- •2. Методи наукових економічних досліджень
- •3. Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема № іеед-де-2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Особливості східного рабства
- •Економічна думка стародавнього світу
- •Тема № іеед-де-3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е.–V ст. Н.Е.)
- •2 . Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного
- •4. Економічна думка античного світу
- •Тема № іеед-де-4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя
- •2. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка
- •Розвиток ремесел і міст у Середньовіччі.
- •Зростання торгівлі, розвиток банківської системи і кредиту
- •Економічна думка Середньовіччя
- •Тема № іеед-де-5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI–перша половина XVII ст.)
- •Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південо-Східної та Східної Європи
- •3. Меркантилізм та його історичне значення
- •Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку.
- •Класична школа політичної економії
- •Еволюція класичної політичної економії в першій половині хіХст.Формування соціалістичних ідей
- •Тема № іеед-іе-2. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX–початок XX ст.)
- •Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •Формування світового ринку
- •Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •Формування і розвиток історичної школи
- •Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема № іеед-іе-3. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина XIX–початок XX ст.)
- •Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •3. Суть індустріалізації в Україні. Її найважливіші фактории
- •4.Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення Зрушення в сільському господарстві
- •Зародження і розвиток української кооперації
- •6. Фінанси та кредит
- •7. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці хіх – початку хх ст
- •Тема № іеед-іе-4. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •2 . Світова економічна криза 1929 -33 рр. І економічний розвиток країн у 30-х роках хх ст.
- •3. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •4. Неокласичні теорії на початку хХст.
- •Модуль 3
- •Тема № іеед-пе-1. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7.Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема № іеед-пе-2. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX–початок XXI ст.)
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема № іеед-пе-3. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •2. „Воєнний комунізм” і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •6. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х першій половині 80-х років хх ст.
- •6. Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині 80-х років хх ст.
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної системи
- •Тема № іеед-пе-4. Формування засад ринкового господарства в україні (90-ті роки XX ст.)
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Література
Тема № іеед-де-2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
2. Особливості східного рабства.
3. Економічна думка стародавнього світу.
Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Людина з’явилась понад 3 млн. років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біологічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада до родової та сусідської громад, племен та їхніх союзів, зародження державності, виникнення на рубежі 4 – 3 тис. до н.е. стародавніх цивілізацій.
Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт ), бронзовий і ранній залізний віки.
Найважливіші риси первісної доби:
- перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства;
- існування роду як господарської одиниці.
Палеоліт, або давній кам’яний вік ( 3 млн. – 10 тис. років тому). Протягом його знаряддя праці еволюціонували від палки і примітивних кам’яних знарядь до мікролітів ( невеликих відщепів і пластин ). Поширилось використання кістки і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100. Головні заняття – збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилась видобувати вогонь. З’явились постійні житла.
Мезоліт або середній кам’яний вік. Поряд із збиральництвом і полюванням існувало рибальство вудкою. Здійснені перші спроби приручити диких тварин Виник водний транспорт. Характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З’явилися макроліти – кам’яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири. Неоліт або новий кам’яний вік. Утверджуються різні галузі відтворюючого господарства. Складовою частиною цієї епохи був мідний вік, або енеоліт, коли відтворююче господарство стало домінуючим. Розвивалося общинне ремесло, розводили велику й дрібну худобу, використовували перший штучний матеріал - кераміку, зародилося прядіння і ткацтво, з’явився ткацький верстат. Виник наземний транспорт ( лижі, віз, сани, волокуша). Остаточно завершилося формування техніки обробки каменю.
За мідним віком настав бронзовий. Рисами його були: існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного й регіонального характеру.
Залізний вік ( II – I тис. до н.е.). Основними ремісничими професіями Були ковалі, зброярі, гончарі, будівельники.
Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового
продукту створили економічні умови для виникнення держав. Перші держави утворилися на Стародавньому Сході ( Єгипет, Індія, Месопотамія ) на зламі неоліту і бронзової доби.
Особливості східного рабства
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н.е. Склалися два типи господарської організації – східне і античне рабство.
Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. У Стародавньому Єгипті. Розвивалося землеробство на високоурожайних поливних землях долини Нилу. Тваринництво витіснило мисливство. Найажливішим господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Високого рівня розвитку досягла обробка каменю. На півночі Єгипту переважав розвиток тваринництва, а на півдні - землеробства, що стало причиною розвитку жвавої торгівлі.
Найважливішими державами межиріччя були Шумер, Ур, Ніппур, Урук та інші (IV – III тис. до н.е ).
Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії і Китаю. У IV тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовляли як з металу, так і з каменю. У II – I тис. до н.е. спостерігалося швидке піднесення економіки Індо-Ганзької долини. Високим був розвиток ремесел – ковальства, ткацтва, гончарства, ювелірні вироби. Індія включилася в обмінну торгівлю.
З’явилися купці, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще малорозвинений.
Рабство мало патріархальний характер. Сільська община зберігала домінуюче становище в економіці. Як підсумок особливостей східного рабства можна визначити наступне: головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовласницьким виробництвом; раби належали в основному державі, праця рабів використовувалася непродуктивно, тобто, для обслуговування рабовласників, будівництва пірамід, каналів тощо; східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські й рабовласницькі елементи.