Лекція №6
Тема: Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного
контролю. Знезараження.
План
Одиниці та дози радіоактивного випромінювання.
Прилади радіаційної та хімічної розвідки.
Знезараження.
Одиниці та дози радіоактивного випромінювання.
Доза випромінювання – це кількість енергії радіоактивного випромінювання, що поглинена одиницею об’єма опромінюваного середовища. Вимірюється в рентгенах (Р).
Рівень радіації характеризує зараження місцевості радіоактивними речовинами і показує дозу опромінення, яку може отримати людина в одиницю часу (ч) на зараженій місцевості. Вимірюється в рентгенах на годину (Р/год).
Радіоактивне випромінювання складається з альфа, бета та гамма випромінювання, а також потоку нейтронів. Альфа та бета характеризуються невеликою проникаючою здатністю. Вони впливають на організм при попадання в рани або в дихальні шляхи та шлунково-кишковий тракт. Гамма випромінювання та поток нейтронів мають здатність проникати через різні товщі та живі тканини, викликая тим самим патологічні стани в організмі. А саме променеву хворобу.
Дія іонізуючих випромінювань на людей і тварин полягає в руйнуванні живих клітин організму, що може привести до різного ступеня захворювання, а в деяких випадках і до смерті.
Ступінь променевих (радіаційних) уражень залежить від отриманої дози і часу, протягом якого людина підлягала опроміненню. Доза опромінення може бути однократною і багатократною. Однократним вважається опромінення, отримане за перші четверо діб. Багатократним — отримане за більш тривалий період.
Дози радіації, не приводять до зниження працездатності людей:
50 Р – при однократному опроміненні впродовж 4-х діб;
100 Р – при багатократному впродовж 20-30 діб;
200 Р – при багатократному впродовж 3-х місяців;
300 Р – при багатократному впродовж 1 року.
Місцевість вважається зараженою при 0,5 Р/год та вище.
При однократному опроміненні організму людини в залежності від отриманої дози розрізняють чотири ступені променевої хвороби.
Променева хвороба першого ступеня виникає при загальній дозі опромінення 100-200 Р. Прихований період триває два-три тижні, після чого появляються недомагання, загальна слабкість, почуття важкості в голові, може спостерігатися періодичне підвищення температури. Ця ступінь хвороби виліковна.
Променева хвороба другого ступеню виникає при загальній дозі випромінювання 201-400 Р. Прихований період триває біля тижня. Хвороба проявляється в більш тяжкому недомаганні, розладі функцій нервової системи, можливе підвищення температури тіла. При активному лікуванні одужання наступає через 1,5 – 2 місяці. Можливі смертельні випадки – до 20%.
Променева хвороба третього ступеня виникає при загальній дозі опромінення 401 – 600 Р. Прихований період – до кількох годин. Відмічають важкий загальний стан, сильні головні болі, іноді втрату свідомості, некроз слизових оболонок. З’являються різноманітні інфекційні ускладнення. Без лікування хвороба в 20-70% випадків закінчується смертю, частіше від інфекційних ускладнень або від кровотеч.
При опроміненні дозою більше 600 Р розвивається дуже важкий четвертий ступень променевої хвороби, яка без лікування зазвичай закінчується смертю впродовж 2-х тижнів.