3.3. Елементи цивільних процесуальних відносин

Цивільні процесуальні відносини мають визначену внутрішню будову. До неї входить три елементи: суб'єкт, об'єкт, зміст.

Суб'єктний склад цивільних процесуальних відносин доволі широкий. Для виявлення окремих особливостей участі в цивільному процесі суб'єктів правовідносин у процесуальній літературі наводиться кілька видів класи­фікації його на групи:

- суб'єкти, які юридично зацікавлені і незацікавлені (суб'єкти допо­міжних правовідносин);

- суб'єкти, які застосовують норми права, і суб'єкти, які дотримуються чи виконують процесуальні положення;

- суб'єкти, які здійснюють правосуддя; особи, які беруть участь у процесуальних відносинах, і ті, що сприяють правосуддю (інші учасники цивільного процесу).

Останній поділ найбільш поширений, оскільки об'єднує всі характерні особливості учасників кожної з виділених підгруп, а також збігається з тотожним умовним поділом законодавця (ст. 18, 26, 47 ЦПК України):

1) Суб'єкти, які здійснюють правосуддя у цивільних справах. Суд є обов'язковим суб'єктом на всіх стадіях процесу, попри те, що правовід­носини можуть виникати з одноособових дій судді, який діє від імені суду (ст. 18 ЦПК України). Суддя - посадова особа, що перебуває у трудових правовідносинах із судом, тому суб'єктом цивільних процесуальних пра­вовідносин є суд, а не суддя, який головує на судовому засіданні.

У цивільних процесуальних відносинах беруть участь суди, що розгля­дають і вирішують справи у першій інстанції, а також суди, що перевіряють законність й обґрунтованість судових рішень в апеляційному й касаційному порядку та у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

2) Особи, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК України). Осіб, які беруть участь у справі, об'єднує юридична заінтересованість у результатах справи. Але характер і ступінь їх юридичної заінтересованості різний. Тому цих осіб можна розділити на дві підгрупи.

До першої підгрупи належать сторони, треті особи у справах позовного провадження. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи. Мета їх участі у справі - захистити свої права й охоронювані законом інтереси. Тому їхня заінтересованість у справі і матеріальна, і процесуальна.

До другої підгрупи слід зачислити процесуальних представників. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб (ст. 38, 45 ЦПК України). Ці суб'єкти беруть участь у справі, щоб захистити права інших осіб, державні і громадські інтереси. їхня заінтере­сованість у справі суто процесуальна.

3) Інші учасники цивільного процесу (ст. 47 ЦПК України). Це учас­ники процесуальних відносин, що не мають жодної заінтересованості у процесі, але обійтися без їхньої участі у справі неможливо. До них нале­жать: секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу (ст. 47 ЦПК України). Ці суб'єкти надають організаційну, технічну допомогу, сприяють особам, які беруть участь у справі, у доказовій діяльності, а суд - у здій­сненні правосуддя. Між такими особами і судом існують взаємні процесу­альні правовідносини. Наприклад, свідоком може бути особа, якій відомо про обставини справи. На виклик суду свідок повинен з'явитися в судове засідання і дати правдиві показання. Він має право давати покази рідною мовою чи мовою, якою він володіє, користуватися записами, відмовитися від дачі показань у встановлених законом випадках, а також може претен­дувати на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду. Свідок несе

кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдїших показань або за відмову від дачі показань з непередбачених законом підстав.

Об'єкти процесуальних відносин - це те, заради чого ці відносини виникають, а також те, на що вони спрямовані. Іншими словами, об'єкт правовідносин - це різноманітні матеріальні й нематеріальні блага, що здатні задовольнити потреби уповноважених суб'єктів.

Існують різні думки з приводу того, що вважати об'єктом цивільних про­цесуальних правовідносин. Одні автори вважають, що об'єкт - це суспільно значуща діяльність суб'єктів (Д. М. Чечот), інші - матеріально-правові відносини, які захищає суд (М. П. Ринг), ще інші поділяють об'єкти на загальні та спеціальні. До загальних відносять спір про право між учасни­ками матеріально-правових відносин, який повинен вирішити суд, а до спе­ціальних - блага, на досягнення яких спрямовані будь-які правовідносини; суб'єктивні права та обов'язки учасників процесу; порядок судочинства, а також фактичні дані, повідомлення чи інші докази, необхідні для здійснення правосуддя (Н. Б. Зейдер).

Процесуальна діяльність, суб'єктивні права та обов'язки не можуть бути об'єктом цивільних процесуальних відносин, оскільки становлять зміст правовідносин.

Також не можна розглядати процесуальні відносини як форму реалізації матеріальних правовідносин. Процесуальні правовідносини виникають для вирішення цивільної справи (спору про право цивільне) і є самостійними правовідносинами. Тому твердження про те, що об'єктом цивільних про­цесуальних правовідносин є матеріально-правові блага, які захищає суд, є недоречним.

Цивільні процесуальні відносини, виникають, змінюються чи припи­няються на підставі процесуальних дій суду та учасників процесу. Метою вчинення цих дій є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 1 ЦПК України). Отже, зміст об'єкта процесуальних відносин - спосіб захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Форма об'єкта цих відносин

- судове рішення.

у науці побутує думка, що об'єкт цивільних процесуальних відносин треба поділяти на загальний для всіх і спеціальний для окремих відносин (В. В. Комаров). Прихильники цієї думки виділяють, наприклад, спеціаль­ний об'єкт у нравовідносинах позивача, відповідача та третіх осіб із судом

- це захист зацікавленими особами суб'єктивних прав та інтересів, які охороняються законом. У правовідносинах суду з прокурором та органами державного управління спеціальним обґєктом називають охорону держав­них, громадських інтересів та інтересів громадян, що охороняються законом. У правовідносинах за участі свідків чи експертів спеціальним обґєктом вважають фактичні дані, що мають значення для вирішення справи.

Є також вчені, які пропонують виділяти самостійні об'єкти процесуаль­них відносин у кожному виді судового провадження (В. І. Тертишніков).

Науковці, які заперечують положення про поділ об'єктів на види, вва­жають, що це може призвести до існування у кожній цивільній справі одних загальних правовідносин і системи простих спеціальних правовідносин або ж до визнання того, що кожні цивільні процесуальні відносини мають два об'єкти (М. Й. Штефан).

Характерним для об'єктів цивільних процесуальних відносин є те, що на відміну від об'єктів в цивільному праві, що утворюють самостійний інс­титут (розділ III, книга перша ЦК України), в цивільному процесуальному праві об'єкти невіддільні від самої процесуальної діяльності і не можуть розглядатися ізольовано від їх матеріального змісту.

Питання змісту цивільних процесуальних відносин теорія цивільного процесу вирішує по-різному. Одні автори вважають, що зміст процесуальних правовідносин формують процесуальні дії суду та учасників процесу. Інші вважають, що зміст правовідносин - це права та обов'язки суб'єктів про­цесуальних відносин. Дехто вважає, що зміст - це дії, а права й обов'язки - форма правовідносин.

Найпоширеніша думка про те, що зміст цивільних процесуальних пра­вовідносин - це суб'єктивні права та обов'язки учасників процесу, а також дії щодо їх здійснення. Ця позиція, очевидно, найбільш правильна. У пра­вовідносинах, зокрема цивільних процесуальних, треба виділяти фактичний та юридичний зміст. Юридичний зміст - це суб'єктивні права і обов'язки, а фактичний - поведінка, яку уповноважений може або повинен здійснити.

Суб'єктивні права та обов'язки є обов'язковою складовою змісту проце­суальних відносин, оскільки вони регулююють взаємовідносини між учас­никами. Наприклад, праву особи на звернення до суду за захистом свого права відповідає обов'язок суду перед конкретними суб'єктами.

Не можна вилучати зі змісту правовідносин дії, що їх вчиняють учасни­ки відносин. Результатом вчинення таких дій є реалізація прав і обов'язків. Наприклад, суд не захистить порушеного права особи, тобто розгляд справи по суті не відбудеться, якщо особа, яка вважає, що її право порушене, не звернеться до суду з позовною заявою.

Обсяг і характер цивільних процесуальних прав та обов'язків суб'єктів правовідносин встановлено у ЦПК залежно від тих завдань і процесуальних функцій, які вони покликані здійснювати у цивільному судочинстві.

Цивільні процесуальні права й обов'язки суду становлять повноваження, а їх сукупність - компетенцію.

Процесуальні права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі, виз­начають їхнє процесуальне становище у цивільному судочинстві (ст. 27, 31, 60 ЦПК України). їх перелік вичерпний. Сторони, інші учасники, не можуть володіти правами чи обов'язками, не передбаченими ЦПК України.

Переважно це процесуальні права й обов'язки немайнового характеру (право знайомитися з матеріалами справи, обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права) і як виняток - майнового характеру (відшкодування судових витрат, шкоди, заподіяної невиконанням процесуальних обов'язків ст. 88; 155 ЦПК України).

Процесуальне законодавство регулює також зміст, процесуальну форму, порядок й умови виконання процесуальних дій щодо реалізації процесу­альних прав. Процесуальні дії за формою поділяються на усні і письмові; безпосередні й опосередковані; гласні (відкриті) і таємні (закриті); безпе­рервні і з перервами.

Завдання для самоконтролю

1. Чому суд є обов'язковим учасником процесуальних відносин?

2. Чому для виникнення процесуальних відносин не обов'язкова наявність проце­суальної дієздатності?

3. Чи може подія, як юридичний факт, стати підставою виникнення (зміни, при­пинення) процесуальних відносин?

4. Проаналізуйте відмінність між інтересом представника та інтересом особи, що надає правову допомогу.

5. Сформулюйте об'єкт процесуальних відносин у справі про розірвання шлюбу.

Розділ 4

Сторони J 1|ІВІЙН0М| 1

к