
- •1. Цивільне процесуальне право: поняття, предмет, метод
- •2. Цивільна процесуальна форма
- •3. Цивільні процесуальні правовідносини: поняття, елементи, їх загальна характеристика
- •4. Конституційні принципи цивільного судочинства
- •5. Міжгалузеві принципи цивільного процесуального права та їх характеристика
- •6. Принцип змагальності
- •7. Принцип диспозитивності
- •8. Принцип об’єктивної істини
- •9. Принцип безпосередності
- •10. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •11. Права та обов’язки сторін
- •12. Процесуальна співучасть у цивільному процесі
- •13. Заміна неналежної сторони належною
- •14. Процесуальне правонаступництво
- •15. Треті особи у цивільному процесі: поняття, ознаки, види
- •16. Права та обов’язки третіх осіб
- •17. Підстави та форми участі прокурора у цивільному процесі. Його процесуальні права та обов’язки
- •18. Підстави та форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Їх процесуальні права та обов’язки
- •19. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки
- •20. Представництво у суді: поняття, види, їх загальна характеристика
- •21. Законне представництво
- •22. Договірне представництво
- •23. Повноваження представника у суді (об’єм та оформлення)
- •24. Процесуально-правове положення представника у суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженні
- •25. Поняття судових витрат та їх види
- •26. Судовий збір. Розмір судового збору, порядок його сплати та звільнення від сплати
- •Правила визначення ціни:
- •Випадки звільнення позивачів від сплат у категоріях справ:
- •27. Засоби процесуального примусу. Їх характеристика
- •28. Поняття процесуальних строків та їх види
- •29. Поняття судового доказування
- •30. Предмет доказування у цивільних справах
- •31. Факти, які не підлягають доказуванню
- •32. Поняття доказу у цивільній справі
- •33. Класифікація доказів
- •34. Поняття та види засобів доказування
- •35. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, які допитані в якості свідків, як засіб доказування у цивільних справах
- •36. Показання свідка як засіб доказування у цивільних справах. Порядок допиту свідків
- •37. Письмові докази: поняття та їх класифікація
- •Класифікація:
- •38. Дослідження та оцінка письмових доказів. Повернення оригіналів письмових доказів
- •39. Речові докази: поняття, порядок дослідження й оцінки
- •40. Зберігання та повернення речових доказів
- •41. Порядок призначення експертизи у цивільних справах
- •42. Висновок експерта як засіб доказування
- •43. Належність та допустимість доказів
- •44. Забезпечення доказів: способи, порядок
- •45. Витребування доказів
- •46. Судові доручення щодо збирання доказів
- •47. Цивільна юрисдикція: поняття та види
- •48. Поняття та види підсудності цивільних справ
- •49. Територіальна підсудність, її види Види територіальної підсудності:
- •50. Позовне провадження: загальна характеристика
- •51. Позов і його елементи
- •52. Види позовів і їх характеристика
- •53. Передумови права на пред'явлення позову
- •54. Умови реалізації права на пред'явлення позову
- •55. Форма і зміст позовної заяви
- •56. Зустрічний позов
- •57. Заперечення відповідача проти позову
- •58. Відкриття провадження у справі: підстава та порядок
- •59. Підстави відмови у відкритті провадження у справі
- •60. Залишення заяви без руху
- •61. Підстави для забезпечення позову. Види забезпечення позову
- •Види забезпечення позову:
- •62. Підготовка справи до судового розгляду
- •63. Процесуальні питання, які вирішуються судом у попередньому судовому засіданні
- •64. Судовий розгляд як стадія цивільного судочинства. Строки розгляду справ
- •65. Частини судового засідання та їх характеристика
- •66. Наслідки неявки осіб, викликаних у судове засідання
- •67. Підстави для відводу судді й інших учасників процесу
- •68. Судові дебати: поняття, послідовність виступів
- •69. Фіксування цивільного процесу
- •70. Відкладення розгляду справи
- •71. Обов'язкове зупинення провадження у справі
- •72. Факультативне зупинення провадження у справі
- •73. Підстави та наслідки закриття провадження у справі
- •74. Залишення заяви без розгляду
- •75. Вимоги, які ставляться до судового рішення
- •76. Форма і зміст судового рішення
- •77. Законна сила судового рішення
- •78. Ухвала суду 1-ї інстанції
- •79. Заочний розгляд справи
- •80. Наказне провадження. Його особливість і відмінність від інших видів провадження
- •81. Поняття і загальна характеристика окремого провадження
- •Особливостями справ даного виду провадження є:
- •82. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •83. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •86. Відновлення втраченого судового провадження
- •87. Право апеляційного оскарження
- •88, 89 Строк і порядок апеляційного оскарження судових рішень
- •90. Форма і зміст апеляційної скарги
- •91. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •92. Повноваження апеляційного суду
- •93. Право касаційного оскарження
- •94. Строк і порядок касаційного оскарження
- •95. Форма і зміст касаційної скарги
- •96. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •97. Повноваження суду касаційної інстанції
- •98. Провадження в зв'язку з винятковими обставинами і з нововиявленими обставинами
- •99. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах
- •100. Провадження у справах за участю іноземних осіб
38. Дослідження та оцінка письмових доказів. Повернення оригіналів письмових доказів
Письмові докази подаються сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 137, ст. ЗО ЦПК), а також за їх клопотанням перед судом витребовуються від організацій і громадян (ст. 47 ЦПК) в оригіналі і копіях
При поданні копій письмових доказів суд може за необхідності вимагати подання оригіналу (ст. 50 ЦПК). Якщо подання письмових доказів до суду утруднено в зв'язку з їх численністю або тим, що тільки частина з них має значення для справи, суд може вимагати подання належно засвідчених витягів з них або оглянути їх на місці (ст. 49 ЦПК), про що складається протокол.
Для залучення судом належних до справи письмових доказів, особа, яка заявляє клопотання про їх витребування від інших осіб, повинна зазначити в заяві: який письмовий доказ вимагається, підстави, з яких вона вважає, що письмовий доказ має інша особа, і обставини, які може підтвердити цей доказ (ст. 47 ЦПК). Письмові докази, що їх вимагає суд чи суддя, надсилаються безпосередньо до суду. Сторона або інша заінтересована особа може також бути уповноважена судом або суддею на одержання письмового доказу і представлення його суду.
Дослідження письмових доказів і протоколів їх огляду для пізнання наявних у них даних про обставини справи здійснюється шляхом перевірки дійсності письмового доказу зовнішньо (veritas) і внутрішньо (bonitas) в безпосередній і усній процесуальній формі (статті 10, 160 ЦПК). Вони оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — також експертам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів (ст. 186 ЦПК). Коли письмовий доказ важко прочитати, а, отже, і зрозуміти його зміст, може бути призначена судом експертиза. Як показання свідків можуть бути використані свідчення тих осіб, які склали письмовий доказ.
Специфічні особливості має використання даних з особистого листування і особистих телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції як доказів в цивільному процесі, їх таємниця охороняється законом (ст. 31 Конституції України), тому вони можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні лише за згодою осіб, між якими відбувалася ця переписка і повідомлення. В противному разі таке листування і телеграфні повідомлення оголошуються та досліджуються у закритому судовому засіданні (ст. 187 ЦПК).
39. Речові докази: поняття, порядок дослідження й оцінки
Речові докази – це предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для справи (ст. 52 ЦПК).
Вони виступають у справжньому вигляді і сприймаються візуальним шляхом або їх зміст може бути пізнаним за допомогою експертизи. Похідні (опосередковані, копії) речові докази застосовуються в обмежених випадках як копії, зліпки, відбитки зовнішніх, поверхових властивостей первинних речових доказів, що можуть бути відтворені шляхом відбитків пальців, взуття, протектора автомобільних покришок тощо: Отже, в речових доказах поєднуються, як правило, процесуальна форма і джерело відомостей про факти.
Досліджуються речові докази в судовому засіданні шляхом особистого огляду судом (inspectio ocularis), а також пред'явлення для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а у необхідних випадках — також експертам і свідкам. Залучення свідків до участі в огляді речових доказів викликається необхідністю встановлення належності їх до справи і достовірності підтверджуючих ними обставин. Але, якщо для встановлення змісту речового доказу необхідні спеціальні знання (неякісне виготовлення, псування, тощо), суд може залучити до їх огляду експерта. Особи, яким пред'явлені для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання (ст. 188 ЦПК). Огляд речових доказів, які не можуть бути доставлені до суду, провадиться за місцем їх знаходження судом, що розглядає справу (ст. 189 ЦПК), або іншим судом у порядку виконання доручення по збиранню доказів (ст. 33 ЦПК). Про проведення огляду повідомляються особи, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — свідки і експерти. Про наслідки проведення огляду на місці і про зміст процесуальних дій, що виконувалися, складається протокол, який підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом всі складені або завірені під час огляду плани, креслення, знімки тощо.
Оцінка речових доказів провадиться за правилами ст. 62 ЦПК. Повернення речових доказів особам, від яких вони були одержані, і передача особам, за якими суд визнав право на речі, провадиться після набрання рішенням у справі законної сили. Якщо речовими доказами були предмети, які за законом не можуть бути у володінні громадян, вони передаються відповідним державним установам або організаціям. В окремих випадках речові докази після огляду та дослідження їх судом можуть бути до закінчення справи повернуті особам, від яких вони були одержані, якщо останні про це просять і якщо задоволення такого клопотання можливе без шкоди для розгляду справи (ст. 56 ЦПК).