1.3. Реформи Клісфена

З іменем Клісфена пов’язана подальша демократизація афінського політичного ладу.

У 509 р. до н.е. він провів державні реформи, які призвели до остаточної ліквідації залишків родового ладу.

Реформи :

• введення нового адміністративного поділу, побудованого на територіальному принципі. Насамперед, Клісфен ліквідував чотири родові племена і натомість запровадив територіальний поділ: поділив Аттіку на 10 територіаль­них філ. При цьому враховувався природний поділ країни на три ос­новні регіони: міський (Афіни), прибережний і внутрішній. У двох перших переважав демос, у третьому — аристократія. Кожна філа поді­лялася на три частини — триттії: по одній з кожного регіону. Отже, всього було 30 триттій. Вони, в свою чергу ділилися на 10 демів (тобто всього 100).

• Кожного афінського громадя­нина було приписано за місцем проживання до якогось дему. Прина­лежність ця була спадковою.

• Називати себе родовим походженням за­боронялось. Кожен громадянин поруч зі своїм іменем повинен був за­значати ще й назву дему.

• Тільки приналежність до дему давала грома­дянам повноправність.

Метою реформи було змішати населення, роз’єднати роди і тим послабити силу євпатридів.

• Рада чотирьохсот була замінена на раду п’ятисот ( по 50 чоловік від кожної філи).

• При Клісфені були також розширені ряди афінських громадян шляхом надання багатьом метекам громадянських прав.

• Була створена колегія десяти стратегів (по 1 від кожної філи).  Головно це були військові вожді, але не тільки — вони мали також важ­ливі адміністративно-політичні повноваження.

• був введений остракізм (суд черепків). Остракізм був формою таємного голосування, при якому кожен голосуючий писав на черепку ім’я людини, що здавалась йому небезпечною для існуючого ладу. За більшістю голосів таку людину виганяли з Афін на десять років (згодом на п'ять) без позбавлення громадянських чи будь-яких майнових або спадкових прав.

Отже, реформи Клісфена, завдавши остаточного удару пережитім родоплемінного устрою, завершили так звану епоху політичних еволюцій і формування афінської державності.

2. Демократизація державного ладу Афін внаслідок реформ Ефіальта та Перікла

Подальша демократизація афінського державного ладу пов’язана з іменами Ефіальта і Перікла. У 462 р. до н.е. афінська демократія під керівництвом Ефіальта провела через народні збори закон про позбавлення ареопага всіх політичних функцій. Він був позбавлений права накладати вето на постанови народних зборів, передавши це право геліеї. Право контролю за посадовими особами і нагляд за виконанням законів перейшли до ради 500 і народних зборів, але головним чином до геліеї. Скоротилась судова компетенція ареопага: за ним залишились лише релігійні справи і деякі кримінальні. Відбулося дальше зниження майнового цензу для зайняття посад архонтів: до них допущено третій роз­ряд громадян — зевгітів. Після вбивства Ефіальта афінську демократію очолив Перікл. Період правління Перікла вважався "золотим віком" Афін, епохою їх найвищого розвитку. Перікл також провів низку реформ. Він, зокрема, зрівняв усіх гро­мадян у політичних правах і допустив їх, незалежно від розряду, тобто від майна, до будь-якої посади в державі. Щоб зробити доступ незаможних представників населення до державної служби реальним, Перікл домігся через Народні збори вве­дення оплати за державну службу. Ввели оплату і за військову службу. Всі державні посади обирали за жеребом, щоб усі кандидати були рівноправними, ніхто, особливо знать, не міг скористатися своїм впливом, розгортати закулісну діяльність. Відкритим голосуванням обирали тільки стратегів і скарбників, оскільки вважалось, що для цих посад потрібна спеціальна підготовка.

Дбаючи про розвиток науки і мистецтва, просвіти, Перікл сприяв їхньому розвиткові. Для найбідніших громадян він увів оплату так зва­бних театральних грошей, щоб усі могли відвідувати театри.

Але у V ст. до н.е. Афіни вступили у смугу кризи. Переживаючи внутрішні суперечки розпочинається боротьба Афін зі Спартою та ін. грецькими державами так званого Пелопонеського союзу, який очолювала Спарта. У цій боротьбі перемогла Спарта. У 340 р. до н.е. Афіни разом зі всією Грецією були включені Олександром Македонським до Македонської імперії. У ІІ ст. до н.е. Афіни і вся Греція перетворилися в провінцію Римської держави.

3. Державний лад Афін V-IV ст.. до н.е.

3.1. Народні зібрання

3.2. Рада п’ятисот

3.3. Галіея, Афінська армія. Поліцейські функції

Найважливішими органами державної влади Афін у період існування демократії були: Народні збори - агора. Рада - буле та виборні посадові особи - стратегі, архонти та інші. [11] 1) У законодавстві і контролі за управлінням державою деяку участь брали судові органи: ареопаг (до реформи 462 р. до н.е.) і геліея.