- •1. Цивільне процесуальне право: поняття, предмет, метод
- •2. Цивільна процесуальна форма
- •3. Цивільні процесуальні правовідносини: поняття, елементи, їх загальна характеристика
- •4. Конституційні принципи цивільного судочинства
- •5. Міжгалузеві принципи цивільного процесуального права та їх характеристика
- •6. Принцип змагальності
- •7. Принцип диспозитивності
- •8. Принцип об’єктивної істини
- •9. Принцип безпосередності
- •10. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •11. Права та обов’язки сторін
- •12. Процесуальна співучасть у цивільному процесі
- •13. Заміна неналежної сторони належною
- •14. Процесуальне правонаступництво
- •15. Треті особи у цивільному процесі: поняття, ознаки, види
- •16. Права та обов’язки третіх осіб
- •17. Підстави та форми участі прокурора у цивільному процесі. Його процесуальні права та обов’язки
- •18. Підстави та форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Їх процесуальні права та обов’язки
- •19. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки
- •20. Представництво у суді: поняття, види, їх загальна характеристика
- •21. Законне представництво
- •22. Договірне представництво
- •23. Повноваження представника у суді (об’єм та оформлення)
- •24. Процесуально-правове положення представника у суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженні
- •25. Поняття судових витрат та їх види
- •26. Судовий збір. Розмір судового збору, порядок його сплати та звільнення від сплати
- •Правила визначення ціни:
- •Випадки звільнення позивачів від сплат у категоріях справ:
- •27. Засоби процесуального примусу. Їх характеристика
- •28. Поняття процесуальних строків та їх види
- •29. Поняття судового доказування
- •30. Предмет доказування у цивільних справах
- •31. Факти, які не підлягають доказуванню
- •32. Поняття доказу у цивільній справі
- •33. Класифікація доказів
- •34. Поняття та види засобів доказування
- •35. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, які допитані в якості свідків, як засіб доказування у цивільних справах
- •36. Показання свідка як засіб доказування у цивільних справах. Порядок допиту свідків
- •37. Письмові докази: поняття та їх класифікація
- •Класифікація:
- •38. Дослідження та оцінка письмових доказів. Повернення оригіналів письмових доказів
- •39. Речові докази: поняття, порядок дослідження й оцінки
- •40. Зберігання та повернення речових доказів
- •41. Порядок призначення експертизи у цивільних справах
- •42. Висновок експерта як засіб доказування
- •43. Належність та допустимість доказів
- •44. Забезпечення доказів: способи, порядок
- •45. Витребування доказів
- •46. Судові доручення щодо збирання доказів
- •47. Цивільна юрисдикція: поняття та види
- •48. Поняття та види підсудності цивільних справ
- •49. Територіальна підсудність, її види Види територіальної підсудності:
- •50. Позовне провадження: загальна характеристика
- •51. Позов і його елементи
- •52. Види позовів і їх характеристика
- •53. Передумови права на пред'явлення позову
- •54. Умови реалізації права на пред'явлення позову
- •55. Форма і зміст позовної заяви
- •56. Зустрічний позов
- •57. Заперечення відповідача проти позову
- •58. Відкриття провадження у справі: підстава та порядок
- •59. Підстави відмови у відкритті провадження у справі
- •60. Залишення заяви без руху
- •61. Підстави для забезпечення позову. Види забезпечення позову
- •Види забезпечення позову:
- •62. Підготовка справи до судового розгляду
- •63. Процесуальні питання, які вирішуються судом у попередньому судовому засіданні
- •64. Судовий розгляд як стадія цивільного судочинства. Строки розгляду справ
- •65. Частини судового засідання та їх характеристика
- •66. Наслідки неявки осіб, викликаних у судове засідання
- •67. Підстави для відводу судді й інших учасників процесу
- •68. Судові дебати: поняття, послідовність виступів
- •69. Фіксування цивільного процесу
- •70. Відкладення розгляду справи
- •71. Обов'язкове зупинення провадження у справі
- •72. Факультативне зупинення провадження у справі
- •73. Підстави та наслідки закриття провадження у справі
- •74. Залишення заяви без розгляду
- •75. Вимоги, які ставляться до судового рішення
- •76. Форма і зміст судового рішення
- •77. Законна сила судового рішення
- •78. Ухвала суду 1-ї інстанції
- •79. Заочний розгляд справи
- •80. Наказне провадження. Його особливість і відмінність від інших видів провадження
- •81. Поняття і загальна характеристика окремого провадження
- •Особливостями справ даного виду провадження є:
- •82. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •83. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •86. Відновлення втраченого судового провадження
- •87. Право апеляційного оскарження
- •88, 89 Строк і порядок апеляційного оскарження судових рішень
- •90. Форма і зміст апеляційної скарги
- •91. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •92. Повноваження апеляційного суду
- •93. Право касаційного оскарження
- •94. Строк і порядок касаційного оскарження
- •95. Форма і зміст касаційної скарги
- •96. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •97. Повноваження суду касаційної інстанції
- •98. Провадження в зв'язку з винятковими обставинами і з нововиявленими обставинами
- •99. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах
- •100. Провадження у справах за участю іноземних осіб
1. Цивільне процесуальне право: поняття, предмет, метод
Цивільне процесуальне право — це сукупність правових норм, які регулюють діяльність та пов'язані з нею процесуальні правовідносини суду та інших учасників цивільного процесу, що виникають при здійсненні правосуддя в цивільних справах.
Цивільне процесуальне право мас власні предмет і метод правового регулювання, які вирізняють його серед інших галузей права. Предметом цивільного процесуального права с процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу, що виникають при здійсненні правосуддя, тобто сам цивільний процес, а також система цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Під методом цивільного процесуального права слід розуміти сукупність закріплених у нормах цивільного процесуального права способів та засобів впливу на відносини, які регулюються цією галуззю права, та поведінку їх суб’єктів.
Метод цивільного процесуального права за змістом є імперативно-диспозитивним. Він обумовлюється властивостями предмета цивільного процесуального права, правовим становищем суб'єктів цивільних процесуальних відносин та особливістю юридичних фактів, від яких залежить виникнення, розвиток та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
Імперативний характер впливу на поведінку суб'єктів цивільних процесуальних відносин закріплюється у нормах права, що встановлюють зобов'язання, заборону і примус.
Диспозитивний характер означає дозвіл і право суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин на відповідну поведінку в межах, встановлених нормами цивільного процесуального права.
2. Цивільна процесуальна форма
Цивільна процесуальна форма — послідовний, визначений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду та вирішення цивільної справи, що включає певну систему гарантій.
Для процесуальної форми характерні наступні риси:
законодавча урегульованість;
конституційні гарантії (незалежність суду і підпорядкування його тільки закону; гласність; національна мова судочинства);
3)детальна розробка всієї процедури розгляду справи в суді;
універсальність процесуальної форми вирішення справи в суді (у всіх видах судочинства, на всіх стадіях процесу);
5)імперативність процесуальної форми;
її правила забезпечені юридичними санкціями.
Цивільна процесуальна форма має два різновиди. Один з них можна назвати усною формою, тому що всі зроблені дії описуються усно, а потім протоколюються. Вона визначає порядок судової діяльності (дії суду, осіб, що беруть участь у справі, і інших учасників, а також послідовність цих дій), опираючись на правові основи ЦПК. Другий різновид, який є обов'язковим у складі провадження, можна назвати письмовою процесуальною формою. Вона встановлює склад процесуальних документів, винесених судом і запропонованих учасниками, вказує реквізити кожного з них, визначає послідовність викладення тексту, а також умови, за яких процесуальні документи або залишаються без руху, або підлягають відміні вищою інстанцією.
Можна виділити наступні принципи цивільної процесуальної форми:
оптимальність співвідношення прав і обов'язків у процесі. Співвідношення прав і обов'язків у процесуальній діяльності встановлено законом саме в тому обсязі, який необхідний для ефективного здійснення правосуддя по цивільній справі;
тотожність. У процесі розгляду цивільної справи й виконання судового рішення припустимі лише дії, які не є тотожними, тобто суд повинен лише один раз доводити заявлені вимоги, судові постанови (рішення, ухвали) тільки один раз повинні перевірятися судами апеляційної інстанції, а акти судової влади — лише один раз реалізовуватися;
безперервність процесуальної діяльності. Даний принцип охоплює своїм змістом всі стадії й види процесуальних проваджень, де проводиться судове засідання, а отже, більшу частину цивільного судочинства, визначаючи послідовний його розвиток і маючи принципове значення для формування цілісного враження від матеріалів його розгляду, забезпечуючи в остаточному підсумку своєчасність і дієвість цивільної процесуальної форми;
усність і документованість процесуальних актів. Принцип охоплює своїм змістом всі види судових проваджень, обумовлюючи виділення крім усної процесуальної форми як порядку здійснення цивільно-процесуальної діяльності, письмової процесуальної форми, що регулює перелік реквізитів, послідовність їхнього розташування в процесуальних актах;
здійснення судового контролю та самоконтролю. Суть принципу полягає в наданні особам, що беруть участь у справі, і різним інстанціям права аналізувати й оцінювати правомірність процесуальної діяльності (як своєї, так і інших учасників), судових постанов, коригуючи виявлені помилки відповідними процесуальними засобами (заява відводу, оскарження рішення й ухвали суду). Взаємодія контролю й самоконтролю в цілому забезпечує правомірність цивільної процесуальної форми.
Значення цивільної процесуальної форми захисту права полягає у встановленні певного стандарту юрисдикції, що, з одного боку, забезпечує для зацікавлених у результатах справи осіб процесуальні гарантії правомірного вирішення справи, а з іншого боку, створює умови для суду, які дозволяють правильно застосувати норми матеріального й процесуального права, винести законне й обґрунтоване рішення по справі.