регулювання нотаріальної діяльності в Україні

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, яка закріплює ряд важливих загальних положень, які мають принципове значення для діяльності нотаріальних органів.

Другим за впливом на нотаріальний процес є Цивільний кодекс України. Він визначає норми матеріального права, які мають втілюватись в життя за допомогою нотаріального процесу. Норми, присвячені регламентації нотаріальної діяльності, ми можемо знайти і у Сімейному кодексі України. Разом з тим найдетальніше закріплює основи провадження нотаріальної діяльності в Україні Закон України „Про нотаріат".

Окрім того, на нотаріальний процес здійснюють вплив Укази і розпорядження Президента України, Постанови Верховної Ради України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, Накази Міністра юстиції України, Накази та інструкції інших міністерств і відомств, нормативні акти місцевих органів влади та управління.

На території Республіки Крим, крім вищевказаних джерел, — законодавство Республіки Крим.

В деяких випадках нотаріуси мають керуватися постановами Пленуму Верховного Суду України. Питання здійснення нотаріальних дій за кордоном визначаються консульськими конвенціями, міжнародними угодами та договорами, а в деяких випадках нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права.

Отже, практично всі нормативні акти тим чи іншим чином можуть впливати на нотаріальний процес.

2.Структура органів нотаріату в Україні

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про нотаріат" (далі - Закон), керівництво державними нотаріальними конторами здійснює Міністерство юстиції України через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Частиною 4 ст. 17 Закону передбачається, що призначення на посаду державного нотаріуса та звільнення з посади провадиться управлінням юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Отже ці положення визначають кадрову політику держави стосовно державних нотаріальних контор і питання їх штатів.

До структури нотаріату в Україні віднесені всі органи, які охоплюються нотаріально-адміністративними правовідносинами:

— державні нотаріуси, які за організаційною формою їх діяльності об'єднані в державні нотаріальні контори та архіви, що є юридичними особами;

— нотаріуси, які займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси);

• уповноважені на здійснення нотаріальних дій, передбачених законом, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад, які вчиняють нотаріальні дії у тих населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів;

• головні лікарі, начальники по медичній частині, командири військових частин, начальники місць позбавлення волі, капітани морських суден та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії передбачені статтею 40 Закону (посвідчення заповітів та доручень);

— стажисти нотаріусів;

• консульські установи України та дипломатичні представництва України, які вчиняють нотаріальні дії за кордоном;

• кваліфікаційна комісія нотаріату, яка утворюється при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управліннях юстиції обласної, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, головним завданням якої є визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю;

— Виша кваліфікаційна комісія нотаріату, яка утворюється при Міністерстві юстиції України, основним завданням якої є розгляд скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату;

— Комісія по розгляду подань Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, яка розглядає питання дисциплінарної відповідальності осіб, шо вчиняють нотаріальні дії;

— управління юстиції;

— Міністерство юстиції України. Керівництво державними нотаріальними конторами здійснюють Міністерство юстиції України, Рада Міністрів Республіки Крим, державні адміністрації областей міст Києва та Севастополя, а контроль за законністю виконання приватними нотаріусами своїх обов'язків— Міністерство юстиції України, управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласні. Київської та Севастопольської державних адміністрацій. Отже, до функцій Міністерства юстиції та його підрозділів лише складовою частиною входить координуюча роль, у правління та контроль за діяльністю нотаріальних органів і слід зазначити, що не всіх. Таким чином, виходячи із су противного. Міністерство юстиції лише частково на лежить до структури нотаріату.

Слід зауважити, що деякі посадові особи та органи внесені до структури нотаріату лише через те, шо вони виконують окремі нотаріальні провадження, але загальною рисою для всіх перерахованих вище суб'єктів є вступ у нотаріальні процесуальні або нотаріальні-адміністративні правовідносини і в цьому випадку на їх дії поширюється законодавство України про нотаріат. Отже, за суб'єктами та функціями, а також відповідними повноваженнями різних органів, що в тій чи іншій мірі входять до нотаріату України або його законодавству підлеглі, є можливість говорити про структуру нотаріальних органів. Так. нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних міських Рад вчиняють посадові особи (голова, його заступник, секретар), на яких за рішенням (розпорядженням) виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій. Але вони входять до структури виконавчого комітету і їх діяльність регулюється Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій по садовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних міських Рад народних депутатів України, що затверджена Наказом Міністра юстиції України від 25.08.94 року (із змінами від 27.05.97 р. №41/5).

У визначенні нотаріату в Україні застосовується термін система шо об'єднує органи та посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти. Під системою тут слід розуміти не тільки сукутіність нотаріальних органів, які діють на території України та за її межами, але система має передбачити взаємозв'язки між цими нотаріальними органами. Сучасна система охоплює, лише територію окремими органами та посадовими особами, які не мають тісних взаємозв'язків. Такі взаємозв'язки між нотаріусами України передбачені лише для передачі заповіту, що в деякій мірі не відповідає розвитку засобів передачі та отримання інформації та можливим потребам громадян.

Дискусійним на сьогодні є питання щодо структури нотаріату в Україні. Існує точка зору про необхідність ліквідації державних нотаріальних контор або інституту приватних нотаріусів. Аргументують таку думку тим, що державні нотаріальні контори утримуються за рахунок бюджету, тому їх існування лягає додатковим тягарем на бюджет, в той час як приватні нотаріуси здійснюють свою діяльність за умовами самоврядування; рівень заробітної плати державного нотаріуса значно менший ніж у приватного тощо. Прибічники існування державних нотаріальних контор пов'язулоть їх існу вання з можливістю незаможних верств населення отримати недорогу нотаріальну допомогу. Але помилковість цієї думки по лягає в тому, що збільшулочи бюджетні асигнування на утримання неприбуткових установ, які можуть бути замінені або ліквідовані, держава породжує ще більшу кількість незаможних осіб.

З.Правовнй статус нотаріуса за законодавством України

Відповідно до ст. З Закону України ..Про нотаріат", нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій.

кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану⁷ роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Реєстраційна справа приватного нотаріуса зберігається і ведеться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Нотаріус має право:

• витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

• одержувати плату за надання консультацій правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій, за надання додаткових інформаційно-технічних послуг;

• складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

Нотаріус зобов'язаний: < ". * *

❖ здійснювати свої професійні обов'язки відповіднб -до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

•> зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;

❖ відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

❖ вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

❖ дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

•♦• надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції

України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

♦> постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом З

частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

❖ виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

4.Порядок та умови здійснення нотаріальної діяльності

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права а також укладених Україною міждержавних угод.

Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.

Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його стажиста, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на підставі та в порядку, встановленому законом.

Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.

Нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на Ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчо.\гу комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчу вати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

5,Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: порядок видачі та анулювання

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату.

Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня її одержання.

За видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:

1) з власної ініціативи нотаріуса;

2) за поданням Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у випадках:

а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;

б) винесення щодо нотаріуса обвину вального вироку суду, який набрав чинності;

в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;

г) винесення постанови про припинення кримінальної справи щодо нотаріуса з нерсабілітуючих підстав;

д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;

е) неодноразового пору шення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;

є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності:

ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною друтою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону;

3) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;

и) знищення нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів. Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його одержання.