3 Напрям коливань перевіряють на прикладі зерна біотиту, яке має бути найбільше забарвленим у положенні, паралельному до вертикальної нитки мікроскопа.

У мінералах з великим двозаломленням простежують кольорові лінії складної форми, які називають лемніскатами (вони нагадують кольорові вісімки). Для визначення оптичного знака мінералу потрібно, обертаючи столик мікроскопа, поставити ізогіри у квадранти II та IV (див. рис. 18); у цьому положенні площина оптичних осей збігається з напрямом руху компенсатора. Для оптично додатних мінералів гострою бісектрисою між оптичними осями слугує вісь індикатриси Ng. У цьому випадку з внутрішнього увігнутого боку ізогір (що відповідає квадрантам II та IV) з’явиться оранжево-червоне інтерференційне забарвлення, на зовнішньому опуклому (цей проміжок відповідає квадрантам I та III, які “злилися” між собою) - синьо-зелене. Для оптично від’ємних мінералів гострою бісектрисою кута між оптичними осями є вісь Np, тому поділ інтерференційних кольорів у цьому випадку буде зворотним (рис. 19).

1 Які мінерали називають ізотропними, які анізотропними? Чому?

2. Що таке оптична вісь?

3. Дати визначення оптичної індикатриси.

4. Яку форму має оптична індикатриса в:

а) мінералах ізотропних;

б) мінералах анізотропних?

2. Як розрізняють оптично додатні і оптично від’ємні кристали?

3. Як визначається оптичний знак мінералів у двовісних кристалах?

48