- •1. Цивільне процесуальне право: поняття, предмет, метод
- •2. Цивільна процесуальна форма
- •3. Цивільні процесуальні правовідносини: поняття, елементи, їх загальна характеристика
- •4. Конституційні принципи цивільного судочинства
- •5. Міжгалузеві принципи цивільного процесуального права та їх характеристика
- •6. Принцип змагальності
- •7. Принцип диспозитивності
- •8. Принцип об’єктивної істини
- •9. Принцип безпосередності
- •10. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •11. Права та обов’язки сторін
- •12. Процесуальна співучасть у цивільному процесі
- •13. Заміна неналежної сторони належною
- •14. Процесуальне правонаступництво
- •15. Треті особи у цивільному процесі: поняття, ознаки, види
- •16. Права та обов’язки третіх осіб
- •17. Підстави та форми участі прокурора у цивільному процесі. Його процесуальні права та обов’язки
- •18. Підстави та форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Їх процесуальні права та обов’язки
- •19. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки
- •20. Представництво у суді: поняття, види, їх загальна характеристика
- •21. Законне представництво
- •22. Договірне представництво
- •23. Повноваження представника у суді (об’єм та оформлення)
- •24. Процесуально-правове положення представника у суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженні
- •25. Поняття судових витрат та їх види
- •26. Судовий збір. Розмір судового збору, порядок його сплати та звільнення від сплати
- •Правила визначення ціни:
- •Випадки звільнення позивачів від сплат у категоріях справ:
- •27. Засоби процесуального примусу. Їх характеристика
- •28. Поняття процесуальних строків та їх види
- •29. Поняття судового доказування
- •30. Предмет доказування у цивільних справах
- •31. Факти, які не підлягають доказуванню
- •32. Поняття доказу у цивільній справі
- •33. Класифікація доказів
- •34. Поняття та види засобів доказування
- •35. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, які допитані в якості свідків, як засіб доказування у цивільних справах
- •36. Показання свідка як засіб доказування у цивільних справах. Порядок допиту свідків
- •37. Письмові докази: поняття та їх класифікація
- •Класифікація:
- •38. Дослідження та оцінка письмових доказів. Повернення оригіналів письмових доказів
- •39. Речові докази: поняття, порядок дослідження й оцінки
- •40. Зберігання та повернення речових доказів
- •41. Порядок призначення експертизи у цивільних справах
- •42. Висновок експерта як засіб доказування
- •43. Належність та допустимість доказів
- •44. Забезпечення доказів: способи, порядок
- •45. Витребування доказів
- •46. Судові доручення щодо збирання доказів
- •47. Цивільна юрисдикція: поняття та види
- •48. Поняття та види підсудності цивільних справ
- •49. Територіальна підсудність, її види Види територіальної підсудності:
- •50. Позовне провадження: загальна характеристика
- •51. Позов і його елементи
- •52. Види позовів і їх характеристика
- •53. Передумови права на пред'явлення позову
- •54. Умови реалізації права на пред'явлення позову
- •55. Форма і зміст позовної заяви
- •56. Зустрічний позов
- •57. Заперечення відповідача проти позову
- •58. Відкриття провадження у справі: підстава та порядок
- •59. Підстави відмови у відкритті провадження у справі
- •60. Залишення заяви без руху
- •61. Підстави для забезпечення позову. Види забезпечення позову
- •Види забезпечення позову:
- •62. Підготовка справи до судового розгляду
- •63. Процесуальні питання, які вирішуються судом у попередньому судовому засіданні
- •64. Судовий розгляд як стадія цивільного судочинства. Строки розгляду справ
- •65. Частини судового засідання та їх характеристика
- •66. Наслідки неявки осіб, викликаних у судове засідання
- •67. Підстави для відводу судді й інших учасників процесу
- •68. Судові дебати: поняття, послідовність виступів
- •69. Фіксування цивільного процесу
- •70. Відкладення розгляду справи
- •71. Обов'язкове зупинення провадження у справі
- •72. Факультативне зупинення провадження у справі
- •73. Підстави та наслідки закриття провадження у справі
- •74. Залишення заяви без розгляду
- •75. Вимоги, які ставляться до судового рішення
- •76. Форма і зміст судового рішення
- •77. Законна сила судового рішення
- •78. Ухвала суду 1-ї інстанції
- •79. Заочний розгляд справи
- •80. Наказне провадження. Його особливість і відмінність від інших видів провадження
- •81. Поняття і загальна характеристика окремого провадження
- •Особливостями справ даного виду провадження є:
- •82. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •83. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •86. Відновлення втраченого судового провадження
- •87. Право апеляційного оскарження
- •88, 89 Строк і порядок апеляційного оскарження судових рішень
- •90. Форма і зміст апеляційної скарги
- •91. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •92. Повноваження апеляційного суду
- •93. Право касаційного оскарження
- •94. Строк і порядок касаційного оскарження
- •95. Форма і зміст касаційної скарги
- •96. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •97. Повноваження суду касаційної інстанції
- •98. Провадження в зв'язку з винятковими обставинами і з нововиявленими обставинами
- •99. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах
- •100. Провадження у справах за участю іноземних осіб
47. Цивільна юрисдикція: поняття та види
Згідно зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція суду поширюється на усі правовідносини, які виникають у державі, але постає питання щодо розмежування компетенції з вирішення цивільних справ. При цьому, зважаючи на конституційний принцип спеціалізації, слід вирізняти поняття цивільної юрисдикції, під якою розуміємо нормативне визначення компетенції суду з вирішення справ у порядку цивільного судочинства, адже суд, як уже було зазначено, може захистити цивільні права у порядку різних процесів (кримінального, адміністративного, господарського).
До справ цивільної юрисдикції відносить: справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути також передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Формою розгляду справ цивільної юрисдикції с провадження (позовне, наказне та окреме). Спори, які окремо віднесені до юрисдикції суду, вирішуються за правилами, визначеними законами України.
Залежно від того, чи належить вирішення спорів до відання судових чи інших органів, цивільну юрисдикцію поділяють на:
виключну;
альтернативну;
договірну;
імперативну (умовну);
за зв'язком справ.
В основу загальних правил визначення цивільної юрисдикції суду покладено:
глобальність цивільної юрисдикції суду;
наявність та характер спірних правовідносин;
необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, за наявності трьох критеріїв (неналежність до інших видів судочинства, характер спірних правовідносин, необхідність захисту суб'єктивного права та інтересу) справу слід вважати такою, що належить до цивільної юрисдикції суду.
Справи, де відсутній спір про право, законодавець виключає із судової підвідомчості, або ж для них встановлено спрощений порядок розгляду.
Питання про юрисдикцію суддя вирішує при відкритті провадження у справі. При встановленні того, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, суддя за загальним правилом відмовляє у відкритті провадження у справі, постановляючи про це ухвалу.
48. Поняття та види підсудності цивільних справ
Підсудність — це компетенція конкретного судового органу єдиної судової системи щодо розгляду і вирішення цивільних справ.
Підсудність поділяється на:
функціональну (визначає компетенцію окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій)
родову (визначає компетенцію різних ланок судової системи по розгляду цивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи (предмета цивільного спору) або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин)
територіальну (розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність).