- •22.1. Поняття та завдання інституту перегляду судових рішень
- •24.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень
- •1.3. Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин
- •1.5. Цивільне судочинство і його стадії
- •1.6. Наука цивільного процесуального права
- •2.1. Поняття та значення принципів цивільного процесуального права
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права
- •3.2. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •3.3. Елементи цивільних процесуальних відносин
- •4.1. Поняття сторін у цивільному процесі
- •4.2. Процесуальні права та обов'язки сторін
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •5.1. Поняття третіх осіб
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •5.3, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •6.3. Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі
- •7.1. Поняття представництва в суді
- •7.2. Види судового представництва
- •7.3. Повноваження процесуального представника
- •8.1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •8.2. Обчислення процесуальних строків
- •9.1. Поняття і види підвідомчості
- •9.2. Загальні правила визначення цивільної юрисдикції
- •10.2. Функціональна підсудність
- •10.3. Територіальна підсудність
- •10.4. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •11,1. Поняття та види судових витрат
- •11.2. Судовий збір
- •11.3. Витрати, що пов'язані з розглядом справи
- •11.4. Розподіл витрат між сторонами
- •12.1. Поняття і мета судового доказування
- •12.2. Поняття судових доказів
- •12.3. Предмет доказування
- •12.4. Підстави звільнення від доказування
- •12.5. Процес доказування
- •12.6. Забезпечення доказів
- •13.1. Поняття позову
- •13.2. Елементи позову
- •13.3. Види позовів
- •13.6. Забезпечення позову
- •14.1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •14.2. Позовна заява та її реквізити
- •15.1. Провадження у справі до судового розгляду як стадія цивільного процесу
- •15.2. Попереднє судове засідання
- •15.3. Підготовка справи до судового розгляду
- •15.4. Судові виклики і повідомлення
- •16.1. Поняття і значення стадії судового розгляду
- •16.2. Частини стадії судового розгляду
- •16.5. Фіксування цивільного процесу
- •17.1. Поняття і види судових рішень
- •17.2. Поняття, значення та зміст рішення суду
- •17.3. Вимоги, які пред'являються до рішення суду
- •17.4, Законна сила рішення суду
- •17.5, Ухвала суду як вид судового рішення
- •18.1. Поняття і значення заочного розгляду справи
- •18.2. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи
- •18.3. Перегляд та оскарження заочного рішення
- •19.1. Поняття та характерні ознаки наказного провадження
- •19.3. Порядок видачі та зміст судового наказу
- •19.4. Скасування судового наказу
- •20.1. Особливості окремого провадження як виду цивільного судочинства
- •20.4. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення фізичної особи померлою
- •20.5. Розгляд судом справ про усиновлення
- •20.6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •20.9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •20.10. Розгляд судом справ про надання фізичній особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •20,11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •21.3. Підготовка та призначення справи для перегляду судового рішення
- •21.4. Особливості розгляду цивільної справи апеляційним судом
- •22.3. Особливості підготовки та розгляду цивільної справи з перегляду судового рішення касаційним судом
8.1. Поняття, значення і види процесуальних строків
Особа, яка звертається до суду по захист свого права, очікує від нього не лише законного й обґрунтованого рішення, а й прийняття у якнайкоротші строки. Відповідач може мати протилежні наміри. В його інтересах затягувати прийняття рішення на якнайдовший термін, адже з моменту вступу рішення в законну силу, відповідач буде зобов'язаний його виконувати. Щоб уникнути зловживань відповідача і задовільнити вимогу позивача вчасно, законодавець встановлює часові обмеження на дії, що вчиняються в процесі - процесуальні строки. Усі суб'єкти процесуальних відносин зобов'язані їх дотримуватися.
Оскільки розгляд справи складається з сукупності та послідовності виконання процесуальних дій судом та усіма учасниками процесу, то цивільними процесуальними строками будуть строки, встановлені ЦПК України для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві. Процесуальний строк - це період, встановлений законом або судом для вчинення процесуальних дій суб'єктами процесуальних відносин.
На відміну від ЦК України, ЦПК України не розмежовує поняття строк і термін, тому в процесуальних відносинах строком вважається і момент часу (останній день строку триває до 24-ї години (ч. 5 ст. 70 ЦПК України), і проміжок часу (строк обчислюється роками, місяцями і днями (ст. 68 ЦПК України).
У процесуальних відносинах строки виконують такі функції:
- забезпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин;
- дають змогу суб'єктам відносин належно підготуватися і виконати відповідні процесуальні дії;
- впливають на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми.
Як випливає зі змісту ст. 67 ЦПК України, строки можна поділити за способом визначення на ті, що встановлені законом, і ті, які встановлює суд.
Строки, визначені законом, встановлює цивільне процесуальне законодавство. За чіткістю визначення її поділяють на:
- абсолютно визначені - у разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог (ст. 102 ЦПК України);
- відносно визначені - справу треба призначити до розгляду не пізніше, ніж 15 днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК України).
Якщо процесуальний строк встановлює суд, то він має враховувати складність дії, яку вчиняє особа за цей час, а також місце вчинення. Процесуальні строки, встановлені судом, можуть визначатися колегіально або суддею одноособово. Наприклад, суддя надає строк для усунення недоліків позовної заяви (ч. 1 ст. 121 ЦПК України); докази подають у строк, встановлений судом з ерахуванням часу, потрібного для подання доказів (ч. 1 ст. 131 ЦПК України).
Попри класифікацію, передбачену ЦПК України, у науковій літературі ще можна зустріти поділ процесуальних строків за суб'єктами вчинення процесуальних дій. За цим критерієм процесуальні строки поділяють на:
- встановлені для суду (судді) (попереднє судове засідання має бути призначено і проведено впродовж місяця від дня відкриття провадження у справі);
- встановлені для суб'єктів процесуальних відносин (заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів від дня проголошення рішення).
Враховуючи положення ст. 68 ЦПК України, строки можна поділити за порядком (одиницею) обчислення на такі, що:
- менші одного дня - експерт невідкладно повідомляє суду про неможливість провести судову експертизу (ч. 6 ст. 53 ЦПК України); розписка про одержання судової повістки в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (ч. 2 ст. 76 ЦПК України);
- обчислюються днями - судовий наказ набирає законної сили у разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення
строку на її подання (ст. 105 ЦПК України); з дня проголошення рішення, особи, які беруть jniacTb у справі, протягом семи днів від дня проголошення рішення у справі, мають право подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання та журналу судового засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК України);
- обчислюються місяцями - попереднє судове засідання призначають і проводять протягом одного місяця від дня відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК України); касаційну скаргу можна подати протягом двох місяців від дня набуття законої сили рішення (ухвали) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК України); заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можна подати упродовж трьох місяців від дня встановлення обставин, шо є підставою для перегляду (ч. 1 ст. 362 ЦПК України)
- обчислюються роками - заяву про ухвалення додаткового рішення можна подати до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 220 ЦПК України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», цей строк становить три роки. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається до закінчення строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання (ч. 2 ст. 221 ЦПК України).
Правила процесуальних строків поширюються здебільшого на учасників процесуальних відносин. Винятком є положення ч. 1 ст. 211 ЦПК України, за яким строк встановлюється для відповідних органів чи осіб, зобов'язаних повідомити суд протягом одного місяця від дня надходження окремої ухвали про вжиті ними заходи. Цей строк встановлено для суб'єктів, які не беруть участі у справі.