2. План реагування на загрозу виникнення вірогідних надзвичайних ситуацій

«План реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» роз­робляється з метою завчасного планування дій персоналу і сил ЦЗ об'єкта стосовно своєчасного впровадження запропонованих у «Матеріа­лах дослідження існуючої сталості функціонування діючого промислово­го об'єкта» ефективних заходів щодо підвищення ступеня захисту пер­соналу і опороздатності кожного з елементів для забезпечення сталості функціонування об'єкта в цілому.

Цей „План" включає перелік робіт (які необхідно провести на кож­ному з елементів досліджуваного об'єкта), спрямованих на запобігання виникненню або мінімізацію наслідків вірогідних НС, а також на реаліза­цію заходів щодо підвищення ступеня захисту виробничого персоналу і опороздатності виробничих комплексів кожного з елементів об'єкта.

Документ складається з титульного аркуша і комплекту спеціальних бланків, зразки яких наведено далі.

«План реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» затверджується керівником (володарем) досліджуваного об'єкта після уз­годження з керівниками місцевого головного управління МНС і закріпле­ної за об'єктом державної (комунальної) аварійно-рятувальної служби.

Документація «Плану реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» має бути пронумерованою, зброшурованою, затвердженою і узгодженою, а також скріпленою печат­ками об'єкта і організацій, які її узгодили. Вона у повному обсязі повинна знаходитись у відповідальних керівників і диспетчера об'єкта, а також у територіальному управлінні МНС, у керівника закріпленої АРС (форму­вання). Витяги з цього «Плану реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» обсягом, достатнім для виконання за­планованих робіт, повинні знаходитись у відповідальних керівників робіт.

Після виконання всіх запланованих робіт проводиться відповідне корегування "Планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та ава­рій", "Планів реагування на надзвичайні ситуації", "Декларації про безпе­ку промислового підприємства " тощо.

3. Обстеження

Згідно з п. 5.1 ГСТУ 75.2-24361240-002-2002 основними видами діяльності аварійно-рятувальних служб (формувань) під час виконання ними робіт із запобігання (профілактики) виникненню НС і мінімізації їхніх наслідків у режимі повсякденної діяльності є :

• участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів щодо аварійно-рятувального обслуговування;

• аналіз техногенної безпеки об'єкта та території і оцінка стану їх протиаварійного захисту , а також готовності підприємства (об'єкта) до проведення робіт з ліквідації НС та їхніх наслідків;

• погодження планів реагування на НС;

• створення та ведення інформаційного банку даних про стан не­безпечності об'єктів і територій;

• прогнозування виникнення можливих аварій на об'єкті та тери­торії;

• розроблення та надання органам виконавчої влади, керівникам підприємств (об'єктів) пропозицій (рекомендацій) щодо підвищення про­тиаварійного стану об'єктів і територій та усунення виявлених порушень норм, правил (вимог) безпеки;

в організація та виконання робіт з посилення (забезпечення) про­тиаварійного захисту об'єктів і територій (роботи, що потребують засто­сування умінь рятувальників, проведення спеціальних вимірів, технічне обслуговування та випробування спеціальних засобів захисту і оснащен­ня тощо);

• участь у навчанні працівників підприємства (а також населення прилеглої території) поведінці в умовах НС та у підготовці добровільних рятувальних формувань на об'єкті та території до дій в НС;

• методичне керування та контроль державними АРС діяльності об'єктових аварійно-рятувальних служб ;

• участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення , ви­значення обсягів матеріальних резервів для ліквідації НС;

• участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліп­шення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення НС;

• перевірка стану протиаварійного захисту об'єктів і територій та готовності підприємств (об'єктів) до проведення робіт з ліквідування НС тощо.

Однією з найважливіших форм діяльності аварійно- рятувальних служб (формувань) є обстеження об'єктів і територій з метою запобіган­ня (профілактики) виникненню НС на відповідність нормам, правилам (вимогам) безпеки (викладеним у чинних нормативних, директивних, ме­тодичних документах) та визначення стану їх протиаварійного захисту і підготовленості підприємств (об'єктів) до дій з ліквідування вірогідних надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 6.3.1 ГСТУ 75.2-24361240-002-2002 обстеження прово­дить оперативний особовий склад аварійно-рятувальної служби (форму­вання) в присутності вповноваженого керівником підприємства (об'єкта) представника.

Обстеження бувають планові та позапланові. За видами вони поділяються на комплексні, при яких всебічно і детально перевіряється стан протиаварійного захисту підприємств (об'єктів) та їх готовності до проведення робіт з ліквідування НС і можливості виконання заходів, пе­редбачених „Планом реагування на НС", і цільові, у ході яких перевіряються окремі питання стану їх протиаварійного захисту. Прове­дення комплексних обстежень, як правило, передує узгодженню аварійно-рятувальною службою (формуванням) „Плану реагування на НС".

До початку обстеження відповідальний за його проведення організовує вивчення виробничих особливостей підприємства (об'єкта), ознайомлення зі змістом нормативних, директивних і методичних документів з питань безпеки технологічних процесів. Виявлені під час проведення обстеження порушення норм, правил (вимог) безпеки, які можуть призвести до загибелі та травмування людей, мають бути негай­но усунені, в протилежному разі виконання робіт (експлуатація машин, механізмів) припиняється.

З метою усунення виявлених порушень відповідальний за прове­дення обстеження складає обов'язковий для виконання керівником (власником) підприємства (об'єкта) припис за встановленою формою, в якому зазначаються терміни усунення недоліків. Після усунення пору­шень, що зазначені у приписі, та по закінченні вказаних у ньому термінів керівник (володар) підприємства (об'єкта) повинен письмово повідомити про це аварійно-рятувальну службу (формування). Зупинені роботи (екс­плуатація машин, механізмів) поновлюються з письмового дозволу АРС (формування) після перевірки нею факту усунення порушень.

За результатами обстежень і за висновками комісій з розслідування причин виникнення НС аварійно-рятувальна служба (формування) про­водить аналіз техногенної безпеки об'єктів і територій та оцінку стану їх протиаварійного захисту, а також готовності до проведення робіт з лікві­дування НС. За результатами цього аналізу АРС (за необхідності) роз­робляє та надає органам виконавчої влади, керівнику підприємства, (об'єкта) пропозиції (заходи) щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і територій. При цьому рекомендований комплекс заходів щодо запобігання виникненню НС залежить від джерел небезпеки та можливих уражальних чинників і визначається керівником (власником) об'єкта ра­зом з аварійно-рятувальною службою (формуванням).