1. Аковецкій, в. І. Дешифрування знімків - м., Недра 1983«Геоморфологічна дешифрування».

Виконав: студ. 303 гр. Г.Ф.

Самсонов А.С..

Перевірив: Фаракшатова О.Ф.

Саранськ 2007

Дешифрування Дрібномасштабні ЗОБРАЖЕНЬ

Завдання, які вирішуються за дрібномасштабним зображенням

Дешифрування дрібномасштабних зображень являє собою наукову дисципліну, яка вдосконалюється з року в рік. Космічна зйомка для вирішення народногосподарських завдань стає все більш планомірної: проводяться спеціальні програми космічних фотозйомок Землі, які реалізуються метеорологічними штучними супутниками Землі (ШСЗ); різними пілотованими космічними кораблями (ПКК) на навколоземних орбітах, пілотованими і автоматичними кораблями (АКК), що направляються в сторону Місяця; пілотованими орбітальними станціями (ПОС); міжпланетними автоматичними станціями (MAC); довготривалими орбітальними станціями (ДОС) та ін При вивченні Землі космічні знімки відіграють особливу роль, так як вони несуть основну інформацію, що отримується з космічних літальних апаратів (КЛА) у допомогу дослідникам.

Аналізуючи матеріали дрібномасштабної зйомки, слід мати на увазі, що: ці матеріали повинні доповнюватися комплексом різних наземних і повітряних методів дистанційного вивчення підстилаючої поверхні при використанні картографічного матеріалу; вивчення характеристик яскравості підстилаючої поверхні з ШСЗ, ПКК, АКК, ПОС, MAC, ДОС дозволить використовувати їх при тематичному дешифруванні.

Науковий інтерес до використання дистанційних методів вивчення природних ресурсів Землі і планет піднявся на більш високий рівень з появою багатозональних видів зйомки, які дозволили отримувати таку інформацію, яку не вдавалося виявити по знімках в широкому спектрі, але зареєстрованому на одній фотоплівці. Успіху багатозональної зйомки сприяли розробки нових методів автоматизованої обробки знімків за допомогою ЕОМ, голографії та ін

Як відзначають В. Д. Большаков і Н. П. Лаврова *, космічна зйомка стала сьогодні одним з самих головних методів комплексного вивчення нашої планети. Так, на кольоровому знімку добре проглядаються гідрографія, хмарні утворення різної структури. Рослинний покрив найбільш знижених ділянок, обводненной річкової долини пофарбований червоним кольором, степові райони - пурпурним, водна гладь - блакитним. Хмарні масиви (скупчення хмар) мають неправильну форму або витягнуті в гряди, по периферії яких можна добре розрізняти відкидається ними тінь.

Великі завдання стоять перед дистанційними методами вивчення природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, які повинні вирішуватися при використанні різних типів бортової апаратури:

системи середнього дозволу (200-300 м) з захопленням до 1000 км , Що працюють в 4-6 спектральних інтервалах, включаючи ІК область;

системи високого дозволу (50-80 м) з захопленням до 400 км , Що працюють в 6-8 спектральних інтервалах, включаючи ІК область;

системи надвисокої роздільної здатності (10-30 м) з захопленням до 150 км , Що працюють в 4-8 спектральних інтервалах (3 видимих ​​інтервалу), включаючи ІК область.

Тематичне дешифрування дрібномасштабних зображень

Матеріали дрібномасштабної зйомки широко використовуються для вивчення поверхні Землі в різних галузях народного господарства. При створенні тематичних карт дрібномасштабні знімки є основою тієї інформації, яка служить для виділення фоторісунка контурів, обгрунтування раніше виявлених явищ. Досвід роботи з використання дрібномасштабних знімків показав можливість дешифрування по них лісових і болотних комплексів. Систематичне отримання та дешифрування дистанційної інформації дозволяє регулярно аналізувати і вивчати стан природного середовища, а також динаміку явищ заболачіваемості або осушення. Ці дослідження є однією з актуальних проблем в освоєнні природних багатств території. Застосування дрібномасштабних матеріалів при вирішенні географічних завдань, особливо регіонального плану, дозволяє як оновлювати й уточнювати раніше складені, так і складати тематичні картографічні матеріали з новим змістом.

Геоморфологічна дешифрування

При дешифруванні дрібномасштабних знімків геоморфологічне картографування і структурно-геоморфологічний аналіз розглядаються стосовно не до одиничним формам рельєфу, а до їх площинної сукупності. Виявлення загальних закономірностей в їх розташування, геоморфологічні аномалії дозволяють встановити морфоструктурних особливості рельєфу досліджуваного району, оскільки специфіка морфоскульптури в більшості випадків визначається змістом морфоструктури. Вирішуючи такі завдання з урахуванням особливостей космічних фотознімків, проводять такі геоморфологічні дослідження: геоморфологічне картографування в масштабі 1: 1 000 000 і дрібніше; ревізію наявних оглядових геоморфологічних карт; структурно-геоморфологічний аналіз, вивчення рельєфоутворюючих процесів.

Геоморфологічна дешифрування космічних фотознімків представляє великий методологічний інтерес, т. т

безпосередньо за результатами орбітальної зйомки можна отримувати оглядові геоморфологічні карти, не витрачаючи часу на звичайні операції зі зменшення масштабу і генералізації більш детальних карт.

Дрібномасштабне геоморфологічне картографування і ревізія оглядових геоморфологічних карт. На першому етапі орієнтують знімок і здійснюють прив'язку його по гіпсометричні карти, а далі розпізнають елементи орографії. Потім на знімку контурних ділянки з певною тональністю і малюнком фотозображення з подальшим їх розпізнаванням. Виділений контур може відповідати площі розвитку певного типу рельєфу, наприклад морської акумулятивний терасованої рівнини, чи комплексу взаємообумовлених типів рельєфу різного генезису, наприклад структурному плато, розчленованому яружно-долинною мережею. Таким чином, ці знімки представляють собою об'єктивну основу для виділення великих елементів і різних типів рельєфу, що мають екзогенне походження.

При складанні дрібномасштабної геоморфологічної карти необхідно мати топографічну основу в масштабі, близькому до масштабу знімка або декілька більше, і дрібномасштабні або оглядову геологічну карту. Слід також провести аналіз літератури і картографічних матеріалів, що висвітлюють геологічне та геоморфологічне будівля і фізико-географічні особливості досліджуваного району. На результативною схемою або картці повинна бути відображена ступінь достовірності отдешіфрірованних геоморфологічних кордонів. Структурно-геоморфологічний аналіз починається з оконтурювання найбільш великих ділянок земної поверхні, що розрізняються характером тектонічної життя в геоморфологічний етап розвитку Землі. Для аналізу необхідно мати той самий набір допоміжного матеріалу, що й при геоморфологічному картографуванні. Оконтурювання великих морфоструктур, виявлення закономірностей їх розміщення та визначення їх виду (прямі, звернені, гетерогенні) виконується тільки при зіставленні схеми геоморфологічного дешифрування з геологічними картами відповідних масштабів. Ефективність значно підвищується з залученням геофізичних матеріалів.

Проводячи структурно-геоморфологічний аналіз космічних знімків, складають морфоструктурному схему дешифрування з виділенням великих геоблоці і систем ускладнюють їх розривних порушень. Далі можлива будь-яка деталізація морфоструктурному схеми, тобто дешифрування морфоскульптури. Крім того, на підставі аналізу геоморфологічної схеми дешифрування виділяють дрібні морфоструктурних елементи, закономірна орієнтування яких дозволяє оконтуріть великі блоки.

На космічних знімках рельєф відображається досить чітко тільки для перевищень в десятки і навіть сотні метрів, тому для його вивчення використовуються різні індикатори, головним з яких є грунтово-рослинний покрив. Останній дозволяє вивчати рельєф у морфо-лого-морфометричні та генетичному відносинах. Генетичні типи рельєфу настільки характерні, що їх зображення на знімках дозволяє однозначно визначити їх тип.

Флювіального рельєфу - характеризується на знімках видимого діапазону звивистими смугами темнішого тону, ніж навколишні пустелі і степи в аридних районах. У гумідної районах мережу річкових долин добре відображається на знімках, завдяки інтразональних заплавній рослинності: луговий і лісової в сухостеповій зоні, болотяного - в лісовій. Це призводить до зображення долин темним тоном. У гірських лісових районах, навпаки, долини з незадернованнимі галечниковими заплавами зображуються світлим тоном на тлі зображення лісовий або лугової рослинності темного тону.

При вивченні морфології дельтових областей, можливо простежити динаміку берегової лінії і прідельтових областей: прориви і спуск озер, утворення нових плавневих озер, затоплення акумулятивних піщаних форм рельєфу, що вказує на прогинання і опускання внутрідельтових територій. Всі ці характеристики можуть бути отримані при порівнянні знімків різних років і топографічних карт багаторічної давності.

При дешифруванні по космічних знімках ерозійної мережі було виявлено, що при масштабі знімка 1: 2 000 000 можна отримати інформацію з повнотою відображення ерозійної мережі на топографічних картах масштабу 1: 100 000.

Еоловий рельєф характеризується малюнком зображення форм рельєфу в залежності від напрямку вітрового потоку. На космічних знімках знаходить своє відображення еоловий рельєф не тільки відкритих, але і закритих районів. Добре проглядаються еолові форми: дюни, пасма, прості і комплексні дюнні ланцюга, горбисті піски і т. д.

Крім рельєфоутворюючих діяльності вітру на знімках з космосу видно пилепесчание потоки, особливо в прибережних районах при переході від поверхні суші до акваторії.

Карстово-суфозійних рельєф розпізнається при оптимальних умовах зйомки і дешифруванні знімків з великим збільшенням. Форми рельєфу у вигляді суффозионно-просадних улоговини і западин, з якими пов'язана комплексність грунтового покриву, а також різний стан посівів сільськогосподарських культур добре відображаються на знімках

Гравітаційні форми рельєфу проглядаються по знімках гірських територій, де видно обвально-осипниє схили, делювіальні шлейфи, а на найбільш великомасштабних космічних знімках відображаються і відвальною-осипниє конуси виносу.

Льодовикові форми рельєфу у вигляді троговими долин з їх паралельними лініями «плечей» на схилах, кінцеві морени, що перегороджують великі долини, льодовикові озера, древній звичайно морений рельєф на рівнинних територіях, дуги кінцевих морен на Руській рівнині видно і можуть бути розпізнані за прямими дешіфровочной ознаками .

Рельєф берегів добре відображається на космічних знімках, де виділяються абразійні береги, що характеризуються різкістю берегових ліній, і акумулятивні береги з їх плавними формами. Світлим тоном виділяються вузькі смуги піщаних пляжів і кіс, добре видно витягнуті уздовж берегів лагуни, отчлененіе барами або косами.

Важливою особливістю космічних знімків є те, що вони дозволяють за прямими дешіфровочной ознаками виділити і стародавні берегові лінії: тон і текстура зображення відображають різні стадії формування сучасної морської сольовий рівнини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Аковецкій, В. І. Дешифрування знімків - М., Недра 1983

ЗМІСТ

1. Значення інженерної геології для проектування і будівництва промислово-цивільних споруд та їх експлуатації

2. Опис мінералів та гірських порід

3. Визначення. Класифікація грунтів

4. Основні показники фізичних властивостей грунтів, їх одиниці виміру

5. Грунтові відкладення, умови утворення та будівельні властивості

6. Методи визначення відносного і абсолютного віку порід, ери і періоди геологічної історії землі.

7. Сутність ендогенних процесів Землі. Схеми порушення форм залягання порід

8. Сутність екзогенних процесів Землі. Опис процесу (карст, морозне пучение)

9. Види води в грунтах. Умови залягання і рух, хімічний склад і агресивність по відношенню до будівельних конструкцій підземних вод. Закон Дарсі, коефіцієнт фільтрації. Тріщинні підземні води

10. Геологічні процеси в грунтах, обумовлені впливом підземних вод

Список літератури

1. Значення інженерної геології для проектування і будівництва промислово-цивільних споруд та їх експлуатації

ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ, - галузь геології, що вивчає верхні горизонти земної кори і динаміку останньої в зв'язку з інженерно-будівельною діяльністю людини. Розглядає склад, структуру, текстуру і властивості гірських порід як грунтів; розробляє прогнози тих. процесів і явищ, що виникають при взаємодії споруд з природного обстановкою, і шляхи можливого впливу на процеси з метою усунення їх шкідливого впливу.

Інженерна геологія зародилася в 19 ст. У Росії перші інженерно-геологічні роботи були пов'язані з будівництвом залізниць. доріг (1842-1914). У них брали участь А. П. Карпінський, Ф. Ю. Левінсон-Ліс-синг, І. В. Мушкетов, А. П. Павлов, В. А. Обручов та ін Як наука І. р. оформилася в СРСР до кінця 1930-х рр.. в результаті досліджень, пов'язаних головним чином з гідротехнічним будівництвом. У її розвитку велика роль належить Ф. П. Саваренський, І. В. Попову, М. М. Маслову, В. А. Приклонського, М. П. Семенову та ін

Яке велике значення інженерно-геологічних вишукувань для будівництва будь-якого за величиною і значимістю споруди, проектувальникам і будівельникам відомо не з чуток. дорожче стає будинок, зведений на недостатньо дослідженому ділянці. Адже під будівлею можуть виявитися підземні води, торф, просадні грунти У результаті - "криві" стіни, тріщини, вогкість і цвіль у підвалах та інше, що приносить певні складнощі при експлуатації будівель. Вода сприяє растворяемость різних хімічних сполук, в тому числі і агресивних, що призводить до несприятливого впливу на цементний розчин, кам'яну кладку, бетон. І хоча процес руйнування фундаменту непомітний, його наслідки відчутно позначаються на будівлі: порушується цілісність несучих конструкцій, пліснява та грибок проникають через підвал на верхні поверхи і "заражають" врешті-решт весь будинок. Дверні коробки й віконні рами деформуються, що стає причиною появи щілин і зазорів, через які будинок починає прискорено втрачати тепло. Паркет або будь-яке інше підлогове покриття під впливом вогкості жолобиться. Ремонт стає невідворотною. А він вабить нові витрати, причому без гарантії, що відновлювальні процеси не доведеться повторювати знову і знову. І в цьому вини будівельників як таких немає, першопричини криються в неякісній або несвоєчасної оцінки інженерно-геологічних умов будмайданчика

ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ІЗИСКАНІЯІ для будівництва забезпечують комплексне вивчення природних і техногенних умов території (регіону, району, майданчика, ділянки, траси) об'єктів будівництва, складання прогнозів взаємодії цих об'єктів з навколишнім середовищем, обгрунтування їх інженерного захисту та безпечних умов життя населення. На основі матеріалів інженерних вишукувань для будівництва здійснюється розробка передпроектної документації, в тому числі містобудівної документації та обгрунтувань інвестицій у будівництво, проектів і робочої документації будівництва підприємств, будівель і споруд, включаючи розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, експлуатацію та ліквідацію об'єктів, ведення державних кадастрів та інформаційних систем поселень, а також рекомендацій для прийняття економічно, технічно, соціально та екологічно обгрунтованих проектних рішень.

ТОПОГРАФО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ Наявність матеріалів інженерно-геологічних і геодезичних вишукувань на майданчику проектованого будинку дозволяє уникнути багатьох помилок проектування, будови і прокладання зовнішніх інженерних систем: правильно розташувати всі будови на відведеній ділянці, допоміжні приміщення всередині котеджу, які вимагають подачі води і відведення стоків хозфекальних , організувати відведення поверхневих вод з урахуванням рельєфу місцевості.

При облаштуванні автономного джерела водопостачання (колодязь або свердловина) і місцевих очисних споруд без інженерно-геодезичних і гідрогеологічних вишукувань просто не можна обійтися. Дослідження проводять для визначення несучих характеристик грунтів, складу та рівня грунтових вод. Характер грунту на ділянці диктує конструктивну будову фундаменту, можливість пристрою підвалу, спосіб прокладки комунікацій, тип очисних споруд і в цілому впливає на економічність будівництва.

Геологічні роботи включають:

· - Буріння;

· - Відбір проб грунту і води (на зведення будівлі - від 2 до 6 свердловин різної глибини в залежності від габаритів будівлі і складу грунтів);

· - Лабораторні випробування;

· - Складання звіту з рекомендаціями по типу фундаментів, способам прокладки комунікацій та заходам щодо їх захисту.

При дослідженні грунту враховуються такі основні показники:

- Пучинистість, то їсть сила, з якою грунт при впливі негативних температур буде виштовхувати із себе фундамент, труби і заглиблені очисні споруди. На основі отриманих даних прогнозують допустиму деформацію інженерних споруд і, відповідно, вибирають матеріали, способи будівництва та облаштування систем;

- Водонасиченому, тобто рівень грунтових вод. Знання цього показника допомагає, по-перше, визначити глибину майбутнього колодязя або приватної свердловини і, по-друге, дозволяє прогнозувати стійкість будівлі і прокладених комунікацій;

- Агресивність високопосадовців грунтових вод: у разі високої концентрації деяких хімічних сполук доводиться використовувати спеціальні марки бетону і думати про спеціальну захисту труб і кабелів.

нерозумно будувати чи реконструювати споруду, не знаючи точно геологічної будови ділянки (на яких грунтах буде монтуватися фундамент, фізико-механічних характеристик і несучої здатності грунтів під навантаженням, їх корозійної активності, режиму підземних вод і т.д. і т.п.), а отже - яку вибрати конструкцію і глибину закладення фундаменту. Одні й ті ж грунти ведуть себе по різному в результаті обводнення або промерзання, серйозно міняють свої характеристики в результаті руйнування їх природної структури та вологості.

Будівельні норми і правила встановлюють основні положення щодо визначення небезпечних природних впливів, що викликають прояви і (або) активізацію природних процесів, що враховуються при розробці передпроектної документації (обгрунтуванні інвестицій в будівництво об'єктів, схем і проектів районного планування, генеральних планів міст, селищ і сільських поселень і іншої документації), техніко-економічних обгрунтувань і робочої документації на будівництво будівель і споруд, а також схем (проектів) їх інженерного захисту.

У цих нормах і правилах є посилання на такі нормативні документи:

СНиП 10-01-94 "Система нормативних документів у будівництві. Основні положення ".

СНиП 11-01-95 "Інструкція про порядок розробки, узгодження, затвердження і склад проектної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд."

СНиП 1.02.07-87 "Інженерні вишукування для будівництва".

СНиП 2.01.01-82 "Будівельна кліматологія і геофізика".

СНиП 2.01.15-90 Інженерний захист територій, будівель та споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування ".

СНиП 2.06.15-85 "Інженерний захист територій від затоплення та підтоплення".

СНиП II-7-81 * Будівництво в сейсмічних районах ".

При проектуванні, будівництві та експлуатації будівель і споруд, а також при проектуванні їх інженерного захисту необхідно виявляти геофізичні впливи, що викликають прояви і (або) активізацію небезпечних природних (геологічних, гідрометеорологічних та ін) процесів.

Оцінка небезпеки виникнення геофізичних впливів у літосфері, гідросфері та атмосфері повинна проводитися на основі використання опублікованих і фондових даних про стан природного середовища, матеріалів комплексних інженерних вишукувань, які включають прогноз взаємодії проектованих об'єктів з навколишнім середовищем, і вихідних даних для розробки передпроектної та проектної документації відповідно з вимогами СНіП 11-01 - 95, СНиП II-7-81 * та СНиП 2.0.01-82.

При виявленні небезпечних геофізичних впливів і їх впливу на будівництво будівель і споруд слід враховувати категорії оцінки складності природних умов.

Для прогнозу небезпечних природних впливів слід застосовувати структурно-геоморфологічні, геологічні, геофізичні, сейсмологічні, інженерно-геологічні та гідрогеологічні, інженерно-екологічні, інженерно-геодезичні методи дослідження, а також їх комплексування з урахуванням складності природного і пріроднотехногенной обстановки території

Вже на стадії вибору будівельного майданчика необхідні найдетальніші вишукування. адже тільки на основі повної картини геологічної будови майданчика та фізико-механічних властивостей грунтів можна звести об'єкт без перевитрати бетону і гідроізоляційних матеріалів, якісно розрахувати конструкцію фундаменту та гідроізоляції з урахуванням всіх негативних факторів, сприяючи тим самим скороченню термінів і вартості будівництва. Але ніяк не навпаки - заощадивши на інженерно-геологічних вишукуваннях, вимагати від проектувальників здешевлення вартості будівництва.

Недостатнє вивчення інженерно-геологічних умов, а іноді ігнорування їх при проектуванні і будівництві нерідко призводять до ще більш грізним наслідків - аварій і руйнування споруд. Те, що вони повинні передувати проектним роботам, - аксіома. Тільки тоді замовник може бути упевнений в тому, що збудована будівля виявиться жорстким, нешаткою і неподтопляемим.