3.2. Рада п'ятисот.

Створена Рада, як зазначалось, Клісфеном. Членів Ради обирали за жеребом у кожній філі - по 50 чоловік не молодших ЗО років. Особи, обрані у Раду - булевти, проходили спеціальну перевірку Радою попереднього скликання - виясняли громадянську позицію булевтів, політичні погляди, моральність, відсутність компрометуючих фактів, боргів та ін. У разі виявлення якихось негативних відомостей булевта переобирали, Раду обирали на один рік і переобирати булевтів можна було тільки один раз. Булевти складали клятву.

Члени буле одержували жалування у розмірі 6 обалів (обал - 6 коп. золотом) щоденно. [11] 2) Під час засідань вони накладали на голови миртові вінки (на знак виконання державних функцій), у театрі, на видовищах їм виділяли кращі почесні місця.

Після закінчення строку повноважень кожен булевт складав звіт про свою роботу. За здійснені злочини булевти притягались до кримінальної відповідальності. Рада 500 виключала булевта із свого складу, його могли віддати до суду і кинути до в'язниці.

Рада засідала щоденно, крім святкових і траурних днів. На засіданнях могли виступати з власної ініціативи, або викликані для цього службові особи держави. У разі потреби її збирали у повному складі у спеціальному приміщенні - булевтерії, або у храмі Деметри, або в інших місцях.

Компетенція Ради 500 була досить широкою. Це був своєрідний уряд країни. Вона охоплювала законодавчу, виконавчу і судову сферу. Вона попередньо слухала і готувала усі питання які виносили на обговорення народних зборів, пропонуючи свій проект рішення. Без рішення Ради збори не могли прийняти жодного закону чи іншої відповідальної постанови.

Рада 500 відала також впровадженням прийнятих законів у життя. Вона повинна була точно дотримуватись рішень народних зборів. Проте, нерідко збори залишали Раді широке поле діяльності і навіть надавали їй майже необмежені повноваження щодо реалізації законів.

Раді належали повноваження у сфері фінансового управління. Вона визначала джерела державних прибутків, статті витрат, відала всіма надходженнями в державну скарбницю, стягувала державні борги, здійснювала продаж конфіскованого майна, розподіляла допомогу малозабезпеченим громадянам. Відала випуском грошей.

У галузі цивільної адміністрації Рада здійснювала все поточне управління країною, контролювала діяльність усіх органів адміністрації і службових осіб, могла порушити справу про притягнення їх до відповідальності.

Рада відала дипломатичними зносинами з іншими державами: приймала чужі і виряджала свої посольства, вела переговори, укладала міжнародні угоди, заслуховувала звіти афінських постів про виконання ними доручених справ та ін.

Раді належала також судова влада. Спочатку вона була широкою, але з IV ст. до н. е. скоротилась, бо чимало судових повноважень Ради перейшло до народних зборів і геліеї. Все ж до Ради надходили заяви про державні злочини, службові порушення та ін. Однак право щодо покарання винних у неї були

15 обмежені: вона могла накладати штраф - до 500 драхм, але й такий вирок можна було оскаржити в геліею.

Рада піклувалась про храми, громадські будівлі, влаштовувала свята та ін.