- •22.1. Поняття та завдання інституту перегляду судових рішень
- •24.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень
- •1.3. Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин
- •1.5. Цивільне судочинство і його стадії
- •1.6. Наука цивільного процесуального права
- •2.1. Поняття та значення принципів цивільного процесуального права
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права
- •3.2. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •3.3. Елементи цивільних процесуальних відносин
- •4.1. Поняття сторін у цивільному процесі
- •4.2. Процесуальні права та обов'язки сторін
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •5.1. Поняття третіх осіб
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •5.3, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •6.3. Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі
- •7.1. Поняття представництва в суді
- •7.2. Види судового представництва
- •7.3. Повноваження процесуального представника
- •8.1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •8.2. Обчислення процесуальних строків
- •9.1. Поняття і види підвідомчості
- •9.2. Загальні правила визначення цивільної юрисдикції
- •10.2. Функціональна підсудність
- •10.3. Територіальна підсудність
- •10.4. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •11,1. Поняття та види судових витрат
- •11.2. Судовий збір
- •11.3. Витрати, що пов'язані з розглядом справи
- •11.4. Розподіл витрат між сторонами
- •12.1. Поняття і мета судового доказування
- •12.2. Поняття судових доказів
- •12.3. Предмет доказування
- •12.4. Підстави звільнення від доказування
- •12.5. Процес доказування
- •12.6. Забезпечення доказів
- •13.1. Поняття позову
- •13.2. Елементи позову
- •13.3. Види позовів
- •13.6. Забезпечення позову
- •14.1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •14.2. Позовна заява та її реквізити
- •15.1. Провадження у справі до судового розгляду як стадія цивільного процесу
- •15.2. Попереднє судове засідання
- •15.3. Підготовка справи до судового розгляду
- •15.4. Судові виклики і повідомлення
- •16.1. Поняття і значення стадії судового розгляду
- •16.2. Частини стадії судового розгляду
- •16.5. Фіксування цивільного процесу
- •17.1. Поняття і види судових рішень
- •17.2. Поняття, значення та зміст рішення суду
- •17.3. Вимоги, які пред'являються до рішення суду
- •17.4, Законна сила рішення суду
- •17.5, Ухвала суду як вид судового рішення
- •18.1. Поняття і значення заочного розгляду справи
- •18.2. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи
- •18.3. Перегляд та оскарження заочного рішення
- •19.1. Поняття та характерні ознаки наказного провадження
- •19.3. Порядок видачі та зміст судового наказу
- •19.4. Скасування судового наказу
- •20.1. Особливості окремого провадження як виду цивільного судочинства
- •20.4. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення фізичної особи померлою
- •20.5. Розгляд судом справ про усиновлення
- •20.6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •20.9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •20.10. Розгляд судом справ про надання фізичній особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •20,11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •21.3. Підготовка та призначення справи для перегляду судового рішення
- •21.4. Особливості розгляду цивільної справи апеляційним судом
- •22.3. Особливості підготовки та розгляду цивільної справи з перегляду судового рішення касаційним судом
11.4. Розподіл витрат між сторонами
Судові витрати розподіляють між сторонами, а також третіми особами, які заявляли самостійні вимоги щодо предмета спору, відповідно до правил ст. 88 ЦПК України. Інших осіб, які брали участь у справі, до розподілу судових витрат не залучають.
За загальним правилом сторона, яка звернулася до суду з правомірними обґрунтованими вимогами і виграла справу, не має нести жодних витрат. Тому судові витрати покладають на сторону, не на користь якої суд ухвалив рішення.
Присудженню підлягають лише ті витрати, які були документально підтверджені. Інших засобів доказування до уваги не беруть. Сторона, яка бажає покласти витрати на протилежну сторону, має подати до суду заяву відповідного змісту, долучивши до неї підтверджувальні документи.
При повному або частковому задоволенні позовних вимог, до кількох відповідачів, що подані одним або кількома позивачами, звільненими від сплати судових витрат, його стягнення відбувається за рішенням суду окремо з кожного відповідача з урахуванням присудженої йому суми позову. Якщо позов подало кілька позивачів до одного відповідача, судові витрати стягують із відповідача в повному обсязі.
Якщо позов задоволено частково або па суму, меншу від тієї, яку заявив позивач, судові витрати розподіляють між сторонами пропорційно. На позивача покладають обов'язок сплатити судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог. Відповідач несе витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, це не звільняє від обов'язку другу сторону сплатити судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсує держава. Це правило діє незалежно від підстав, на яких постановлено ці ухвали.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінюєть рішення або ухвалює нове, відповідно змінюється порядок розподілу судових витрат. При цьому суд керується загальними правилами. Законодовець цього не регулює, але до понесених стороною судових витрат варто зараховувати і ті, що понесла сторона у зв'язку з переглядом рішення в апеляційній чи касаційній інстанції.
Судові витрати не відшкодовують позивачеві, якщо він відмовився від позову, а витрати відповідача за його вимогою стягують із позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог, у зв'язку із задоволенням їх відповідачем, суд за заявою позивача стягує всі судові витрати з відповідача.
Питання про розподіл витрат сторони можуть вирішити одночасно з укладенням мирової угоди. Однак, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, їх розподіляють порівну. Це питання вирішує суд в ухвалі про закриття провадження у справі.
Якщо провадження у справі закрито з інших підстав (крім відмови від позову й укладення мирової угоди), відповідач, керуючись ч. З ст. 89 ЦПК України, вправі заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Проте в літературі висловлено думку, що таку вимогу відповідач має заявляти у формі позовної заяви, яку розглядатимуть у позовному провадженні.
Завдання для самоконтролю
1. Позовні вимоги на суму 10 тис. гривень рішення суду задовольнило часково на суму 8 тис. гривень. На яку суму буде компенсовано судові виграти позивачеві, якщо він витратив 2 тис. гривень на розгляд справи?
2. Позивач заявив позов па суму 5 тис. гривень. Після подання позову відповідач виконав зобов'язання, що було предметом спору, у зв'язку з чим позивач відмовився від позову. Чи можна в такому разі покласти на відповідача обов'язок компенсувати судові витрати позивача? Який порядок і розмір компенсації?
3. Якщо позивача, па користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, чи є підстави для стягнення судових витрат із відповідача? Який порядок і розмір цих стягнень?
4. Під час проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням позивач запросив журналістів із телебачення, щоб надати справі суспільного значення. За яких умов ці витрати можна стягнути з відповідача?
Розділ 12
