4.Суб'єкти здійснення нотаріальної діяльності

Всі учасники нотаріального процесу є суб'єктами нотаріальних процесуальних правовідносин. За певними ознаками, характером заінтересованості, за своїм процесуальним станом, за роллю в процесі суб'єкти нотаріального процесу виконують різні функції, переслідують певну- мету. Всі ці ознаки створюють передумови для їх класифікації, яка має велике наукове, практичне та правотворче значення. Доцільною є така класифікація суб'єктів нотаріальних процесуальних правовідносин:

1) до першої групи відносяться особи, які вчиняють нотаріальні провадження:

• державні нотаріуси;

• приватні нотаріуси;

— уповноважені на вчинення нотаріальних проваджень посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищ них, міських рад;

— посадові особи, вказані у ст. 40 Закону України „Про нотаріат" (далі - Закон);

— посадові особи консульських установ та дипломатичних представництв України за кордоном;

2) до другої групи відносяться особи, які беруть участь у нотаріальному провадженні. У даній групі необхідно виділити дві підгрупи. До першої підгрупи слід віднести осіб, які звернулись за вчиненням нотаріального провадження з метою охорони своїх власних прав та інтересів або вступають у вже розпочате провадження, а саме:

•і* заявники (фізичні та юридичні особи) та заінтересовані особи, які можуть вступити в

нотаріальний процес за власною ініціативою.

❖ до другої підгрупи слід віднести осіб, які порушують або вступають у нотаріальне

провадження з метою охорони прав та інтересів інших осіб: процесуальні представники фізичних та юридичних осіб;

3) до третьої групи слід віднести осіб, які сприяють здійсненню нотаріального процесу. перекладачі, експерти, свідки, поняті та інші.

Обов'язковим суб'єктом в цих відношеннях є особа, яка вчиняє нотаріальне провадження. Особи, які вчиняють нотаріальні дії, входять до структури нотаріальних органів, тому більш детально це питання буде розглянуто при викладенні структури нотаріальних органів.

До другої групи суб'єктів нотаріальних правовідносин входять особи, що беруть участь у нотаріальному провадженні. В законодавстві про нотаріат відсутні норми, які б спеціально це питання регулювали. Висновки про участь в нотаріальному провадженні осіб, що звернулись за вчиненням нотаріального провадження можна зробити, лише переглядаючи Закон та Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція). Навіть питання про представництво інтересів заявників або юридичних осіб не знайшло свого відображення в Законі.

Отже, до цієї групи віднесено всіх осіб, що мають особистий інтерес до вчинення нотаріального провадження і безпосередньо беруть участь у його здійсненні. Цс мають бути крім вище

_{____}

права яких може вплинути нотаріальне провадження. Але ці осоои обов'язково мають брати участь у нотаріальному провадженні особисто або через представника, оскільки в іншому разі вони не будуть вважатись учасниками нотаріального процесу, що в наступному позбавляє їх права на оскарження нотаріальних дій або навіть матеріального права яке визначає їх потенційну можливість стати суб'єктом нотаріальних процесуальних правовідносин. Так, спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть продовжити строк для прийняття спадщини на підставі рішення суду або за згодою всіх інших спадкоємців, в іншому разі вони втрачають право спадкоємства. На сьогоднішній день особи, які не брали участі в нотаріальному провадженні, практично не можуть вважатись учасниками нотаріального процесу та суб'єктами нотаріальних процесуальних правовідносин.

В нотаріальному процесуальному законодавстві не наведений перелік прав осіб, що звертаються за вчиненням нотаріального провадження або можуть вступити в нотаріальний процес за власною ініціативою, але слід визначити серед них такі:

• в будь-який момент нотаріального процесу до його закінчення особа може відмовитись від вчинення нотаріального провадження;

• на будь-якій стадії нотаріального процесу «ідкласти вчинення нотаріальних дій, якщо у особи виникли сумніви у доцільності цього нотаріального провадження;

• впливати на порядок посвідчення або засвідчення нотаріальних актів, якщо ці вимоги особи не пору шують законодавче закріплених норм;

— вимагати від нотаріуса додаткових пояснень, якщо його роз'яснення (передбачені ст. 5 Закону) не були достатніми для особи;

— вимагати від нотаріуса чи іншої особи, що вчиняє нотаріальні дії. викласти причини вимови у вчиненні нотаріальної дії у письмовій формі (за аналогією із ст. 49 Закону ).

Свідки в нотаріальному процесі мають відігравати значну роль, оскільки практично при виникненні негатив них наслідків у результаті вчинення нотаріального провадження довести положення, про виконання нотаріусом обов'язку щодо роз'яснення особі її прав та обов'язків, а також наслідків вчинюваних нотаріальних дій, неможливо. Цей аспект досить важливий, оскільки зміст таких роз'яснень до цього часу не визначений. За чинним законодавством не передбачається обмежень щодо участі в нотаріальному процесі свідків, а в деяких випадках прямо передбачається можливість їх участі — посвідчення шлюбного контракту. Отже, в процесі посвідчення угод за згодою обох сторін можуть брати участь і свідки.

Додаткової регламентації потребує й питання про участь в нотаріальному процесі понятих, які мають залучатися до провадження щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна

До ознак участі цих осіб в нотаріальному процесі має увійти незаінтересованість цих осіб у наслідках вчинюваного провадження, що зумовлюється створенням не обхідних умов для правильної і повної фіксації перебігу та результатів певних дій суб'єктів нотаріального провадження. Свідки та поняті в нотаріальному процесі повинні бути наділені комплексом процесуальних прав та обов'язків, які мають бути законодавче закріплені. Тому нотаріус при вчиненні нотаріальних проваджень буде зобов'язаний роз'яснювати їх процесуальні права та обов'язки в процесі та можливу відповідальність. Одним із наслідків участі цих осіб в нотаріальному процесі буде можливість суду залучити їх до розгляду справи в суді, де вони будуть допитані в якості свідків про відомі їм обставини вчиненого нотаріального провадження.

Остання група осіб, які сприяють вчиненню нотаріального процесу, — перекладачі, експерти, органи опіки та піклування беруть участь в нотаріальному процесі на підставі не нотаріальних процесуальних правовідносин а в силу договірних або адміністративних повноважень тому однозначно говорити про їх участь у вчиненні нотаріальних проваджень важко. Так, органи опіки та піклування в силу їх повноважень надають дозвіл на вчинення тих чи інших нотаріальних проваджень, в яких беруть неповнолітні або недієздатні особи, але вони не замінюють цих осіб, не можуть діяти їм на шкоду, діяти у власних інтересах або інтересах їх близьких родичів тощо. їх повноваження визначаються законодавством про ці органи. Перекладачі здійснюють участь в нотаріальному процесі з одного боку відповідно до вимог ст. 15 Закону, а з іншого — на підставі цивільної угоди про надання послуг.

Правовідносини нотаріусів з органами, що здійснюють експертизу документів також потребу ють регламентації.

Органи БТІ, РАГСу, банки та інші органи, які утримують письмові та речові докази — відомості, докудіенти, речі, що передавались на зберігання, на вимогу нотаріуса на підставі норм нотаріального законодавства (п. 1 ст. 4, ст. 46 Закону) повинні надавати наявні в них відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріального провадження, але законом про нотаріат не передбачається відповідальність цих осіб за несвоєчасне виконання вимог нотаріуса або невиконання взагалі. Отже зміст цих правовідносин також виходить за межі нотаріально-процесуальних.

5. Захист прав та інтересів суб'єктів нотаріальної діяльності: судова та позасудова форма захисту

У межах вивчення цієї навчальної дисципліни ми зосередимо увагу на судовій формі захисту прав суб'єктів нотаріальної діяльності в рамках цивільного судочинства. Слід відзначити, що права суб'єктів нотаріальної діяльності можуть захищатися як в порядку окремого (у випадку їх безспірності), так і в порядку позовного провадження. Детальний аналіз особливостей розгляду найбільш поширених категорій справ, у яких учасниками провадження можуть виступати суб єкти нотаріальної діяльності, Ви знайдете у наступних розділах. А зараз, для справедливості, необхідно охарактеризувати позасудову форму захисту прав цих суб'єктів, зокрема:

а) адміністративна форма захисту полягає у зверненні до вищестоящої особи чи до вищестоящого органу із використанням різних засобів захисту.

б) звернення до органів прокуратури. Ще однієюформою захисту прав людини є звернення до органів прокуратури. Відповідно до п.9 розділу 15 «Перехідні положення» Конституції України та ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. органи прокуратури України здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів, у тому числі в галузі нотаріальної діяльності, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру » прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду. Після прийняття рішення щодо скарги Генеральним прокурором України провадження по таких скаргах в органах прокуратури припиняється. Таким чином звернення до органів прокуратури також відбувається на принципах територіальності та підконтрольності.

в) звернення до органів внутрішніх справ з відповідними заявами про злочин. Такс звернення із заявою про злочин у порядку ст. 94 та 95 Кримінально-процесуального кодексу України тягне за собою не пізніше, ніж в триденний строк прийняття одного з рішень:

1. порушити кримінальну справу;

2. відмовити в порушенні кримінальної справи;

3. направити заяву або повідомлення за належністю.

Коли необхідно перевірити заяву чи повідомлення про злочин до порулпення справи, така перевірка здійснюється в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів (п. 4.2 Наказу МВС України «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються» від 14.04.2004 N 400).

г) Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина

та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є, зокрема: 1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; 2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина з боку суб'єкта владних повноважень; 3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню (ст. З Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»).