
- •22.1. Поняття та завдання інституту перегляду судових рішень
- •24.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень
- •1.3. Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин
- •1.5. Цивільне судочинство і його стадії
- •1.6. Наука цивільного процесуального права
- •2.1. Поняття та значення принципів цивільного процесуального права
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права
- •3.2. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •3.3. Елементи цивільних процесуальних відносин
- •4.1. Поняття сторін у цивільному процесі
- •4.2. Процесуальні права та обов'язки сторін
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •5.1. Поняття третіх осіб
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •5.3, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •6.3. Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі
- •7.1. Поняття представництва в суді
- •7.2. Види судового представництва
- •7.3. Повноваження процесуального представника
- •8.1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •8.2. Обчислення процесуальних строків
- •9.1. Поняття і види підвідомчості
- •9.2. Загальні правила визначення цивільної юрисдикції
- •10.2. Функціональна підсудність
- •10.3. Територіальна підсудність
- •10.4. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •11,1. Поняття та види судових витрат
- •11.2. Судовий збір
- •11.3. Витрати, що пов'язані з розглядом справи
- •11.4. Розподіл витрат між сторонами
- •12.1. Поняття і мета судового доказування
- •12.2. Поняття судових доказів
- •12.3. Предмет доказування
- •12.4. Підстави звільнення від доказування
- •12.5. Процес доказування
- •12.6. Забезпечення доказів
- •13.1. Поняття позову
- •13.2. Елементи позову
- •13.3. Види позовів
- •13.6. Забезпечення позову
- •14.1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •14.2. Позовна заява та її реквізити
- •15.1. Провадження у справі до судового розгляду як стадія цивільного процесу
- •15.2. Попереднє судове засідання
- •15.3. Підготовка справи до судового розгляду
- •15.4. Судові виклики і повідомлення
- •16.1. Поняття і значення стадії судового розгляду
- •16.2. Частини стадії судового розгляду
- •16.5. Фіксування цивільного процесу
- •17.1. Поняття і види судових рішень
- •17.2. Поняття, значення та зміст рішення суду
- •17.3. Вимоги, які пред'являються до рішення суду
- •17.4, Законна сила рішення суду
- •17.5, Ухвала суду як вид судового рішення
- •18.1. Поняття і значення заочного розгляду справи
- •18.2. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи
- •18.3. Перегляд та оскарження заочного рішення
- •19.1. Поняття та характерні ознаки наказного провадження
- •19.3. Порядок видачі та зміст судового наказу
- •19.4. Скасування судового наказу
- •20.1. Особливості окремого провадження як виду цивільного судочинства
- •20.4. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення фізичної особи померлою
- •20.5. Розгляд судом справ про усиновлення
- •20.6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •20.9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •20.10. Розгляд судом справ про надання фізичній особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •20,11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •21.3. Підготовка та призначення справи для перегляду судового рішення
- •21.4. Особливості розгляду цивільної справи апеляційним судом
- •22.3. Особливості підготовки та розгляду цивільної справи з перегляду судового рішення касаційним судом
7.3. Повноваження процесуального представника
Представника допускають до участі у справі за наявності належно оформлених повноважень. Якщо документи, які посвідчують право на процесуальне представництво, оформлено всупереч вимогам закону і суд першої інстації, розглядаючи справу по суті, не відреагував на це належно, під час перегляду рішення в апеляційному суді це може бути підставою для скасування рішення.
Представник, який звертається до суду з позовною заявою, має додати до неї довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч. 7 ст. 119 ЦПК України). Якщо цієї вимоги не буде дотримано, суд залишає заяву без руху і надає можливість позивачу усунути недоліки у встановлений судом строк. Якщо повноважень не підтверджено у визначений судом строк, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви (ст. 121 ЦПК України).
Якщо помилково прийнято позовну заяву без належно підтверджених повноважень представника, суд, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 207
ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду. Враховуючи те, що помилку при відкритті провадження у справі допустив суд, законодавець зберігає за позивачем можливість в майбутньому подати тотожну заяву.
Відповідно до ст. 42 ЦПК України, повноваження процесуальних представників посвідчують такі документи:
1) Довіреність фізичної особи. У цивільних відносинах довіреністю є письмовий документ, виданий однією особою іншій для представництва перед третіми особами (ч. З ст. 244 ЦК України). У процесуальних відносинах довіреністю є документ, що уповноважує представника вчиняти процесуальні дії.
До довіреності, яку видає фізична особа, встановлюється обов'язкова письмова форма з нотаріальним посвідченням (ч. 2 ст. 42 ЦПК України). Функції нотаріуса також має право здійснювати посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі чи лікуванні. За місцем проживання довірителя довіреність також може посвідчити керівник житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК).
Важливе значення має також зміст довіреності. У ній довіритель не лише визначає строк і справу, в якій уповноважується довірена особа, а й обсяг наданих їй прав.
Представник, який має повноваження вести справу, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти довіритель. Якщо довіритель вважає за потрібне встановити обмеження повноважень представника на вчинення процесуальних дій, усі застереження потрібно зазначити у виданій довіреності.
Довіреності, що видають у процесуальних відносинах, можна поділити на генеральні, що надають право на вчинення процесуальних дій у всіх судових справах, і разові - для конкретної справи.
2) Довіреність юридичної особи або документи, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Від імені юридичної особи довіреність видає посадова особа, уповноважена на це законом, статутом чи положенням, стверджуючи своїм підписом та печаткою юридичної особи повноваження процесуального представника. Керівник, як і фізична особа, може обмежити представника вчиняти відповідні процесуальні дії, про що він зазначає у змісті довіреності.
Повноваження керівника можна засвідчити документами, що підтвер- тжують його посадове становище: протоколи зборів засновників про обрання на відповідну посаду, накази про призначення на посаду керівника, службові посвідчення. Що стосується установчих документів (статутів, положень, установчих договорів), то суд бере їх до уваги в частині повноважень, встановлених для цього керівника. Це має значення у випадках, коли юридична особа має складну організаційну форму і повноваженнями
г
вчиняти процесуальні дії від її імені установчими документами наділяються керівники підрозділів, частин, філій тощо. Однак для підтвердження повноваження процесуального представника установчих документів буде не достатньо, оскільки в них не вказано прізвища особи, уповноваженої на представництво юридичної особи в суді.
3) Свідоцтво про народження дитини або рішення про призначення опікуном, піклувальником або охоронцем майна. Свідоцтво про народження дитини - це документ встановленого зразка, виданий органом реєстрації актів цивільного стану на підставі заяви батьків (ст. 122 СК України).
Охоронця спадкового майна призначає нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідними органами місцевого самоврядування на прохання спадкоємців чи з власної ініціативи (ст. 1283 ЦК України).
4) Ордер або договір. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру», передбачено дві форми адвокатської діяльності - індивідуальну й у складі об'єднань. Відповідно до положень ч. 4 ст. 42 ЦПК України, суд вважає належн посвідченими повноваження адвоката як представника, якщо ордер видало адвокатське об'єднання.
Щодо виду договору, який адвокат укладає з клієнтом, то спеціальної вимоги до його змісту закон не встановлює. Це може бути і договір доручення, і договір надання послуг чи інший, за яким адвокатові надано право представляти інтереси сторони у процесі. Істотне значення має підпис особи, яка є стороною у процесі або того, хто вповноважений укладати даний договір.
5) Фізична особа може надати повноваження представникові на підставі усної заяви, яка заноситься до журналу судового засідання. Варто врахувати, що таку заяву можна зробити під час попереднього судового засідання або в процесі розгляду справи по суті, оскільки Гї фіксують у журналі судового засідання. Якщо ж особа хоче скористатися послугами процесуального представника швидше, скажімо на стадії відкриття провадження у справі, то варто викоритовувати інші форми надання повноважень, про які вже йшлося.
Всі оригінали документів, що уповноважують представника на участь у процесі, долучають до справи. Ці документи пред'являють суду до початку судового засідання і передають для огляду.
Якщо представник відмовляється від наданих йому повноважень, він не може надалі брати участь у цій справі на правах представника іншої особи.
У разі припинення представництва з ініціативи довірителя або обмеження повноважень представника, довіритель має повідомити про це суд, подавши письмову заяву або усне повідомлення у судовому засіданні.
Завдання для самоконтролю
1. Хто буде процесуальним представником дитини, мама якої має 15 років і не перебуває в шлюбі?
2. Чи може процесуальний представник за договором звернутися до суду з касаційною скаргою па рішення апеляційного суду?
3. Які дії має право вчиняти процесуальний представник в суді як самостійний учасник процесуальних відносин?
4. Чи залучають до участі у справі законного представника, якщо стороною у спорі є особа віком 16 років і спір виник з відносин, у яких ця неповнолітня особа особисто бере участь?
Розділ 8