- •1. Джерела та основні риси права рабовласницьких держав на території України 7 ст. До н.Е. – 4 ст. Н.Е.
- •2. Джерела права Київської Русі 9-14 ст. Ст
- •3. Джерела права Литовсько-Руської держави 14 -16 ст.
- •4 Джерела права Гетьманської України др..Пол. 17-18 ст.
- •5. Джерела права України в складі Російської імперії кінець 19-20 ст..
- •6. Джерела права Східної Галичини, Пн. Буковини і Закарпаття в складі Австро-Угорської держави другої половини 18 – поч.. 20 ст.
- •7. Джерела Магдебурзького права в містах України хіv-XIX
- •8. Джерела права та законодавства Украхнської народної республіки
- •9 Джерела та основні риси права Української держави (Гетьманат Скоропадського)
- •10.Джерела права та зміни в законодавстві директорії унр
- •11. Джерела права та основні риси права зунр
- •12. Джерела права Радянської України 1917-1922
- •13. Джерела права урср в склады срср 1922-1991 рр.
- •14 . Кодифікація права в Україні хviiIст причина та наслідки
- •15.Кодифікація права в Україні в першій половині хіХст ,причина т анаслідки її проведення
- •16. Перша кодифікація радянського законодавства в україні 1922-1929р
- •17. Друга кодифікація Радянського права в Україні 50-80р хХст та наслідки
- •18.Правове забезпечення буржуазно-демократичних реформ 60-70р хіХст в Рос. Імперії
- •19. Джерела та риси права Запорізької Січі
- •20.Законодавство контрреформ
- •21.Надзвичайна юстиція 1906-1907
- •22. Реорганізація прокуратури та адвокатури
- •23 Столипінська реформа
- •24 .Входження Західної України і Північної Буковини до складу урср:
- •Юридичне оформлення приєднання Закарпаття та Кримської області до урср
- •Українське звичаєве право
- •Еволюція Радянського виборного права за Конституціями урср 1919 та 1937 років
- •Джерела права та законодавство України в складі Речі Посполитої хvі — хvііі ст.
- •Нормативні акти церковного права
- •Рецепція Візантійського права в Київській Русі
- •31.Кодифікація права у великому князівстві литовському 2го пол. 15-16 ст.
- •32. Кодифікація загальнодержавного права в рос. Імперії 2ї чверті 19 ст ,її результати та наслідки для україни
- •33. Кодифікація загальнодержавного права в рос. Імперії 2ї пол 19 ст-поч. 20ст ,її результати та наслідки для україни
- •34.Причини та мета реформування системи права та системи законодавства України 1991-1996 рр
- •35. Загальносоюзне законодавство в період великої вітчизняної війни 1941-1945 рр
- •38.Поняття зобов язаннь Київської Русі
- •39.Поняття та види злочину в Київській Русі
- •40.Мета і система покарань в праві Київської Русі. Види покарань
- •41.Основні стадії судового проц.
- •42.Поняття речового права в литовсько-руській державі
- •43. Право зобов’язальне в Литовсько-Руській державі
- •44. Родинне право в Литовсько-Руській державі
- •45. Кримінальне право в Литовсько-Руській державі
- •46. Мета і система покарань в кримінальному праві Литовсько-Руської держави
- •47. Статутне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •48. Ковне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •49.Поняття та види злочинів в кримінальному праві Гетьманської України
- •50. Мета і сис-ма покарань в кримінальному праві Гетьманської України
- •52. Цивільне право в Україні в складі Російської імперії(хіх – поч. ХХст)
- •53. Кримінальне право в Україні у складі Рос.Імперії.
- •54.Цивільний і кримінальний процес за судовими статутами 1864-1865
- •55. Зміни в кримінальному і адміністративному законодавстві України в складі Російської імперії
- •56. Становлення українського радянського права 1917-1922 рр.
- •57. Право власності та право зобов’язань за Цивільним кодексом усрр 1922 року
- •58. Поняття та види злочинів, мета і система покарань за Кримінальним кодексом 1922 року
- •59. Основні засади судового процесу права за Кримінально-процесуальним кодексом
- •60. Репресивне законодавство срср і урср 30 р. 20 ст.
- •67. Сервітутне право Гетьманщини
- •68. Зобовязальне право Гетьманської України
- •69. Поняття та види злочинів за Кримінальним Кодексом урср 1961 р.
- •70. Поняття права власності та права зобов’язання за Цивільним кодексом 1963 р.
- •71. «Руська правда»
- •72 . Судебник Казиміра
- •73. Устава на волоки 1557 року.
- •74. Статут Великого князівства Литовського 1588 р.
- •75. Жалувана грамота Казиміра
- •76. Люблінська унія
- •77. Ординація Війська запорозького
- •78. Статті б. Хмельницького 1654 р.
- •79. Гетьманські статті 17-18 ст
- •80. Конституція Пилипа Орлика
- •81. Конституція 3 червня 1730
- •82. Інструкція судам 1730
- •83. Процес короткий приказний
- •84. Права, за якими судиться малоросійський народ
- •85. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року.
- •86. Зібрання малоросійських прав 1807 року.
- •87. Звід законів західних губерній 1807 року.
- •88. Звід законів російської імперії редакції 1842 року, його стуктура і зміст
- •89. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р., його стуктура і зміст
- •90. "Загальне положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності»
- •92. Основні закони Російської імперії
- •93. Статут про державний устрій, права і вольності унр (Конституція унр) —
- •96. Закон срср «Про судоустрій»
- •98. Адміністративний кодекс усрр 1927 р.
- •99. Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни —
- •103. «Кримінальне уложення Терезії»
- •104. «Указ Урядовому Сенату про доповнення деяких постанов діючих законів, що стосуються селянського землеволодіння і землекористування» 1906 р.
- •105. Примірні статути сільськогосподарської артілі 1930-1936 рр.
67. Сервітутне право Гетьманщини
На основі аналізу цивільно-правових норм Кодексу і судових справ, зокрема цивільних, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України, обгрунтовано підстави виникнення та припинення володіння. Зроблено висновок, що інститут володіння, за Кодексом, мав важливе значення для утвердження й розвитку права власності і сприяв виникненню та зміцненню нових товарно-грошових відносин у період Гетьманщини.
Проаналізовано права на чужі речі за Кодексом 1743 року. Встановлено, що цивільне право Гетьманщини до прав на чужі речі відносило сервітути, які поділяли на речові й особисті. У Кодексі значну увагу приділено сервітуту володіння і користування чужим нерухомим майном (узуфрукт).
У дисертації вперше в історико-правовій літературі зроблено спробу дати глибокий юридичний аналіз підстав виникнення та припинення прав на чужі речі, що підтверджується архівними матеріалами. Регламентація в Кодексі прав на чужі речі свідчить про чітке визначення поведінки суб’єктів права власності. За допомогою цього правового інституту регулювали і удосконалювали економічні відносини тогочасного суспільства.
На думку автора, цивільно-правові ідеї й положення речового права Гетьманщини, закріпленого у Кодексі 1743 року, набули дальшого розвитку і удосконалення в пізніші часи. Окремі ідеї були покладені в основу становлення і розвитку цивільного законодавства України у радянський період.
У чинному Цивільному кодексі України речові права розглянуті обмежено. Це зумовлено тим, що цивільне право всупереч його природі перебувало під значним впливом публічного права. Тому в цивільному законодавстві не набуло розвитку право забудови, не розглядалися як об’єкти цивільного обігу земля та інші природні ресурси, які визначалися тільки як об’єкти державної власності, тощо.
Категорія речових прав знайшла свій новий розвиток у проекті Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 року, де речові права посіли належне їм місце. Введено спеціальну главу “Загальні положення про речове право”, де крім визначення поняття речових прав проведена їх диференціація, згідно з якою до них віднесено: право власності, право володіння, сервітутні права, право користування чужою землею для забудови (суперфіцій), застава, а також інші речові права. Перелік речових прав не є вичерпним, що дає змогу розвивати їх правове регулювання і допомагає більшою мірою задовольняти потреби людини.
Аналіз “Загальних положень про речове право” вищезгаданого проекту Цивільного кодексу України дає підставу стверджувати, що його автори спиралися на національний досвід законотворення, зокрема становлення і розвиток речового права Гетьманщини за Кодексом 1743 року.
Підкреслено, що речові права у Гетьманщині забезпечувалися захистом з боку державних органів і що було два види захисту речових прав: віндикаційний та негаторний позови. На основі аналізу цивільно-правових норм Кодексу та матеріалів судових справ, зокрема цивільних, доведено, що для захисту права власності, права володіння і права на чужі речі встановлювали єдиний судовий порядок їх захисту.