- •1. Цивільне процесуальне право: поняття, предмет, метод
- •2. Цивільна процесуальна форма
- •3. Цивільні процесуальні правовідносини: поняття, елементи, їх загальна характеристика
- •4. Конституційні принципи цивільного судочинства
- •5. Міжгалузеві принципи цивільного процесуального права та їх характеристика
- •6. Принцип змагальності
- •7. Принцип диспозитивності
- •8. Принцип об’єктивної істини
- •9. Принцип безпосередності
- •10. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •11. Права та обов’язки сторін
- •12. Процесуальна співучасть у цивільному процесі
- •13. Заміна неналежної сторони належною
- •14. Процесуальне правонаступництво
- •15. Треті особи у цивільному процесі: поняття, ознаки, види
- •16. Права та обов’язки третіх осіб
- •17. Підстави та форми участі прокурора у цивільному процесі. Його процесуальні права та обов’язки
- •18. Підстави та форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Їх процесуальні права та обов’язки
- •19. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки
- •20. Представництво у суді: поняття, види, їх загальна характеристика
- •21. Законне представництво
- •22. Договірне представництво
- •23. Повноваження представника у суді (об’єм та оформлення)
- •24. Процесуально-правове положення представника у суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженні
- •25. Поняття судових витрат та їх види
- •26. Судовий збір. Розмір судового збору, порядок його сплати та звільнення від сплати
- •Правила визначення ціни:
- •Випадки звільнення позивачів від сплат у категоріях справ:
- •27. Засоби процесуального примусу. Їх характеристика
- •28. Поняття процесуальних строків та їх види
- •29. Поняття судового доказування
- •30. Предмет доказування у цивільних справах
- •31. Факти, які не підлягають доказуванню
- •32. Поняття доказу у цивільній справі
- •33. Класифікація доказів
- •34. Поняття та види засобів доказування
- •35. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, які допитані в якості свідків, як засіб доказування у цивільних справах
- •36. Показання свідка як засіб доказування у цивільних справах. Порядок допиту свідків
- •37. Письмові докази: поняття та їх класифікація
- •Класифікація:
- •38. Дослідження та оцінка письмових доказів. Повернення оригіналів письмових доказів
- •39. Речові докази: поняття, порядок дослідження й оцінки
- •40. Зберігання та повернення речових доказів
- •41. Порядок призначення експертизи у цивільних справах
- •42. Висновок експерта як засіб доказування
- •43. Належність та допустимість доказів
- •44. Забезпечення доказів: способи, порядок
- •45. Витребування доказів
- •46. Судові доручення щодо збирання доказів
- •47. Цивільна юрисдикція: поняття та види
- •48. Поняття та види підсудності цивільних справ
- •49. Територіальна підсудність, її види Види територіальної підсудності:
- •50. Позовне провадження: загальна характеристика
- •51. Позов і його елементи
- •52. Види позовів і їх характеристика
- •53. Передумови права на пред'явлення позову
- •54. Умови реалізації права на пред'явлення позову
- •55. Форма і зміст позовної заяви
- •56. Зустрічний позов
- •57. Заперечення відповідача проти позову
- •58. Відкриття провадження у справі: підстава та порядок
- •59. Підстави відмови у відкритті провадження у справі
- •60. Залишення заяви без руху
- •61. Підстави для забезпечення позову. Види забезпечення позову
- •Види забезпечення позову:
- •62. Підготовка справи до судового розгляду
- •63. Процесуальні питання, які вирішуються судом у попередньому судовому засіданні
- •64. Судовий розгляд як стадія цивільного судочинства. Строки розгляду справ
- •65. Частини судового засідання та їх характеристика
- •66. Наслідки неявки осіб, викликаних у судове засідання
- •67. Підстави для відводу судді й інших учасників процесу
- •68. Судові дебати: поняття, послідовність виступів
- •69. Фіксування цивільного процесу
- •70. Відкладення розгляду справи
- •71. Обов'язкове зупинення провадження у справі
- •72. Факультативне зупинення провадження у справі
- •73. Підстави та наслідки закриття провадження у справі
- •74. Залишення заяви без розгляду
- •75. Вимоги, які ставляться до судового рішення
- •76. Форма і зміст судового рішення
- •77. Законна сила судового рішення
- •78. Ухвала суду 1-ї інстанції
- •79. Заочний розгляд справи
- •80. Наказне провадження. Його особливість і відмінність від інших видів провадження
- •81. Поняття і загальна характеристика окремого провадження
- •Особливостями справ даного виду провадження є:
- •82. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •83. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •86. Відновлення втраченого судового провадження
- •87. Право апеляційного оскарження
- •88, 89 Строк і порядок апеляційного оскарження судових рішень
- •90. Форма і зміст апеляційної скарги
- •91. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •92. Повноваження апеляційного суду
- •93. Право касаційного оскарження
- •94. Строк і порядок касаційного оскарження
- •95. Форма і зміст касаційної скарги
- •96. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •97. Повноваження суду касаційної інстанції
- •98. Провадження в зв'язку з винятковими обставинами і з нововиявленими обставинами
- •99. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах
- •100. Провадження у справах за участю іноземних осіб
43. Належність та допустимість доказів
Належність доказів. Правильному визначенню складу всіх обставин предмета доказування у справі сприяє правило (принцип) про належність доказів, закріплене в ст. 28 ЦПК. Належними будуть докази, які мають значення для справи, тобто мають властивість підтвердити взаємопов'язані з ним істотні обставини і які у відповідності з нормою матеріального права створюють фактичну основу спірних правовідносин. Вони входять до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуються значущістю фактів для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормам матеріального права.
Правило належності доказів спрямоване на виділення істотних обставин у справі, у зв'язку з чим суд приймає до розгляду лише ті докази, які можуть підтвердити дані обставини. Це зобов'язує суд спрямовувати процес подання, збирання і дослідження доказів для введення в орбіту доказування фактичних даних, які складають його предмет. Питання належності доказів вирішується судом при порушенні справи, в стадіях підготовки і судового розгляду. При прийнятті позовної заяви суддя перевіряє, чи викладені в ній обставини, що обґрунтовують вимоги позивача, і зазначені докази, що підтверджують позов.
Допустимість засобів доказування. За загальним правилом будь-які фактичні дані в цивільній справі можуть бути підтверджені лише встановленими в законі засобами доказування (ст. 27 ЦПК), але у відповідності з правилом (принципом) їх допустимості. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 29 ЦПК).
Цивільним законом обмежена допустимість показань свідків для підтвердження певних угод й інших дій, що мають юридичне значення. У простій письмовій формі повинна реалізовуватися значна група угод, недодержання якої позбавляє сторону у разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків (статті 44,46 ЦК). Не можна підтверджувати показаннями свідків уступку вимоги і переведення боргу, що ґрунтуються на угоді, укладеній в письмовій формі (ст. 202 ЦК), а також в інших передбачених законом випадках.
44. Забезпечення доказів: способи, порядок
Підставою для забезпечення доказів є побоювання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що подача потрібних доказів стане згодом неможливою або утрудненою (ст. 35 ЦПК). Ці особи наділені правом звернутися під час розгляду справи до суду, а до судді — як до, так і після подання позовної заяви про забезпечення доказів.
В заяві про забезпечення доказів зазначається: суть і форма потрібних доказів; обставини, які підтверджуються цими доказами; підстава, на якій просять забезпечити докази; справа, для якої необхідно забезпечувати докази (ст. 37 ЦПК).
Заява про забезпечення доказів розглядається в десятиденний строк відповідно суддею або судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб, їх неявка не перешкоджає розглядові заяви. У невідкладних випадках, а також, коли не можна встановити, до кого позивач може згодом пред'явити позов, заява про забезпечення доказів розглядається тільки з участю заявника.
Розглянувши заяву, суд (суддя) постановляє ухвалу про забезпечення доказу, в якій зазначає порядок і спосіб її виконання або відмовляє в забезпеченні доказу.
Забезпечення доказів можливо тільки передбаченими ч. 1 ст. 36 ЦПК способами: допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових і речових доказів. На ухвалу суду (судді) про відмову забезпечити докази може бути подано скаргу або внесено подання прокурором (ст. 39 ЦПК).
Тимчасові заходи забезпечення встановлені такі:
а) огляд приміщення, в якому як припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права, суміжних прав;
б) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних),записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони в контрафактними, засобів обходження технічних засобів захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх виготовлення і відтворення;
в) накладання арешту і вилучення рахунків та інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення порушення) авторського права, суміжних прав.