- •22.1. Поняття та завдання інституту перегляду судових рішень
- •24.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень
- •1.3. Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин
- •1.5. Цивільне судочинство і його стадії
- •1.6. Наука цивільного процесуального права
- •2.1. Поняття та значення принципів цивільного процесуального права
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права
- •3.2. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •3.3. Елементи цивільних процесуальних відносин
- •4.1. Поняття сторін у цивільному процесі
- •4.2. Процесуальні права та обов'язки сторін
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •5.1. Поняття третіх осіб
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •5.3, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •6.3. Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі
- •7.1. Поняття представництва в суді
- •7.2. Види судового представництва
- •7.3. Повноваження процесуального представника
- •8.1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •8.2. Обчислення процесуальних строків
- •9.1. Поняття і види підвідомчості
- •9.2. Загальні правила визначення цивільної юрисдикції
- •10.2. Функціональна підсудність
- •10.3. Територіальна підсудність
- •10.4. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •11,1. Поняття та види судових витрат
- •11.2. Судовий збір
- •11.3. Витрати, що пов'язані з розглядом справи
- •11.4. Розподіл витрат між сторонами
- •12.1. Поняття і мета судового доказування
- •12.2. Поняття судових доказів
- •12.3. Предмет доказування
- •12.4. Підстави звільнення від доказування
- •12.5. Процес доказування
- •12.6. Забезпечення доказів
- •13.1. Поняття позову
- •13.2. Елементи позову
- •13.3. Види позовів
- •13.6. Забезпечення позову
- •14.1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •14.2. Позовна заява та її реквізити
- •15.1. Провадження у справі до судового розгляду як стадія цивільного процесу
- •15.2. Попереднє судове засідання
- •15.3. Підготовка справи до судового розгляду
- •15.4. Судові виклики і повідомлення
- •16.1. Поняття і значення стадії судового розгляду
- •16.2. Частини стадії судового розгляду
- •16.5. Фіксування цивільного процесу
- •17.1. Поняття і види судових рішень
- •17.2. Поняття, значення та зміст рішення суду
- •17.3. Вимоги, які пред'являються до рішення суду
- •17.4, Законна сила рішення суду
- •17.5, Ухвала суду як вид судового рішення
- •18.1. Поняття і значення заочного розгляду справи
- •18.2. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи
- •18.3. Перегляд та оскарження заочного рішення
- •19.1. Поняття та характерні ознаки наказного провадження
- •19.3. Порядок видачі та зміст судового наказу
- •19.4. Скасування судового наказу
- •20.1. Особливості окремого провадження як виду цивільного судочинства
- •20.4. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення фізичної особи померлою
- •20.5. Розгляд судом справ про усиновлення
- •20.6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •20.9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •20.10. Розгляд судом справ про надання фізичній особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •20,11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •21.3. Підготовка та призначення справи для перегляду судового рішення
- •21.4. Особливості розгляду цивільної справи апеляційним судом
- •22.3. Особливості підготовки та розгляду цивільної справи з перегляду судового рішення касаційним судом
10.4. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
Суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, з'ясовує, чи дотримувався заявник загальних правил про підсудність, встановлених законодавчо. Якщо позивач помилково звернувся до суду, якому не підсудна ця справа, заяву повертають позивачеві для подання до належного суду, про що постановляють ухвалу. Рішення про повернення позовної заяви суддя приймає одноособово. Підставами повернення заяви у випадку непідсудності справи цьому суду є положення ст. 115 та п. 4 ч. З ст. 121 ЦПК України. Постановлену ухвалу суду разом з усіма додатками до неї надсилають позивачеві. При цьому суд не зобов'язаний консультувати заявника, до якого суду йому звернутися по захист свого права. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з тотожними вимогами, однак заявник має усунути допущену помилку і звернутися до суду за підсудністю.
Якщо заявник не погоджується з мотивацією ухвали про повернення заяви, керуючись положеннями п. З ч. 1 ст. 293 ЦПК України, він вправі оскаржити її в апеляційному порядку, оскільки така ухвала перешкоджає здійсненню його права на судовий захист.
Порушення правил про підсудність може відбутися з вини суду. У такому разі суддя має можливість виправити допущену помилку, якщо це з'ясувалося після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду. Керуючись ч. 2 ст. 116 ЦПК України, суддя передає справу на розгляд іншому суду з урахуванням правил про підсудність.
Якщо суд, допустивши помилку у встановленні підсудності, розпочав розгляд справи, закон не уповноважує судді усувати цю помилку і передава
ти справу іншому суду за підсудністю. Така позиція законодавця є виправданою. Адже розгляд справ відбувається відповідно до норм процесуального та матеріального права. На законність й обгрунтованість рішення не має впливати місце розташування суду. Суддя в будь-якій справі зобов'язаний бути об'єктивним і неупередженим. Тому в апеляційній інстанції можуть скасувати судове рішення лише у разі, якш;о справу розглянено з порушенням правил виключної підсудності (ст. 311 ЦПК України).
У випадках, передбачених у ст. 116 ЦПК України України, суд, у провадженні якого знаходиться справа, передає її до іншого суду, навіть, якщо при поданні позову дотримано правила про підсудність.
Передача справи в інший суд можлива, якщо відповідач, місце проживання якого раніше не було відоме, подав клопотання про передачу справи за місцем його проживання або місцем знаходження і це клопотання за- довільнив суд. Аналогічне клопотання можуть подати сторони в разі зміни місця свого проживання.
До суду, що найбільше наближений територіально, передають справу, якщо після задоволення відводів і самовідводів неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи або якщо ліквідовано суд, який розглядав цю справу.
Передачу справи в інший суд із перечислених підстав здійснюють за ухвалою суду після закінчення строку на її оскарження. Якщо на відповідну ухвалу подано скаргу, справу передають в інший суд за умови залишення цієї скарги без задоволення.
Щоб не допустити безпідставної тяганини під час розгляду цивільних справ з боку судів, зволікань і затягування строків судового захисту, законодавець забороняє спори про підсудність між судами (ст. 17 ЦПК України). Якщо справу передано у встановленому порядку від одного суду до іншого в межах України на підставі положень ст. 116 ЦПК України, суд, до якого цю справу передано, повинен прийняти її і розглянути по суті. Суд, якому надійшла справа з повторним порушенням правила про підсудність, може повідомити про помилку вищестоящий суд у формі постановлення окремої ухвали або доповідної записки.
Завдання для самоконтролю
1. У чому відмінність між інститутами підсудності, підвідомчості та юрисдикції в цивільному процесі?
2. Яких принципів дотримується законодавець, встановлюючи територіальну підсудність?
3. Чи можна застосувати правило договірної територіальної підсудності у справі, в якій має місце активна співучасть?
4. Який порядок оскарження ухвал про передачу справи в інший суд на підставі ст. 116 ЦПК України?
Розділ 11
fftOBi вітрати