84. Права, за якими судиться малоросійський народ

Став результатом роботи кодифікаційної комісії, яка почала роботу в 1728 за царським указом в м. Глухів. Склад комісії: 15 чоловік, але особи мінялися, квоти зберігалися. Представники: генеральної військ старшини, від київського магістрату, єпископ від церкви і видатні викладачі-правники того часу. 1743 і переданий рос уряду, затверджений уряд.сенатом, декілька раз відсилався на доробку, ніколи не був затверджений імпер.владою. Джерела: Правові звичаї, Литовські статути 1588, 1614, 1618рр. 5 збірників магдибурського права, нормативні акти гетьманської влади, царські укази, судова практика. Структура: передмова, 30 розділів, 531 артикул, інструкція кодифікаційної комісії, перелік військ. служб. чинів гетьманщини, пояснення цитат, що наводилися в його тексті, алфавітний реєстр. Зміст: норми майже всіх галузей права. знав інститути власності і володіння, сервітути і заставне право. розрізняв право власності на рухоме майно, на спадкове і набуте майно. Розрізнялися зобов'язання з договорів і зобов'язання із заподіяння шкоди. Детально регламентувалися договори купівлі-продажу, міни, позички, особистого і майнового найму, поклажі, поруки, зберігання. Важливою рисою кримінального права був його приватно-правовий характер. Переслідування злочину було в основному приватним. Передбачалися злочини проти релігії, проти "честі і влади монаршої", проти життя, тілесної недоторканості, майна, статевої моралі Найвищим судом був Генеральний Військовий Суд, підпорядкований безпосередньо гетьманові. Основну кількість справ вирішували полкові, сотенні і сільські суди. Всі судові органи формально були виборними. Значення: офіційно ухвалений не був, але фактично , суди на нього посилалися. Був 1 джерелом права при проведенні наступних актів.

85. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року.

Зявився разом із відновленням Гетьманського правління в Україні за ініціативи гетьмана Кирила Розумовського. Автор – вчений Федір Чуйкевич. Це були приватні кодифіційні роботи.

Джерела: Литовський Статут 1614 року, «Зерцало Саксонів», «Порядок прав магдебурзьких Троїцького», «Трибунал Луцький» 1581 року, «Польські конституції», королівські укази, російськи акти, звичаєве право України, попередні українські збірники.

Структура складає 6 частин:

1.Про докази 2. Про рочки і роки. 3. Про процес. 4. Про апеляції. 5. Про виконання суду. 6. Про посох, вінок і про вінок.

1754 – був дописан розділ «Про апеляції».

1755 – 2 розділ мав додаток «Про давність земську».

Цей кодекс вміщував в собі норми процесуального, цивільного і кримінального права.

Історичне значення: на основі цього збірника гетьман Розумовський в 1760-63 рр. провів в Україні судову реформу:

• Місцеві, полкові, сотенні суди були ліквідовані.

• Утворено 20 судових округів, в кожному утворено по 3 суди: Земський, Підкоморський, Гроцький.

86. Зібрання малоросійських прав 1807 року.

Це визначна пам'ятка кодифікації права України, яка містить норми майнового, сімейного та спадкового права, почерпнуті з численних джерел XVI - XIX ст. Укладена у квітні 1804 р. - грудні 1807 р. шостим відділенням Експедиції приватних узаконень під керівництвом надвірного радника Ф. Давидовича на основі гетьманських пунктів і грамот, "Прав, за якими судиться малоросійський народ", Литовських статутів, збірників Магдебурзького, Хелмінського і Саксонського права та екстрактів з указів, інструкцій і закладів Правительствуючого сенату "по малоросійській частині". Зібрання малоросійських прав 1807 р. складається з трьох відділень, п'яти книг та 43 глав.

   «Собрание малороссийских прав» - це був по суті кодекс реально діючих норм цивільного пра­ва. Наприкінці 1807 р. відредагований рукописний примірник цього кодексу був переданий у другу експедицію кодифікаційної комісії. Там він і залишився на довгі роки у зв'язку з призупиненням загальноправової політики,  спрямованої на формування єдиного правового поля Росії і України

     Збірник складався з трьох частин, викла­дених у п'яти книжках. Частини поділені на розділи (всього 42), а розділи – на параграфи (всього 1377).

 Перша частина викладена в одній книжці під назвою «Cобрание Малороссийских прав касательно лиц по данным от присудствия коммисии оглавлениям». У цій час­тині викладені правові норми, що визначали право-здатність і дієздат­ність особи, порядок взяття шлюбу, майнові та особисті взаємовідносини подружжя, батьків і дітей. Наприклад, неповнолітніми вва-жались: жінки – до досягнення ними 13 річного віку, чоловіки – до 18 років. Жінка, яка досягла 13 років може вступити в шлюб.

Друга частина збірника мала назву " Выписка из прав в  Малороссии употребляемых, учиненная по руководству на II-е отде­ление о деяниях". Право­ві норми систематизовані в таких розділах: "Про дії взагалі", Про дії особистості", "Про договори", "Про дії недозволені". До цієї частини додано список цін на майно. Зміст другої частини свідчить про те, що тут викладені норми зобов'язального права, в тому числі з питань, що стосуються осуднос-ті, виявлення волі, договорів та зобов'язань, що з них випливають. Наприк-лад, в розділі  11. «Про договори» йдеться про те, що «предмет договоров  заключается в свободной каждаго воле распоряжаться вечно по своему изво-лению собственным имением.»[1]

  Третя частина "Зібрання Малоросійських прав" 1807 р. складала­ся з трьох книг, що мають аналогічну назву – "Выписка из прав  Малороссии употребляемых, учиненная по руководству на III-е отде­ление о вещах или имении". У цій частині вміщені правові норми, що регулювали майнові від-носини: про володіння і власність, способи набуття права власності, про спадщину, земельне і оброчне право, про давність.

Джерелами  "Зібрання Малоросійських прав" 1807 р. були : третій Ли-товський статут, "Саксонське Зерцало", право Хелмінське, право  Магдебур-зьке, "Порядок прав цивільних". У двадцяти випадках посилання відсутні. Але у вступі зазначено,  що ці параграфи розроблені на підставі звичаїв.

    У цілому в зібранні, його додатках і поясненнях систематизовані правові норми, що визначали основні риси цивільного і сімейно-шлюбного права та права спадщини.

"Зібрання Малоросійських прав" 1807 р. являє собою перший проект цивільного кодексу Украї­ни. Цей збірник, як і більшість попередніх, офіцій-ного затвердження не дістав.Пізніше «Зібрання малоросійських прав», як удалий збірник реально чинних норм цивільного права Лівобережжя, було частково включено до Зводу законів Російської імперії (1833р.)

  Таким чином, «Зібрання малоросійських прав» і нині залишається цін-ним джерелом знань про право України XVIII — першої половини XIX ст. У ньому чи не вперше в дореволюційній історії було систематизовано норми цивільного права, зокрема про спадкування, власність, сімейно-шлюбні та інші правовідносини. За змістом — це збірник феодального права. На відміну від попередніх збірників XVIII ст. у ньому знайшли відображення ті правові зміни, що відбулися в Україні у зв'язку з розкладом феодалізму і зміцненням капіталістичних відносин.