75. Вимоги, які ставляться до судового рішення

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, постановлене у передбаченому порядку, викладеним в письмовій формі , за встановленим змістом і проголошене публічно.

Рішення буде законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального права та всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності — на підставі закону, який регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованість судового рішення — це його правильність з фактичної сторони. Відповідно до ЦПК умовами обґрунтованості рішення є: повне з'ясування обставин, що мають значення для справи; доведеність обставин, які мають значення для справи, котрі суд вважає встановленими; відповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи.

Обставини у справі — це юридичні факти. Тому з'ясування обставин у справі полягає у встановленні всіх юридичних фактів, які згідно з нормами права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи існування певних подій.

Зміст судового рішення — це його структура у взаємозв'язку, взаємообумовленості і послідовності його частин та їх складових елементів. Вимоги щодо змісту рішення можуть бути об'єднанні в чотири складові частини рішення: вступну, описову, мотивувальну, резолютивну у встановленій послідовності.

Відповіді суду на всі правові питання повинні випливати з встановлених фактичних обставин, бути вичерпними, визначеними і безумовними.

Постановлене судом рішення проголошується прилюдно, крім рішень про усиновлення дітей. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

76. Форма і зміст судового рішення

Рішення виноситься у письмовій формі

Рішення суду складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

• часу та місця його ухвалення;

• найменування суду, що ухвалив рішення;

• прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

• прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

• імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

• предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням:

• узагальненого викладу позиції відповідача;

• пояснень осіб, які беруть участь у справі;

• інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

• встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин;

• мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

• чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;

• назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

• висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

• висновку суду по суті позовних вимог;

• розподілу судових витрат;

• строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.