
- •Тема: Становлення етичної думки. Походження та історичні типи моралі (4 год.)
- •1. Мораль первісного суспільства
- •2. Етичні ідеї та система моралі Стародавнього Сходу та Заходу
- •2.1. Моральні ідеї в культурі Стародавнього Єгипту
- •2.2. Етика Стародавнього Вавилону
- •2.3. Етика Стародавньої Індії
- •2.4. Етичне вчення Стародавнього Китаю.
- •Питання для самоперевірки
- •Проблемні дискусійні запитання
Питання для самоперевірки
Назвіть особливості первісного суспільства та етичні взаємостосунки в середині общини.
Спрямованість етичної позиції в Стародавньому Єгипті.
Порівняйте морально-етичні ідеї в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
Назвіть етичні школи Давньої Греції та її основну проблематику.
Назвіть шляхи самопізнання в етиці Сократа.
Моральна проблематика Платона.
Етика Аристотеля: вчення про благо та доброчесність.
Поняття щастя та шляхи до нього в етиці еллінізму.
Вплив християнських ідей на етику доби Середньовіччя.
Етичні ідеї періоду апологетики.
Патристика про джерела добра та зла у світі.
Проаналізуйте основні етичні ідеї Августина Блаженного.
Етичні ідеї схоластики.
Основні етичні ідеї Томи Аквінського.
Особливості етики доби Ренесансу.
Специфіка етичних ідей Італійського Відродження.
Реформація, основні представники та їх етичні переконання.
Проблемні дискусійні запитання
Креаціонізм (від лат. creatio – створення) – релігійне вчення про створення Богом світу з нічого
Антропоцентризм (від грец. anthropos – людина і лат. centrum – центр) – філософський принцип, згідно з яким людина є центром Всесвіту, та посідає центральне становище у всіх міркуваннях. Позаяк, антропоцентричність пов’язана з екзистенційністю, то можна стверджувати, що українська філософська думка носить антропологічно-екзистенційний характер.
Пантеїзм (від грец. pan – все і theos – Бог) – філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнюється з природою, світом; розчиняє Бога у світі (природі) або навпаки природу в Бозі.
1 Мовчан В. С. Історія і теорія етики. Курс лекцій. Навчальний посібник. – Дрогобич: Коло, 2003. – С. 45.
2 Мовчан В. С. Історія і теорія етики. Курс лекцій. Навчальний посібник. – Дрогобич: Коло, 2003. – С. 45.
3 Етика: Навч. посіб. / за ред. В. О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 16.
4 Звичай бинтування китайці пов’язують з імператором Хоусжу, який начеб то наказав зробити золотий лотос заввишки 30см і змусив танцювати на ньому одну зі своїх наложниць. Аби вмістити всередині квітки, їй довелось туго забинтувати ноги, надавши їм вигляду «молодого місяця»