1.5. Цивільне судочинство і його стадії

Цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільного процесу­ального права порядок провадження в цивільних справах, що визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків і цивільних процесуальних дій, які реалізовують суб'єкти процесуальних відносин.

У науці цивільного процесуального права виділяють три види цивіль­ного судочинства:

1) позовне провадження - спори, що виникають із цивільних, сімейних, трудових, житлових, земельних правовідносин. Характерним для цього провадження є наявність двох сторін із протилежним за змістом інтересом у справі, між якими виник спір про право;

2) наказне провадження - безспірний процесуальний порядок стягнен­ня з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить така правова вимога, без проведення судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їхніх пояснень (розділ II ЦПК України);

3) окреме провадження - безспірний порядок встановлення юридичних фактів або обставин для захисту охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб. Перелік справ, що розглядаються в порядку окремого провадження є вичерпний. Це справи про обмеження цивільної дієздат­ності фізичної особи; визнання фізичної особи недієздатною; надання не­повнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення Гі померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі, а також інші справи, що передбачені у ст. 234 ЦПК України. Характерним для справ окремого провадження є відсутність у них спору про право. Якщо у процесі розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішують у порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ: позовного, наказного та окремого провадження (окрім винятків, передбачених у ст. 235 ЦПК України).

Цивільне судочинство складається з окремих частин або стадій, які харак­теризуються сукупністю процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних най­ближчою метою. У теорії цивільного судочинства виділяють вісім стадій:

1. Пред'явлення позову (заяви), відкриття провадження у справі;

2. Провадження у справі до судового розгляду;

3. Судовий розгляд;

4. Апеляційне оскарження і перевірка рішень, ухвал суду першої інс­танції;

5. Касаційне оскарження і перевірка ухвал суду першої та апеляційної інстанцій;

6. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами;

7. Перегляд рішень ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з но­вовиявленими обставинами;

8. Звернення судового рішення до виконання.

1.6. Наука цивільного процесуального права

Наука цивільного процесуального права, як і будь-яка правова наука, вивчає певну сферу соціальної практики та є складовою частиною правоз­навства. Як частина правознавства, вона має свій предмет, окрему, прита­манну тільки їй галузь пізнання.

Предметом дослідження в науці цивільного процесуального права є, насамперед, система норм права, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими учасниками процесуальних відносин у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах. Однак предмет науки цивільного проце­суального права цим не вичерпується. Із розвитком суспільних відносин її предмет постійно розширюється, тому що з'являються нові галузі досліджен­ня, що потребують самостійного вивчення. Сучасний стан науки цивільного процесуального права дає змогу вирішувати різні питання, які стосуються прогнозування тенденцій та способів розвитку судової влади та правосуддя, цивільного процесуального законодавства, його окремих інститутів.

Побутує також думка, що наука цивільного процесуального права вив­чає норми права, що регулюють діяльність інших органів, які здійснюють захист цивільних прав: нотаріату, третейських судів. Але ця позиція не має однозначної підтримки у науковців.

Наука цивільного процесуального права досліджує також процесуальні галузі права іноземних держав, практику їх реалізації.

Систему науки цивільного процесуального права визначає система га­лузі права. Крім того, невід'ємною складовою цієї системи є дослідження теоретичних положень про предмет науки і галузі, про принципи права, цивільні процесуальні правовідносини, цивільну юрисдикцію тощо.

Завдання для самоконтролю

1. Назвіть форми захисту прав фізичиих та юридичних осіб. У чому перевага судової форми захисту?

2. Схарактеризуйте зміст і форму цивільного судочинства.

3. Сформулюйте предмет та метод цивільного процесуального права.

4. Розмежуйте нормативні акти, які регулюють процедуру розгляду цивільних справ, та норми, па підставі яких вирішується спір.

5. Чи допустимі аналогії права і закону в цивільному судочинстві?

6. Які види проваджеіпія виділяють у науці цивільного процесуального права?

Розділ 2

Ірщи рійного ііроі|ес|айного права