7. Порівнянні та непорівнянні поняття

У відношеннях між поняттями насамперед розрізняють порівнянні і непорівнянні поняття.

Порівнянними називаються поняття, що мають якісь спільні ознаки, які дозволяють зіставляти ці поняття. Наприклад, «менеджмент» і «маркетинг». Названі поняття належать до одного й того самого роду діяльності — управління.

Непорівнянними називаються поняття, які не мають спільних ознак, а тому порівнювати такі поняття неможливо. Наприклад, «банк» і «тролейбус». У порівнянних поняттях обся- ги повністю або частково збігаються, а в непорівнянних обся- ги не мають жод­ної спільної ознаки. Звідси випливає, що в  логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівнянні поняття. Порівнянні поняття бувають сумісними або несумісними.

8. Сумісні та несумісні поняття

Сумісними називаються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Існує три види відношень за сумісністю:  1) рівнозначність (тотожність); 2) перетин (перехресність, частковий збіг обсягів); 3) підпорядкування (субординація).

Відношення між обсягами понять зображуються за допомогою колових схем, або діаграм Ейлера, де кожне коло означає обсяг поняття.

Поняття, обсяги яких не збігаються ні повністю, ні частково, називаються несумісними. Існує три види несумісності: 1) співпідпорядкування (координація); 2) протилежність (контрарність); 3) суперечність (контрадикторність).

У відношенні співпорядкування перебувають два або більше видових понять, які підпорядковані родовому і між собою не перетинаються.

9. Типи відношень між сумісними поняттями

Відношення між обсягами понять зображуються за допомогою колових схем, або діаграм Ейлера, де кожне коло означає обсяг поняття.

1. Відношення рівнозначності (тотожності)

Рівнозначні (тотожні) поняття:

А — Тарас Шевченко;

В — автор «Кобзаря».

2. Відношення перетину

А — економіст;

В — соціаліст.

3. Відношення підпорядкування

А — юрист;

В — адвокат;

де А — підпорядковуюче,

В — підпорядковане поняття.

10. Типи відношень між несумісними поняттями

1. Відношення співпідпорядкування

А — телебачення;

В — радіо;

С — ЗМІ.

2. Відношення протилежності

А — мир;

В — війна.

3. Відношення суперечності

А — ринковий;

В — неринковий.

11. Загальна характеристика логічних операцій над поняттями

Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться ці операції, то останні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, г) узагальнення і обмеження понять.       А. Операція складання понять полягає в об'єднанні двох чи кількох класів у один клас.       Так, операція складання понять "обвинувальний присуд" і "виправдувальний присуд" полягає в об'єднанні класу обвинувальних присудів з класом виправдувальних присудів у один клас, або в одне поняття “присуд”.

За допомогою операції складання можна об'єднати класи (поняття), що перебувають між собою у найрізноманітніших відношеннях: тотожності, підпорядкування, перехрещення, супідрядності, суперечності, протилежності.

 Під час операції складання понять часто користуються сполучником "або". Він уживається не в розділювальному, а в єднально-розділювальному значенні.     

Б. Операція множення понять полягає в пошуку таких предметів (елементів), котрі входять одночасно до класу обох помножуваних понять.

     Операцію множення можна проводити з поняттями, що перебувають між собою у різних відношеннях.

          В. Операція заперечення поняття А полягає в утворенні нового поняття - не-А, обсяг якого, складений з обсягом поняття А, становить логічний клас сфери предметів, про яку ми розмірковуємо.