Рентгенологічні стадії оа (за Келлгреном і Лоуренсом)
І стадія: - незначне звуження суглобової щілини, слабо виражений субхондральний остеосклероз;
II стадія: прогресування звуження суглобової щілини, наявні поодинокі остеофіти;
III стадія: множинні остеофіти з вираженим звуженням суглобових щілин і склерозом субхондральної кості;
IV стадія: анкілоз.
Ступінь функціональної недостатності.
0 - збережена в повному об'ємі
І – збережена професійна здатність
II – втрачена професійна здатність
III – втрачена здатність до самообслуговування.
Діагностика, діагностичні критерії.
Виділяють декілька варіантів болів при ОА:
Механічні болі – виникають при навантаженні на суглоб, турбують переважно під вечір, стихають після нічного відпочинку. Вони пов'язані з поступовим збільшенням тиску на кістку, при цьому кісткові балки прогинаються і тиснуть на рецептори губчастої кістки.
Стартові болі – виникають при наявності реактивного синовіту на початку ходьби (навантаження), потім швидко зникають і поновлюються після фізичного навантаження, що продовжується. Стартові болі можуть виникати при терті один об одного уражених хрящів, на поверхні яких потрапляє хрящовий детрит (уламки некротизованого хряща). При перших кроках цей детрит виштовхується в суглобову порожнину, і болі припиняються.
Болі, пов'язані з наявністю тендобурсита і периартрита, – виникають тільки при рухах, в яких бере участь уражене сухожилля, а також при певних положеннях суглоба під час руху.
Болі, пов'язані з венозною гіперемією і стазом крові в субхондральній кістки на фоні внутрішньокісткової гіпертензії – звичайно виникають вночі, носять тупий характер і зникають вранці при ходьбі.
Рефлекторні болі – виникають через реактивний синовіт, який призводить до рефлекторного спазму довколишніх м'язів і їх гіпоксії.
Віддзеркалені болі – пов'язані із залученням до запально-дегенеративного процесу капсули суглоба, що веде до здавлювання нервових закінчень і появі болю, що посилюється при русі суглоба (збільшується розтягування капсули). Вони можуть з'являтися і в області неураженого суглоба, наприклад, при ураженні кульшового суглоба болі можуть відчуватися в колінному суглобі (рефлекторна іррадіація болів).
«Блокадний біль» – виникає при періодичному «заклинюванні» суглоба в результаті утиску секвестру хряща (суглобової «миші») між суглобовими поверхнями. Це звичайно раптовий різкий біль, що блокує рухи в суглобі, що раптово зникає при певному положенні епіфізів, створюючи умови до зісковзування «миші» з суглобової поверхні.
Біль, пов'язаний з подразненням остеофітами синовіальної оболонки.
Найчастіше причинами болів при ОА є реактивний синовіт, периартрит і спазм довколишніх м'язів.
Інститутом ревматології (1983) запропоновані клініко-рентгенологічні критерії діагнозу ОА .
Клінічні критерії остеоартрозу (Інститут ревматології, 1983)
Біль в суглобах, який виникає в кінці дня і (чи) в першу половину ночі – 1 ум. од.
Біль в суглобах, який виникає після механічного навантаження і зменшується в спокої – 2 ум. од.
Деформація суглобу через кісткові розростання, включаючи вузли Бушара і вузлики Гебердена – 4 ум. од.
Звуження суглобової щілини (Rö) – 2 ум. од.
5.Остеосклероз суглобової поверхні (Rö) – 4 ум. од.
6.Остеофітоз (Rö) – 6 ум. од.
При сумі 8 ум. од. і більше – діагноз ОА достовірний, 4 – 7 ум. од – правдоподібний, 3 ум. од – сумнівний, при цьому необхідна наявність хоча б одного з перших трьох критеріїв.
Терапевтична тактика при ОА включає наступні заходи:
а) розвантаження суглобів (правильний режим рухливості і механічного навантаження за допомогою дозованої ходьби, заборона тривалого стояння, носіння тягарів, зниження маси тіла, зміцнення м'язево-зв'язкового апарату (ЛФК, масаж, електростимуляція);
б) консервативна корекція порушень статики (використовування ортопедичного взуття, супінаторів, корсетів тощо);
в) дія на загальний метаболізм і кровообіг (застосування біостимуляторів, судинорозширювальних препаратів, бальнео-фізіотерапевтичних процедур курсами, 2 рази на рік);
г) усунення реактивного синовіту, протизапальна терапія.
Хворим на ОА доцільно дотримуватись дієти з обмеженням солі, цукру, міцного чаю, кави, солінь, копченостей, гострих страв. Це сприяє поліпшенню чутливості судинних рецепторів, відновленню тонусу судин, нормалізації обміну хондроцитів. Замість солі можна додати ароматичні речовини: кріп, петрушку, тмин, пастернак, цибулю, часник, морську капусту, що матимуть цілющу дію. При ОА в старшому віці необхідний достатній прийом води (не менш 8 склянок у день).
Медикаментозна терапія включає використання як швидкодіючих засобів симптоматичних, так і повільнодіючих - базисних препаратів. Хондропротектори, чи як їх називають за кордоном, хвороба - засоби, що модифікують і сполучують ці ефекти.
Базисна терапія включає методи лікування, направлені на запобігання дегенерації суглобового хряща. З цією метою застосовують наступні медикаментозні препарати: хондропротектори (хондроїтин сульфат та глюкозаміну сульфат), а також гіалуронова кислота, діацерейнта аденазин метіонін. Хондроїтин сульфат приймають по 500 мг двічі на день протягом 2-6 місяців, глюкозаміну сульфат – по 500-1000 мг/добу за 1-2 приймання протягом 2-3 місяців.
Основною дією діацерейну (деривату антрахінону) є гальмування процесу подальшої ескалації захворювання. Його призначають по 50 мг двічі на добу. Препарат алфлутоп (екстракт морських організмів, що складається з амінокислот, глюцидів і мікроелементів) у разі в/м введення стимулює синтез гіалуронової кислоти та блокує активність гіалуронідази. Сучасні комплексні препарати для довготривалого лікування призначаються курсами від 2 до 6 місяців: донна, терафлекс, артрон, зінаксін і т.д.
Лікування хондропротекторами показано в І-III клініко-рентгенологічних стадіях ОА, а в IV стадії є недоцільним.
Використовуються фізичні методи лікування, які також відносяться до методів базисної терапії. Під впливом фізичних факторів встановлюється новий, більш високий рівень функціонування систем нейро-гуморальної регуляції, стимулюються обмінні процеси, мікроциркуляція. Для підвищення ефективності терапії хворих ОА, усунення виявів синовіту і кореневого синдрому в лікувальний комплекс слід включати індуктотермію, мікрохвильову терапію, імпульсні струми, електрофорез з лікарськими речовинами і магнітотерапію. Для ліквідації синовіта використовують ультрафіолетове опромінювання області уражених суглобів в еритемних дозах (5-6 процедур), електричне поле УВЧ, також застосовують анальгін-димексидні або гідрокортизон-димексидні аплікації по такій схемі: суспензія гідрокортизону ацетату 2,5% - 5 мл + лідокаїн 2% - 2 мл + калія йодид 3% - 50 мл + димексид 50% - 50 мл.
Біль є основним показанням до призначення медикаментозного лікування при ОА. Препаратом вибору в даний час є парацетамол. За відсутності достатнього ефекту від немедикаментозного лікування і прийому парацетамолу доцільна спроба застосування НПЗП. Явних переваг якого-небудь препарату з цієї групи не виявлено, проте через більшу токсичність застосування індометацина не рекомендується.
Як місцеву терапію використовують мазеві форми і форми НПЗП гелів: фастум-гель (кетопрофен), долгит-крем (ібупрофен), фелден-гель (піроксикам).
За наявності реактивного синовіту, тендиніту або тендовагініту, коли призначення НПЗП затруднене або лікування ними неефективне, доцільно використовувати внутрішньосуглобове або периартикулярне введення глюкокортикоїдів – метілпреднізалона, кеналога або дипроспана.
Внутрішньосуглобово вводяться наступні глюкокортикостероїди (не більш 4-х ін'єкцій на курс: кеналог (доза 20-40 мг залежно від розміру суглобів), дипроспан (по 0,2502 мг).
Курортне лікування передбачає використовування лікувальної грязі (Слав'янськ, Саки), сірководневих (Любень Велика і Немиров Львівський) і радонових (Хмільник) ванн.
Лікувальна гімнастика проводиться диференційовано. Рухи не повинні бути дуже інтенсивними, травмуючими, об'єм рухів слід збільшувати поступово, проводити ЛФК в полегшеному для суглоба положенні (лежачи, сидячи, в басейні). Використовуються кінезотерапія, масаж. При значних змінах суглобів рекомендується хірургічне лікування типу остеотомії, артропластики, ендопротезування.
Фізичні і бальнеологічні чинники показані всім хворим ОА.
Первинна профілактика повинна починатися ще в дитячому віці: правильна поза за партою, носіння супінаторів, обмеження маси тіла, заняття фізкультурою для зміцнення м‘язів і зв‘язок.
Дорослим необхідно стежити за вагою, правильним чергуванням навантаження і розвантаження суглобів. Під час роботи слід уникати фіксованих поз, чергувати сидіння за столом з ходьбою.
Вторинна профілактика полягає в дотриманні заходів, що перешкоджають рецидивуванню реактивного синовіту – дозована ходьба, полегшена праця, ходьба з опорою та інші заходи, що розвантажують суглоби, а також постійне застосування базисної терапії артроза.
Рекомендуються загальнозміцнюючі заходи, що призводять до поліпшення загального кровообігу і поліпшенню обміну речовин. При можливості хворим необхідно рекомендувати щорічне санаторно-курортне лікування.
Прогноз. Первинний ОА рідко призводить до повної втрати працездатності, хоча при наявності реактивного синовіту хворі стають тимчасово непрацездатними, а іноді змушені перемінити професію.
Стан працездатності при ОА визначається залежно від форми ураження, його стадії, локалізації процесу, кількості уражених суглобів та фаху хворого.
У І стадії хворі працездатні. Особам, зайнятим важкою фізичною працею, рекомендуються обмеження в процесі її виконання.
При артрозі II стадії чітко виявляється порушення функції суглоба, що часто супроводжується грубим хрустом. На рентгенограмі видно звуження суглобової щілини, значні крайові кісткові розростання. На другій стадії артрозу працездатність хворих, як правило, не порушується. Лише при артрозі II стадії двох однойменних великих суглобів працездатність осіб важкої фізичної праці обмежена. Останнім доцільно рекомендувати обмеження у праці.
При артрозі III стадії уражений суглоб знаходиться у вимушеному положенні. Звертає на себе увагу те, що всі рухи у ньому різко обмежені. Інколи залишається тільки ригідність.
У III стадії артрозу одного великого суглоба працездатність хворих обмежена, їм встановлюється III група інвалідності в усіх фахах, що потребують постійної напруги даного суглоба. Таке ж ураження двох однойменних великих суглобів викликає і втрату життєдіяльності, що визначається як II група інвалідності.
Найбільш несприятливий прогноз щодо працездатності спостерігається у хворих на коксартроз, особливо в разі вроджених дефектів розвитку кульшового суглоба.
Так при артрозі П стадії обох кульшових суглобів або ІІ стадії одного кульшового суглоба працездатність обмежена в професіях, пов'язаних з навантаженням на кінцівки і перебуванням в несприятливих метеорологічних умовах. В залежності від характеру виконуваної роботи такі хворі визнаються інвалідами ІІІ або П групи. Хворі на ОА Ш стаді ї обох кульшових суглобів непрацездатні в виробничих умовах, тобто являються інвалідами П групи. В окремих випадках пацієнти з важким двобічним коксартрозом ІІІ стадії при значних функціональних порушеннях або в разі наявності інших захворювань потребують постійного догляду, тобто являються інвалідами І групи.
При всіх інших локалізаціях ОА інвалідність розвивається рідко. Однак досить часто наступає зниження працездатності хворих, що пов‘язано з рецидивуваням синовіту і поступовим розвитком тугорухливості суглобів.
Працездатність. Працездатними визнають хворих на ОА при помірній вираженості процесу в найбільш важливих у функціональному відношенні суглобах, при відсутності значного обмеження обсягу рухів у них, стійких, важких ускладнень, що супроводжують інвалідизуючі захворювання, що працюють у доступних за станом здоров'я видах і умовах праці.
Обмежено працездатним (інвалідами Ш групи) визнають хворих ОА при частих і тривалих загостреннях захворювання, розвитку стійких, але помірковано виражених ускладнень у вигляді періартритів, синовітів, корінцевих синдромів, синдрому хребетної артерії (вертебробазилярної недостатності), що працюють у протипоказаних по стану здоров'я видах і умовах праці, якщо переклад на доступну їм по стану здоров'я роботу супроводжується зниженням кваліфікації, обмеженням обсягу виробничої діяльності, а також при утрудненні працевлаштування осіб, зайнятих некваліфікованою чи працею раніше що не працювали.
Непрацездатними (інвалідами II групи) визнають хворих ОА при наявності виражених деформацій кістково-суглобного апарата з IV стадією рентгенологічних змін, підвивихами суглобів (варусною чи вальгусною деформацією нижніх кінцівок, ульнарною девіацією внаслідок остеофітів у п’ястно-фалангових суглобах), з різким порушенням статики, пересування хворого, функції взяття і утримання предмета, а також з появою важких, що не піддаються лікуванню, ускладнень, з безупинно наступаючими один за одним зривами в роботі. У деяких випадках інваліди II групи можуть працювати в спеціально створених умовах, частіше вдома.
Інвалідність І групи установлюють хворим при різко виражених порушеннях функцій суглобів, значних розладах статики і різкому обмеженні можливості пересування внаслідок артродезів тазостегнових суглобів чи розвитку паралічів після порушення мозкового кровообігу в басейні вертебробазилярної артерії і при спинальних розладах, що супроводжуються неможливістю самообслуговування і самостійного пересування, що приводить до необхідності постійного відходу і нагляду за цими хворими.
Тести вихідного рівня знань
Тест 1
Хвора 58 років, бухгалтер. 2 роки страждає на остеоартроз колінних суглобів. 2 тижні лікувалась у стаціонарі. Виписана в задовільному стані зі скаргами на незначний больовий синдром після тривалого статичного навантаження. Локальні гіпертермія та ексудативні явища в області суглобів відсутні. Яка найбільш доцільна подальша тактика ведення хворої.
А. Лікування в умовах санаторію
В. Повторне стаціонарне лікування
С. Провести артроскопію
D. Направити на МСЕК
Е. Консультація у ортопеда
Тест 2
Чоловік 58 років, скаржиться на біль у правих кульшовому та колінному суглобах, хрускіт при рухах в них. Хворіє 4 роки. Об'єктивно: активні та пасивні рухи в уражених суглобах не в повному обсязі за рахунок больового синдрому. Правий колінний суглоб збільшений, на його рентгенограммі звуження суглобової щілини, остеофіти. Який механізм розвитку захворювання є провідним?
А. Відкладання кристалів пірофосфату кальцію
В. Зміни властивостей суглобової рідини
С. Дія інфекційного агенту
D. Зміни протеогліканів основної речовини хряща
Е. Надмірне утворення імунних комплексів
Тест 3
Чоловік 60 років. Будівельник, скаржиться на болі в колінних та правому кульшовому суглобах, що посилюються при навантаженні. Хворіє протягом останніх 5 років. Об'єктивно: вага вище норми. Правий колінний суглоб помірно деформований. З боку інших органів та систем патології не виявлено. Аналіз крові: Л – 8,2×109/л, ШОЕ – 15мм/год, сечова кислота – 0,35ммоль/л. Який діагноз найбільш ймовірний?
А. Хвороба Рейтера
В. Реактивний артрит
С. Ревматоїдний артрит
D. Остеоартроз
Е. Подагра
Тест 4
Жінка 63 роки, скаржиться на помірний біль, незначне обмеження рухливості лівого кульшового та колінного суглобів, хрусткіт в них при рухах. Болі в суглобах посилюються надвечір. Спостерігається потовщення та помірна болючість проксимальних міжфалангових суглобів ІІІ і ІV пальців лівої руки, шкіра над ними звичайного кольору. Температура тіла та загальний аналіз крові – без істотних змін. Який діагноз найбільш ймовірний?
А. Ревматичний поліартрит
В. Остеоартроз
С. Подагра
D. Ревматоїдний артрит
Е. Подагра
Тест 5
Жінка 49 років, скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилюється при рухах, обмеження рухливості, короткочасну вранішню скутість. Хворіє декілька років. В минулому займалась спортивною гімнастикою. На рентгенограмі плечових суглобів – звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти знизу у внутрішній частині головки плечової кістки. Що лежить в основі патогенезу ураження суглобів у хворої?
А. Пошкодження синовіальної оболонки інфекційним агентом
В. Відкладання у синовіальній оболонці імунних комплексів
С. Порушення обміни сечової кислоти
D. Відкладання у суглобах пірофосфату
Е. Порушення метаболізму хряща
Тест 6
Жінка 49 років, скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилюється при рухах, обмеження рухливості, короткочасну ранкову скутість. На рентгенограмі плечових суглобів – звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі плечової головки. Яка найбільш доцільна базисна терапія?
А. Кризанол
В. Делагіл
С. Ібупрофен
D. D-пеніциламін
Е. Структум
Тест 7
Чоловік 62 років, відзначає біль у кульшовому суглобі, який посилюється під час ходи, різке обмеження рухів у суглобі, що ускладнює пересування. Під час ходи він шкутильгає внаслідок вкорочення лівої ноги та обмеження рухливості у кульшовому суглобі. На рентгенограмі: різке звуження суглобової щілини, субхондральний склероз, крайові остеофіти, ознаки анкілозування. Найкраща тактика ведення хворого:
А. Провести амбулаторне лікування
В. Направити на протезування суглоба
С. Направити на лікування в ревматологічне відділення
D. Направити на лікування в терапевтичне відділення
Е. Направити на санаторно-курортне лікування
Тест 8
Чоловіка 57-ми років турбує біль в колінних суглобах, дистальних міжфалангових суглобах кистей. Вказані явища тривають 5 років. У колінних суглобах при рухах і пальпації відмічається болючість і інтраартикулярний хрусткіт. На кінцевих фалангах рук пальпуються тверді вузлики. З боку внутрішніх органів змін не виявлено. Клінічний аналіз крові не змінений. С-реактивний протеїн (+). Латекс-тест – негативний. Рентгенографія суглобів: звуження міжсуглобової щілини, субхондральний остеосклероз. Який з перелічених діагнозів є вірним?
А. ОА
В. Склеродермія
С. Ревматоїдний артрит
D. Подагра
Е. Ревматичний поліартрит
Тест 9
Жінка 58 років, поступила зі скаргами на біль та обмеження рухів в колінних та гомілково-ступневих суглобах. Об'єктивно: уражені суглоби деформовані, рухи в них обмежені, при рухах відмічається хрусткіт. На рентгенограмі – суглобова щілина звужена, остеофітоз. Призначення якого базисного препарату найбільш раціональне у цій ситуації?
А. Структум
В. Диклофенак
С. Преднізолон
D. Алопуринол
Е. Азатіоприн
Тест 10
Жінка 56 років, скаржиться на біль в колінних суглобах. Суглоби збільшені у розмірах, рухи обмежені та болісні, відмічається хрускіт в суглобах при рухах. Запідозрений остеоартроз. Призначено рентгенологічне дослідження. Які зміни ви очікуєте одержати?
А. Остеосклероз, звуження суглобової щілини, остеофіти
В. Остеопороз, звуження суглобової щілини
С. Остеопороз, симптом «пробійника»
D. Остеопороз, розширення суглобової щілини
Е. Остеопороз, узурація суглобових поверхонь
Тест 11
Хворій Е., 60 років, діагностовано ОА колінних суглобів. Який препарат найбільше доцільний для лікування?
А. Структум
В. Преднізолон
С. Кризанол
D. Колхіцин
Е. Делагіл
Тест 12
Жінка 56 років, скаржиться на болі в променево-зап'ясткових і колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна. Міжфалангові суглоби рук потовщені і болючі при рухах, хруст в колінних суглобах при згинанні. Рентгеногармма колінних суглобів: остеосклероз. Звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краях суглобів. Аналіз крові: Л – 6,2×109/л, ШОЕ – 13мм/год. Про яке захворювання можна думати в цьому випадку?
А. Реактивний поліартрит
В. Ревматичний поліартрит
С. Подагрична артропатія
D. Ревматоїдний артрит
Е. Остеоартроз
Тест 13
Хвора 55-ти років, протягом 2-х місяців скаржиться на біль у лівому колінному суглобі. За останні 2 тижні спостерігається помірна гіпертермія шкіри над ним, набряк, порушення функції. Рівень сечової кислоти не підвищений. Рентгенологічно в колінному суглобі визначається остеосклероз, остеофіти, звуження суглобової щілини. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Туберкульозний гоніт
В. Гонорейний гоніт
С. Подагра
D. Ревматоїдний артрит
Е. Остеоартроз
Клінічні задачі для самопідготовки (включаючи задачі "Крок 2")
Задача 1
Жінка 56 років, поступила зі скаргами на біль та припухлість правого колінного суглоба, які з'явились тиждень тому. В анамнезі часті простудні захворювання, хронічний холецистопанкреатит. Об'єктивно: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, дещо болючі при пальпації, відмічається деформація 1-х плюсно-фалангових суглобів обох ступней, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. Який діагноз найбільш вірогідний?
А. Реактивний артрит
В. Ревматичний поліартрит
С. Ревматоїдний артрит
D. Подагра
Е. Остеоартроз
Задача 2
Жінка 55 років, кухар, скаржиться на біль у правому колінному суглобі, який турбує протягом місяця, підсилюються наприкінці дня. Об'єктивно: підвищена маса тіла, колінний суглоб набряклий, при пальпації відмічається локальна болючість, хрускіт при рухах. Є деформація І-х плюсно-фалангових суглобів обох ступней. Змін з боку крові та сечі не виявлено. Які зміни на рентгенограмі можна очікувати?
А. Звуження суглобової щілини, численні узури, підвивихи
В. Остеопороз, звуження суглобової щілини, поодинокі узури
С. Звуження суглобової щілини, крайові остеофіти
D. Ерозії епіфізів, кісткові анкілози
Е. Звуження суглобової щілини, круглі дефекти кісткової тканини
Задача 3
Хвора 56 років, з надмірною масою тіла, скаржиться на біль в колінних суглобах, який посилюється при ходьбі, особливо по сходах та при довгому стоянні на ногах. Хворіє 5 років. Об'єктивно: колінні суглоби деформовані, набряклі, під час руху – болючість, хрусткіт. Рентгеногарма суглобів: суглобова щілина звужена, субхондральний склероз, крайові остеофіти. Який діагноз найбільш вірогідний?
А. Ревматоїдний артрит
В. Ревматичний артрит
С. Реактивний артрит
D. Подагра
Е. Остеоартроз
Задача 4
Хвора 60 років, скаржиться на біль в міжфалангових суглобах кистей, який посилюються при роботі. Об'єктивно: дистальні та проксимальні суглоби ІІ – ІV пальців дефігуровані, з вузликами Гебердена та Бушара, болючі, з обмеженою рухливістю. Рентгенограма суглобів:суглобові щілини звужені, крайові остеофіти, субхондральний склероз. Діагноз?
А. Хвороба Рейтера
В. ОА, вузликова форма
С. Хвороба Бєхтєрєва
D. Ревматичний артрит
Е. Псоріатичний артрит
Задача 5
Хвора Р., 56 років, скаржиться на біль в дистальних міжфалангових суглобах кистей та колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна. Міжфалангові суглоби потовщені і болючі при пальпації, хрускіт в колінних суглобах при згинанні. Рентгенограма суглобів: звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краях суглобів. Аналіз крові: Л –6,2×109/л, ШОЕ – 13мм/год. Ваш діагноз?
А. Реактивний поліартрит
В. Ревматичний поліартрит
С. Подагрична артропатія
D. Ревматоїдний артрит
Е. Остеоартроз
Задача 6
Хвора К., 69 років, скаржиться на ниючий біль, скутість дистальних міжфалангових суглобів, їх деформацію. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, периостальні нашарування, субхондральний остеосклероз, остеофітоз. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина?
А. Ревматоїдний артрит
В. Остеоартроз суглобів кистей
С. Подагричний артрит
D. Системний червоний вовчак
Е. Системна склеродермія
Задача 7
Жінка 56 років скаржиться на біль в колінних суглобах. Суглоби збільшені в розмірі, рухи обмежені та болісні, відмічається хрускіт в суглобах при рухах. Призначено рентгендослідження. Які рентгенологічні зміни ви очікуєте одержати?
А. Остеосклероз, остеофітоз.
В. Остеопороз, звуження суглобової щілини.
С. Остеопороз, симптом “пробійника”.
D. Остеопороз, розширення суглобової щілини.
Е. Остеопороз, узурація суглобових поверхней.
Задача 8
Хвора 64 роки скаржиться на біль у колінних суглобах, що виникає через 2-3 години після ходи. Під час огляду виявлено деформацію колінних суглобів, обмеженість рухливості в останніх внаслідок болючості, хрускіт під час руху, на обох кистях є вузлики Гебердена. В анамнезі – виразкова хвороба. Який із нижче наведених препаратів доцільно призначити хворій?
А. Німесулід.
В. Ортофен.
С. Індометацин.
D. Піроксикам.
Е. Ацетилсаліцилова кислота.
Задача 9
При рентгендослідженні суглобів кистей та колінних суглобів у хворого виявлений крайовий остеофітоз, звуження суглобової щілини, кальцифікація запальних пластин епіфізів. Хворий висловлює скарги на “стартовий” біль, деформацію суглобів, хрускіт, “ниття” суглобів в кінці дня. Про яке захворювання слід думати?
А. Остеоартроз
В. Подагричний артрит
С. Ревматоїдний артрит
D. Остеопороз
Е. Хондрокальциноз
Задача 10
Хвора Д, 52 р., поступила зі скаргами на біль в колінних та кульшових суглобах, який виникає при перших рухах та при тривалому навантаженні, деформацію суглобів. При об’єктивному обстеженні патологічних змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Рентгенографія суглобів: звуження суглобової щілини, кісткові розростання по краях суглобів. Який з наведених препаратів показаний хворому?
А. Делагіл
В. Аллопуринол
С. Хондроїтин-сульфат
D. Етамід
Е. Азатіоприн
Задача 11
Хвора В., 55р., скаржиться на біль, незначну припухлість, та хрускіт в дистальних суглобах пальців рук та колінних суглобах. Хворіє протягом 4 років. Об’єктивно: потовщення колінних суглобів та міжфалангових суглобів кистей, об’єм рухів в них зменшений. Аналіз крові: лейк.-5,4x109л, ШОЕ-12 мм/год, фібриноген -3,5 г/л, РФ-1:32, АСЛ-160од, серомукоїд – 0,20 од., СРБ- +. Яка з наведених змін навколосуглобових тканин є найбільш характерною для даного захворювання?
А. Тофуси
В. Підшкірні вузли
С. Кільцевидна еритема
D. Вузлики Гебердена
Е. Кальцинати в м’яких тканинах.
Задача 12
Хвора К., 60 років, скаржиться на біль, обмеження рухомості в дрібних суглобах кистей, що виникає при навантаженні на суглоби, більше ввечері та затихає в спокої. Об’єктивно: суглоби деформовані, на бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів вузлики Гебердена. Ваш попередній діагноз?
А. Остеоартроз
В. Ревматоїдний артрит
С. Подагричний артрит
D. Псоріатичний артрит
Е. Реактивний артрит
Задача 13
Хворий 65 років скаржиться на біль в колінному суглобі при фізичному навантаженні. Хворіє протягом 10 років. Вісь правої нижньої кінцівки відхилена до середини під кутом 200. На рентгенограмі: виражений субхондральний склероз, деформація суглобових поверхонь, по краям кісткові розростання, висота рентгенологічної суглобової щілини знижена. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
А. Реактивний артрит колінного суглобу
В. Ревматоїдний артрит колінного суглобу
С. Гнійний артрит колінного суглобу
D. Періартрит колінного суглобу
Е. Остеоартроз колінного суглобу
Еталони відповідей до тестів:
1-А; 2- D; 3- D; 4-В; 5-Е; 6-Е; 7-В; 8-А; 9-А; 10-А; 11-А; 12-Е; 13-Е.
Еталони відповідей до задач:
1-Е; 2-С; 3-Е; 4-В; 5-Е; 6-В; 7-А; 8-А; 9-А; 10-С; 11- D; 12-А; 13-Е.
Протокол клінічного розбору хворого (єдина форма)
Матеріали для самопідготовки:
Внутрішня медицина: Підручник: У 3 т. – Т. 2/ А.С.Свінціцький, Л.Ф.Конопльова, Ю.І.Фещенко та ін.; За ред. Проф.. К.М.Амосової. - К.: Медицина, 2009. – 1088 с.
Мостовий Ю.М. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. – Вінниця. – 2008р.
Під заг. ред. Проф.. Коваленка В.Н. Ревматичні хворо*би: Номенклатура, класифікація, стандарти діагностики і лікування. – Київ: «Катран груп». – 2002р. – 214с.
Свінціцький А.С., Яременко О.Б., Пузанова О.Г. Ревматичні хвороби та синдроми. – Київ: «Книга плюс». - 2006р. – 680с.
Для нотаток
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________