14.1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою

Кожному гарантовано право на судовий захист його прав, свобод та інтересів (ст. 55, 124 Конституції України). Першою стадією цивільно­го процесу з розгляду і вирішення справи у позовному провадженні є пред'явлення позову та відкриття провадження у справі. На цьому етапі дії заінтересованих осіб та судді направлені на виникнення цивільних процесу­альних правовідносин, спрямованих на можливість розгляду та вирішення конкретної цивільної справи по суті у суді.

Провадження у цивільній справі відкривається за заявою осіб, визначе­них у ст. 11 ЦПК України. Провадження у справах позовного проваджен­ня у цивільному судочинстві відкривається на підставі подання позовної заяви.

Пред'явлення позову - це одностороннє, процесуальне за змістом волевиявлення, адресоване судові. Це юридичний факт, що є підставою виникнення процесуального правовідношення, і передусім обов'язку суду розглянути і вирішити вказаний позивачем спір.

Відповідно до ст. 118 ЦПК України, позов пред'являють через подання позовної заяви до суду першої інстанції, де її реєструють, оформлюють і передають судді в порядку черговості. Позовну заяву позивач може подати безпосередньо до канцелярії суду або надіслати поштою.

Реєстрація позовної заяви та доданих документів здійснюється у по­

рядку, передбаченому розділом 2 Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.

Працівник, який здійснює прийняття судових справ і кореспонденції, у день їх надходження перевіряє цілісність пакетів та конвертів і відповід­ність їх адресування, з дотриманням правил безпеки розкриває пакети й конверти, перевіряє відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа), проставляє на правому нижньому чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, на якому зазначає дату надходження матеріалів до суду і реєстра­ційний номер згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції за ус­тановленою формою.

Позовні заяви та інші матеріали і документи, отримані під час особис­того приймання, невідкладно передають працівникові, відповідальному за прийняття судових справ і кореспонденції, для реєстрації в лсурналі вхідної документації та у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстра­ційних журналах, після чого повертають за призначенням для розгляду.

Особа, яка подала документи до суду, має право подати додаткову копію документа, на першій сторінці якого на її прохання проставляють штамп суду «Отримано», зазначають дату отримання документа, посаду і прізвище особи, яка його одержала, після чого копію документа повер­тається особі.

Після реєстрації, але не пізніше наступного робочого дня, усі матеріа­ли, ш,о надійшли до суду і підлягають розгляду, відповідно до цивільного судочинства, передають для реєстрації у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах та алфавітних покажчиках за уста­новленими формами. Якщо у суді ведеться автоматизована (комп'ютерна) реєстрація та облік, на вимогу учасників судового процесу має бути за­безпечене формування інформаційних запитів відповідно до алфавітних покажчиків.

Номер судової справи та інших судових матеріалів складається з від­повідного індексу, порядкового номера обліково-статистичної картки на судову справу чи реєстраційного журналу із зазначенням через дріб двох останніх цифр поточного року. Номер зазначають на обкладинці судової справи або судового матеріалу (наприклад, цивільна справа № 5 -17/08).

Після реєстрації судові матеріали передають суддям у порядку чер­говості. Передання судової справи і судових матеріалів здійснюється за підписом у контрольному журналі судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді. Щодо кожного судді ведеться окремий журнал.

Черговість передання позовних заяв суддям є новелою цивільного проце­суального законодавства. Як слушно з цього приводу зазначають В. Кравчук та О. Угриновська ця новела процесуального законодавства покликана ви­конувати дві функції: по-перше, забезпечити рівномірний розподіл судових

справ між суддями одного суду, по-друге, обмежити можливість маніпуляцій із передачею справи тому чи іншому судді на замовлення позивача'.

Пред'являючи позов, позивач має право об'єднати в одній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. Закон встановлює умови для об'єднання кількох вимог. По-перше, вони мають бути взаємопов'язані між собою. По- друге, таке об'єднання доцільне в інтересах найбільш повного і швидкого вирішення справи. Одночасний розгляд кількох пов'язаних між собою вимог допомагає усунути можливість ухвалення рішень суду, які сунере- читимуть одне одному. Так, наприклад, доцільно об'єднувати вимоги про поновлення на роботі з вимогами про оплату за час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди. У цьому випадку усі вимоги випливають з одного трудового нравовідношення.

Об'єднання позовних вимог є допустимим, коли за характером вимог, їх взаємозв'язку, наявності спільних доказів буде виявлено можливість більш швидкого і правильного вирішення спору. Наприклад, одночасно з позовом про поновлення батьківських прав може бути розглянено вимогу тієї ж особи про передання їй дитини. Потрібно також враховувати, що деякі вимоги об'єднувати не тільки недоцільно, але й неможливо.

Коли в одній позовній заяві об'єднуються кілька позовних вимог до одного відповідача, має місце так зване об'єктивне об'єднання позовів, тобто об'єднання для розгляду в одному процесі різних предметів (об'єктів) спору. Від об'єктивного об'єднання позовів слід відрізняти так зване суб'єктивне об'єднання позовів, коли на один об'єкт спору пред'являють вимоги декілька осіб або коли ш,одо однієї позовної вимоги залучають кількох відповідачів. У цьому разі мова йде про об'єднання не позовних вимог, а кількох осіб, які беруть участь у справі, тобто має місце процесуальна співучасть.