
- •2. Методи наукових економічних досліджень
- •3. Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема № іеед-де-2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Особливості східного рабства
- •Економічна думка стародавнього світу
- •Тема № іеед-де-3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е.–V ст. Н.Е.)
- •2 . Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного
- •4. Економічна думка античного світу
- •Тема № іеед-де-4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя
- •2. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка
- •Розвиток ремесел і міст у Середньовіччі.
- •Зростання торгівлі, розвиток банківської системи і кредиту
- •Економічна думка Середньовіччя
- •Тема № іеед-де-5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI–перша половина XVII ст.)
- •Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південо-Східної та Східної Європи
- •3. Меркантилізм та його історичне значення
- •Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку.
- •Класична школа політичної економії
- •Еволюція класичної політичної економії в першій половині хіХст.Формування соціалістичних ідей
- •Тема № іеед-іе-2. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX–початок XX ст.)
- •Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •Формування світового ринку
- •Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •Формування і розвиток історичної школи
- •Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема № іеед-іе-3. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина XIX–початок XX ст.)
- •Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •3. Суть індустріалізації в Україні. Її найважливіші фактории
- •4.Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення Зрушення в сільському господарстві
- •Зародження і розвиток української кооперації
- •6. Фінанси та кредит
- •7. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці хіх – початку хх ст
- •Тема № іеед-іе-4. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •2 . Світова економічна криза 1929 -33 рр. І економічний розвиток країн у 30-х роках хх ст.
- •3. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •4. Неокласичні теорії на початку хХст.
- •Модуль 3
- •Тема № іеед-пе-1. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7.Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема № іеед-пе-2. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX–початок XXI ст.)
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема № іеед-пе-3. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •2. „Воєнний комунізм” і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •6. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х першій половині 80-х років хх ст.
- •6. Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині 80-х років хх ст.
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної системи
- •Тема № іеед-пе-4. Формування засад ринкового господарства в україні (90-ті роки XX ст.)
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Література
Формування і розвиток історичної школи
Засновниками історичної школи були В.Рошер, Б.Гільдебрант, К.Кніс. Критичне ставлення до класичної школи об'єднує їхні теорії, але головне – це намагання визначити й простежити тенденції суспільного розвитку, а потім вплинути на нього, не обмежуючись теоретичними узагальненнями. На їхній погляд, саме пасивність є головним недоліком класичної політекономії. Історичний метод дослідження представників цієї школи характеризується аналізом економіки й економічної поведінки з погляду всіх історичних аспектів людського життя: історії розвитку культури, науки, мистецтва, індустрії, релігії, моралі, державних інституцій, тобто кожен елемент цивілізаційного процесу стає предметом уваги.
Лідером історичної школи був В.Рошер (1817 – 1894рр.). Він був рішучим поборником еволюційного шляху розвитку суспільства. Він вважав будь-яке революційне перетворення злом, оскільки наслідки його завжди непередбачувані, а хаос, як невід'ємний супутник переворотів, заважає розвитку започаткованих прогресивних явищ. Історія сама торує собі шлях мирним шляхом "позитивного права", а нація може бути учасником цього процесу під керівництвом держави.
У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилась нова історична школа, ядро якої склали Г.Шмоллер (1838-1917рр.), Л.Брентано (1844 – 1931рр.) і К.Бюхер (1877 – 1930рр.). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати "старою", полягала в тому, що її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій в політиці об'єднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей в суспільстві - і намагання розробити конструктивні програми "класового миру" і соціального партнерства. Саме її представники заклали основи буржуазно-реформістських концепцій соціальної політики. Водночас своїм важливим завданням ця школа вважала теоретичну й ідеологічну боротьбу з марксизмом як новою впливовою течією в робочому русі.
Сприйнявши основний постулат «істориків» про специфіку історичного шляху кожної нації, вони довели його до повного заперечення будь-яких закономірностей у суспільному розвитку. Навіть в історії окремої країни важко, на їхню думку, визначити якусь спільну траєкторію руху, до якої зводиться еволюція різних господарських форм і інститутів. Специфіка настільки велика, що завдання дослідника повинно полягати в якомога докладнішому описі виникнення, розвитку і видозмін цих інститутів. Вони зібрали й обробили великий і цінний фактичний та статистичний матеріал з історії окремих господарських установ: середньовічних ремісничих цехів і купецьких гільдій, фінансових організацій окремих держав і навіть міст Німеччини. Але робити які-небудь узагальнення вони принципово не бажали, звинувачуючи в безрезультатності подібних абстракцій не тільки класичну, але і стару історичну школу.
Особливістю їхнього підходу було те, що історію господарства вони розглядали не тільки і навіть не стільки як історію матеріальної культури, а скоріше як рух духовних цінностей: поглядів, звичаїв, етичних установок, релігійних уявлень. Шмоллер, наприклад, уявляє народне господарство як деякий «психофізичний апарат», в якому концентрується дух нації. Найбільш повним виразником цього духу є держава.
Ставлення до держави як до найважливішого інституту господарської життя, що виконує значні економічні функції, — характерна риса історичної школи в обох її поколіннях. Але якщо стара історична школа пов'язувала з державою головним чином надії на заступництво національної промисловості і захист від іноземної конкуренції, то нова історична школа бачила в ньому втілення національної єдності і згоди, які необхідні для економічного процвітання і соціальної гармонії. Держава покликана вирішувати важливі соціальні завдання: покровительство освіті, охорону здоров'я, надавати допомогунепрацездатним, спираючись при цьому на профспілки, кооперативи, каси взаємодопомоги. Підвищена увага до соціальних проблем з боку деяких представників нової історичної школи дала підставу зближення їхньої позиції із соціалістичними ідеями, що відображає назва, яка закріпилася за ними, — «катедер-соціалістів» (соціалістів кафедри).
Історична школа, безумовно, внесла важливий елемент новизни в економічні дослідження. Нею був обгрунтований і застосований принцип історизму, що дозволило глянути на економічний процес у динаміці, у розвитку, знайти такі його риси й особливості, які зовсім не помітні у статичному стані. Крім того, «історики» наповнили економічний процес конкретним змістом, уявивши його як рух реальних господарських форм і інститутів. Завдяки їхнім дослідженням стало очевидним, що економічне життя набагато багатше і змістовніше від тих абстрактних схем, в які намагалася укласти його класична школа. Але не менш очевидним було й інше: не можна зрозуміти економіку, обмежуючись лише описом процесів, які відбувалися. Крізь строкатість національних особливостей і історичних обставин чітко проступають загальні закономірності, виявленням яких і повинна займатися економічна теорія. Але вона зможе це зробити тим успішніше, чим більша кількість конкретних історичних фактів буде досліджена й осмислена. Метод логічної абстракції й історичний метод не виключають, а доповнюють один одного.