16.5. Фіксування цивільного процесу

Фіксування судового процесу є однією з гарантій його гласності як основоположного принципу правосуддя. Це означає обов'язковість про­цесуального оформлення документів, які фіксують процесуальні дії суду, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників цивільного процесу, а також обставини (факти) при розгляді справи. У зв'язку з цим суди мають забезпечити суворе виконання вимог ст.ст. 197-200 ЦПК України про порядок складання та оформлення журналів і протоколів та їх зміст (п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Фіксування цивільного процесу здійснюють за допомогою звукозапи­сувального технічного засобу та журналу судового засідання (ч. 1 ст. 197, ч. 1 ст. 198 ЦПК України). У випадках, коли не проводиться звукозапис судового засідання, секретарем судового засідання ведеться протокол су­дового засідання.

Фіксування цивільного процесу технічними засобами - це створення аудіофонограми судового засідання у конкретній цивільній справі. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Одночасно з

проведенням фіксування технічними засобами секретар судового засідання веде журнал судового засідання.

Порядок фіксування судового процесу у цивільному судочинстві виз­начено в Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України, затвердженій наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2005 р.

Носій інформації, на який здійснено технічний запис судового засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Варто пам'ятати, що журналу судового засідання не ведуть під час розгляду заяви про видачу судового наказу.

За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснено техніч­ний запис цивільного процесу. Ці питання вирішує суддя, який розглядав справу, поза судовим засіданням.

Розмір плати за роздрукування технічного запису судового засідання встановлює Кабінет Міністрів України. Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 року «Про встановлення розмірів плати за роздрукування технічного запису засідання в адміністративних та цивільних справах і видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу» за роздрукування однієї сторінки тексту на папері формату А4, що повністю або частково відтворює технічний запис судового засідання, встановлено плату у розмірі п'яти гривень.

Журнал судового засідання - це процесуальний документ, матеріаль­ний носій юридичної інформації про усі суттєві відомості про розгляд справи чи здійснення окремої процесуальної дії. У ньому зазначають такі відомості:

1. рік, місяць, число і місце судового засідання;

2. найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3. справу, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

4. порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5. назва процесуальної дії;

6. час вчинення процесуальної дії;

7. інші відомості, визначені ЦПК України.

Характер інформації, яку фіксують у журналі судового засідання, має правове і процесуальне значення, оскільки в ній відображено не тільки процедуру розгляду справи, але й зазначено факти, докази, які мають значення для правильного вирішення справи.

Журнал судового засідання має бути зрозумілим, точним і достовірним. Записи у журналі судового засідання повинні відображати послідовність усього руху судового розгляду. Взаємозв'язок і послідовність викладу жур­налу судового засідання є важливою ознакою цього документа. У журналі судового засідання не може бути скорочених слів. Пояснення осіб, які беруть участь у справі, дані ними як показання, консультації спеціаліста, показання свідка, пояснення експерта треба записувати від першої особи, у суворій відповідності з їх змістом, яка виключає можливість секретаря судового засідання тлумачити чи інтерпретувати їх на власний розсуд.

Журнал судового засідання має важливе значення, оскільки дозволяє вищестоящим судам перевірити законність і обґрунтованість судових актів. Зокрема, за допомогою журналу судового засідання можна перевірити, чи дотримано всіх вимог закону при розгляді цивільної справи і чи відповідає рішення суду доказам, досліджуваним у судовому засіданні.

До процесуальних дій суду, які заносять до журналу судового засідання, належать відкриття судового засідання, оголошення справи, яка розглядати­меться, з'ясування явки всіх учасників цивільної справи, оголошення складу суду, постановлення журнальної ухвали, дослідження доказів та ін.

Журнал судового засідання веде секретар судового засідання, підпису­ючи невідкладно після судового засідання і приєднуючи до справи. Судді також мають приділяти належну увагу журналу судового засідання, і за потреби вказати секретареві судового засідання на допущені помилки, ос­кільки їх невиправлення може призвести до ухвалення незаконного рішення. Наприклад, рішення суду може обґрунтовуватися тільки тими доказами, які досліджено в судовому засіданні. Якщо в журналі судового засідання немає запису про дослідження конкретного доказу (хоча насправді у судо­вому засіданні відбувалося його дослідження), то цей доказ не може бути покладено в основу рішення суду. Тому для належного складення журналу судового засідання, суддя може вказувати секретареві судового засідання на обов'язкове включення у журналі тих чи інших процесуальних дій, уповільнювати рух судового засідання, якщо секретар судового засідання не встигає вести журнал, в окремих випадках просити учасника цивільної справи повторити запитання, відповідь, клопотання та ін. Можливо, варто було б запозичити із законодавства деяких зарубіжних країн норму, яка зобов'язує підписувати журнал не тільки секретаря судового засідання, але й головуючого у справі.

Усі виправлення, зміни, доповнення повинні бути застережені перед підписом секретаря судового засідання.

Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомлюватися з технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів від дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису

(ч. 1 ст. 199 ЦПК України). У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає заяву без розгляду.

Письмові заувалсення подають у вільній формі із вказівкою загальних реквізитів будь-якого клопотання (заяви), яке подає особа, що бере участь у справі.

Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання розглядає головуючий не пізніше п'яти днів від дня їх подання. Зауваження розглядають без виклику особи, яка їх подала, та інших осіб, що беруть участь у справі.

За результатами розгляду зауважень суддя у разі згоди із зауваженнями підтверджує їх правильність, постановивши відповідну ухвалу. У разі нез­годи із зауваженнями суддя постановляє ухвалу про відмову в задоволенні заяви. Зазначені ухвали не підлягають самостійному оскарженню.

Крім того, вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засідан­ням потрібно фіксувати у протоколі про вчинення таких дій. Наприклад, відповідно до ст. 140 ЦПК України, речові та письмові докази, які не можна доставити до суду, оглядають за їх місцезнаходженням. Про огляд цих доказів складають протокол.

При складанні протоколу можуть застосовуватися технічні засоби.

У протоколі про вчинення окремої процесуальної дії зазначають такі відомості:

1. рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2. час початку вчинення процесуальної дії;

3. найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

4. справу, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5. відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спе­ціалістів, свідків, перекладачів;

6. відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхніх процесуальних прав та обов'язків;

7. усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;

8. заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9. основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; консультацій спеціалістів;

10. докази, а в разі, якщо докази не додають до справи, - номер, дату та зміст письмових доказів, опис доказів;

11. час закінчення вчинення процесуальної дії;

12. інші відомості, визначені в ЦПК України.

Особи, що брали участь у вчиненні процесуальної дії, з приводу якої складають протокол, мають право висловити свою думку щодо дотримання правил проведення окремої процесуальної дії, щодо повноти та правильності протоколу. Ці зауваження приєднують до протоколу.

Відповідно до ч. З, 4 ст. 200 ЦПК України, протокол треба оформи­ти не пізніще наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднати до справи. Слущною є думка, що протокол потрібно складати й остаточно оформляти безпосередньо під час проведення процесуальної дії. В іншому разі осіб, які брали участь у проведенні цієї процесуальної дії, фактично позбавляють права подавати свої зауваження, а суд - перевірити їх ще раз та усунути помилки вчасно'.

Завдання для самоконтролю

1. Значення стадії судового розгляду цивільної справи.

2. Назвіть частини стадії судового розгляду.

3. Які процесуальні дії вчиняє суд у підготовчій частині стадії судового розгля­ду?

4. Які процесуальні наслідки неявки осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників цивільного процесу?

5. Особливості дослідження змісту особистих паперів, листів та інших видів ко­респонденції.

6. Особливості допиту малолітніх та неповнолітніх свідків.

7. Особливості дослідження доказів, зібраних у порядку судових доручень.

8. У чому відмінність відкладення розгляду цивільної справи, оголошення перерви в розгляді цивільної справи та зупинення нровадження у цивільній справі?

9. Розкажіть про форми, підстави та правові наслідки закінчення цивільної справи без ухвалення рішення суду.

10.Який порядок фіксування судового процесу?

' Див.: Кравчук, В. М., Угриновська, О. І. Науково-практичний комеїпар Цивільного процесуального кодексу України / В. М. Кравчук, О. І. Угриновська. - К. : Істина, 2006. - С. 549.

Розділ 17