18.3. Перегляд та оскарження заочного рішення

Правовим наслідком заочного розгляду справи є ухвалення рішення у справі та встановлення двох способів його перегляду: загального (апеляцій­ного) для позивача; та спеціального (шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення) для відповідача. Встановлення двох способів перегляду заочного рішення - одна із особливостей заочного розгляду цивільної справи та ухвалення заочного рішення суду. Саме у цьому і полягає відмінність заочного рішення від рішення, ухваленого за результатами звичайного розгляду справи.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України, заочне рішення може переглянути суд, ш:о його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Акцентуємо увагу на те, шіо заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів від дня отримання його копії. Отже, перебіг десятиденного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення обчислюється не з моменту проголошення заочного рішення, а з моменту одержання його копії відповідачем.

Верховний Суд України в Узагальненнях наголосив на тому, що, ви­рішуючи питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 72-73 ЦПК України повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду цього питання.

Заява про перегляд заочного рішення має бути подана у письмовій формі. У такій заяві, згідно зі ст. 229 ЦПК України, потрібно зазначити:

1. найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2. ім'я (найменування) відповідача або його представника, які по­дають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номери засобів зв'язку;

3. обставини, ш;о свідчать про поважність причин неявки в судове за­сідання, неповідомлення їх судові, і докази про це;

4. посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5. клопотання про перегляд заочного рішення;

6. перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписує особа, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додають і"і копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.

Якщо заяву подаєя представник, до неї потрібно додати довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не спла­чується.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення засто­совують правила ст. 121 ЦПК України - постановленая ухвали про зали­шення заяви про перегляд заочного рішення без руху із наданням строку на усунення недоліків та постановлення ухвали про повернення заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху не підлягає апеляційному оскарженню. Ухвалу про повернення заяви про перегляд заочного рішення можна оскаржити в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 230 ЦПК України, суд, прийнявши належно оформле­ну заяву про перегляд заочного рішення {вважаємо, що таку процесуальну дію потрібно оформляти відповідною ухвалою), невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи.

Строк розгляду заяви про перегляд заочного рішення - п'ятнадцять днів від дня її надходження. Заяву про перегляд заочного рішення розглядають у судовому засіданні. Неявка осіб, належно повідомлених про час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд реалізовує одне з таких повноважень:

1) постановляє ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У ч. 4 ст. 231 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення можна оскаржити у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення;

2) постановляє ухвалу про скасування заочного рішення і призначає справу до розгляду у загальному порядку. Така ухвала апеляційному ос­карженню не підлягає.

Як зазначив Верховний Суд України, зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, мож­ливе у разі встановлення судом двох обставин: а) відповідач не з'явився в судове засідання, ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; б) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Призначивши справу до розгляду у загальному порядку, суд зобов'язаний повідомити осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового роз­гляду. Можуть траплятися випадки, коли і на повторний розгляд справи відповідач не з'явиться. Тоді, за умови додержання всіх законодавчих вимог, знову проводиться заочний розгляд справи. За результатами повторного

розгляду справи суд ухвалює рішення, яке можна оскаржити у загаль­ному порядку, встановленому ЦПК України (ч. З ст. 232 ЦПК України). Тому вважаємо, що іменувати заочним рішення, ухвалене за результатами иовторного розгляду справи, недоречно.

3) під час розгляду заяви про перегляд заочного розгляду справи мо­жуть виникти обставини, які спричинюють залишення заяви без розгляду. Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, у разі виник­нення підстав, передбачених у ст. 207 ПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, яку можна оскаржити в апеляційному порядку.

Підсумовуючи проведений аналіз питань, пов'язаних із реалізацією від­повідачем права на перегляд заочного рішення, констатуємо, ш,о відповідач у будь-якому разі має право на перегляд заочного рішення, а от право на апеляційне оскарження заочного рішення виникає у нього за умови реалі­зації права па подання заяви про перегляд заочного рішення.

Видається, що таке законодавче положення суперечить конституційно­му праву на апеляційне та касаційне оскарження, передбаченому у ст. 129 Конституції України. Погоджуємося з позицією тих науковців, які вказують на потребу законодавчого закріплення права відповідача па оскарження заоч­ного рішення у загальному порядку, окрім права подавати заяву про перегляд заочного рішення у суд, що його ухвалив'. У такому разі перебіг строку на апеляційне оскарження заочного рішення має починатися наступного дня після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. А тому відстоюємо висловлену у літературі пропозицію про потребу змінити законодавче положення про початок перебігу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Логічним і правильним було б обчислювати перебіг зазначеного строку не з моменту одержання копії заочного рішення відповідачем, а з моменту проголошення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ЦПК України, позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому Кодексом. Ця норма таколс спричинює багато проблемних питань.

По-перше, для позивача перебіг строку на апеляційне оскарження за­очного рішення починатиметься від дня проголошення рішення.

По-друге, можуть виникати ситуації, коли одночасно подано: заяву про перегляд заочного рішення - відповідачем, і апеляційна скарга на заочне

' Див.: Навроцька, Ю. Конкуренція способів оскарження заочного рішення в цивільному процесі України / Ю. Навроцька // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № б. - С. 57-61; Фурса, С. Я., Фурса, Є. L, Щербак, С. В. Цивільний процесуальний кодекс України : науково-нрактичний коментар : у 2 т. / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса, С. В. Щербак ; за заг. рад. С. Я. Фурси. - К. : Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2006.

рішення - позивачем. Як процесуально владнати таку ситуацію ні ЦПК України, ні Верховний Суд України в Узагальненнях відповіді не дає.

У процесуальній літературі з цього приводу запропоновано різні під­ходи.

Завдання для самоконтролю

1. Визначення поняття заочного розгляду справи.

2. Визначте умови для заочного розгляду цивільного справи.

3. Назвіть підстави для перегляду заочного рішення.

4. Схарактеризуйте порядок перегляду та оскарження заочного рішення.

Розділ 19

аказне іроваренія